Про це Дмитро Ківа, який в 2005 — 2016 роках був президентом-генеральним конструктором ДП «Антонов», а також є академіком Національної академії наук України за спеціальністю літакобудування та Героєм України, розповів в інтерв’ю «Апострофу».
Зокрема, в травні 2015 року Дм. Ківою був підписаний контракт на придбання авіакомпанією Silk Way 10 літаків Ан-178, і ДП «Антонов» навіть отримав від азербайджанської сторони аванс — один мільйон доларів США. Поставка перших двох літаків Ан-178 мала відбутися до кінця 2018 року, а ще восьми машин — за погодженням сторін. Але цього не сталося. Хоча Азербайджан планував розгортання серійного виробництва цих літаків на своїй території. «Фактично, є всі підстави стверджувати, що некомпетентність керівництва української авіаційної галузі і відтік професійних кадрів унеможливили виконання контракту на поставку українських літаків Ан-178 в Азербайджан і налагодження в цій країні виробництва».
Ан-178 під час випробувального польоту
Крім того, для розгортання нового виробництва Ан-178-111 (з двигунами західного виробництва) уряд Німеччини планував в бюджеті країни близько 500 млн євро. Планувалася широка кооперація підприємств України і Німеччини з виробництва літаків, серед іншого, було передбачено поставки фюзеляжу і крил, а також ряду інших агрегатів і вузлів з України. «Але уряд Яценюка саме з незрозумілих причин заблокував роботу і підписання угоди щодо розгортання спільного виробництва в Німеччині літака Ан-178-111».
Нарешті, за програмою Ан-132 «масштабна співпраця з Саудівською Аравією в галузі авіабудування спіткнулася об непрофесіоналізм і кричущу відсутність компетенції — після приходу до влади команди Порошенко — Яценюка — Гладковського, і появи на нашому легендарному підприємстві таких недалеких управлінців як Гвоздьов, Коцюба або Донець». Серед негативних технічних рішень Дм. Ківа назвав невдачу з розробкою нової системи управління Ан-132. «Спочатку я був налаштований використовувати в Ан-132 для Саудівської Аравії систему управління літака Ан-26 — досить просту, але ґрунтовно вивірену і дуже надійну. Тим більше, що Ан-26 у нас має сертифікат європейської EASA. Тому-то я не хотів переробляти управління повітряною машиною, але вже потім, коли я пішов з фірми, Олександр Лось прийняв рішення все-таки управління літака переробити. Потім льотчики-випробувачі, які літали на Ан-132, твердили в один голос, що система управління на цьому літаку виявилася нікудишня — зразок того, як не потрібно робити».
Після ліквідації в ДП «Антонов» в 2016 році посади генерального конструктора він був змушений виїхати до Азербайджану, де до сьогоднішнього дня працює радником керівників азербайджанських авіакомпаній Silk Way і Azal.