У війні, в ході якої Росія скоїла незліченну кількість варварських вчинків, руйнування Каховської ГЕС стало одним з найбільш кричущих. Звичайно, поки немає остаточних доказів відповідальності Москви за цю гуманітарну і екологічну катастрофу. Не виключене і припущення, що це був обвал пошкодженої споруди. «Але будь-який аналіз повинен привести до висновку, що Росія від цього отримала набагато більше, ніж Україна. Якщо не з’явиться іншого пояснення, катастрофа поповнить список потенційних звинувачень Кремля у воєнних злочинах. Свідомий прорив дамби з метою спричинення повені був би продовженням російської стратегії», — пише Financial Times в редакційній статті.
Москва прагне «домінування в ескалації», і цей інцидент стався якраз тоді, коли розпочався довгоочікуваний контрнаступ Києва. Росія завдавала удари по критично важливих об’єктах інфраструктури, щоб спробувати підірвати моральний дух і боєздатність України. Вона прийняла політику випаленої землі по відношенню до української території. І вона вже продемонструвала свою готовність використовувати повені як зброю, обстрілявши іншу сусідню дамбу, щоб перешкодити просуванню українським військам минулої осені.
«Якщо це був обвал споруди, то нездатність Росії відремонтувати дамбу після того, як вона була пошкоджена під час бойових дій кілька місяців тому, в поєднанні з нещодавнім незвично високим рівнем води, по суті, є злочинною недбалістю», — підкреслює видання. Кремлівська пропагандистська машина зайнята звинуваченнями проти українських «терористів». Проте потенційні вигоди для Києва невеликі. Знищення Каховської ГЕС вплине на водопостачання Криму, але півострів обходився без цього джерела протягом багатьох років після анексії Росією у 2014 році. Вода затопила російські укріплення на схід від Дніпра, але вона також значно ускладнить для України можливість наступу через річку. Руйнування дамби зруйнує десятки міст і сіл, залишить тисячі людей без даху над головою і вплине на водо- та енергозабезпечення домогосподарств і промисловості у великому регіоні. Прорив дамби також створює ризики для роботи ще кількох ГЕС вище за течією, хоча Запорізька АЕС, здається, поки що в безпеці. Катастрофа порушить систему зрошення значних площ найкращих сільськогосподарських угідь. «Важко повірити, що Київ піде на такі руйнування, які додадуть мільярдні витрати на післявоєнну відбудову, заради такої мізерної стратегічної вигоди. Прорив під Каховкою, по суті, відкидає назад український контрнаступ, що тільки-но розпочався. Це ускладнює те, що вважається головною військовою метою Києва: просування на південь, щоб розірвати сухопутний міст між Росією і Кримом, який, можливо, став єдиним великим стратегічним і символічним здобутком вторгнення Москви», — пише Financial Times.