Контррозвідка Служби безпеки України в Умані Черкаської області затримала росіянина-диверсанта, який готувався до теракту.
Таку інформацію 21 жовтня ц.р. повідомив Цензор.НЕТ.
Три роки тому Леонід Харитонов, учений-хімік із РФ, приїхав в Україну і одружився з українкою, яка жила поруч зі стратегічним об’єктом. Раніше він був співвласником російської хімічної фірми, працював у США, був керівником середньої ланки в російському оборонному концерні «С.Е.Д».
За словами дружини Вікторії Панченко, його бажання одружитися саме з українкою її насторожило. У сюжеті йдеться про те, що шлюб став «ідеальним прикриттям» для його легалізації в Україні. Він давав можливість отримати посвідку на перебування й осісти поряд із військовим аеродромом.
Якось учений-хімік накинувся на дружину із сокирою в руках через те, що не міг знайти свій підручник із хімії. Після цього жінка пішла в поліцію.
«Буйним росіянином зацікавилася контррозвідка. У будинку Харитонова встановлюють приховану камеру. Техніка зафіксувала такі розмови Леоніда Харитонова: «Падли гімнисті… Тільки ти повернешся, воно тобі ножа у спину… Ось такі вони тварюки. Вони всі такі. Усі, усі. Усі без винятку, сто відсотків. Сто і нуль-нуль-нуль. Вони всі суки. Ось стоїш у черзі, а за тобою дідок стоїть, фашист недобитий, білявий такий, ну чисто каратель!». Але поквапитися контррозвідників змусило не те, що вони почули. Харитонов перетворив житло нав хімічну лабораторію і виробничу лінію вибухівки», – ідеться в сюжеті.
Чоловік легко синтезував вибухівку під назвою ГМТД, яка значно небезпечніша від тротилу. Про кожний етап своєї роботи він звітував на російський телефонний номер набором кодових слів.
Як наслідок, правоохоронці вирішили не ризикувати й затримали росіянина.
Журналісти розповідають, що Харитонов нашпигував цигарки вибухівкою і регулярно проводив випробування. Досвідчений сапер Олексій Голубенко раніше не бачив такого пристрою – цигарка була лише детонатором: «Вона тліла, горіла дев’ять хвилин, потім вогонь доходив до вибухової речовини, вона вибухала і спричиняла інший вибух», – зазначив він.
Дев’ять хвилин було потрібно Харитонову, щоб, підпаливши детонатор, відійти на безпечну відстань.
«Він не одинак, у нього були куратори, які давали йому чіткі вказівки і переводили гроші на картки, значні суми, після завершення диверсії він планував виїхати за кордон. Підривник цікавився квитками до Гонконгу. Гроші на втечу тримав буквально під боком – пів мільйона рублів», – ідеться в сюжеті.
Під час обшуку у Харитонова знайшли карти – його цікавив уманський військовий аеродром. Він пів року спостерігав за величезними цистернами, визначався з кількістю вибухівки. У металевих циліндрах на аеродромі були сотні тонн авіаційного пального, а головне сховище пального – під землею. Вибух на поверхні став би детонатором для рідкої підземної бомби, потужність якої складно спрогнозувати, кажуть фахівці. У разі вибуху могла загинути значна кількість військовослужбовців.
За словами експертів, вибухівка ГМТД не залишає слідів, тому її люблять терористи.