ЗАРЕЄСТРОВАНО ВЖЕ ПОНАД 2600 ОБОРОННИХ РОЗРОБОК: ІНТЕРВ’Ю З ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕХНОКЛАСТЕРА BRAVE1 МАКСИМОМ МАКАРЧУКОМ

Український оборонний кластер Brave1 вже півтора року працює над підтримкою вітчизняних розробників технологічних рішень для Сил оборони України. Нещодавно технокластер провів свою першу масштабну інвестиційну подію — Defense Tech Valley (відбулася 3-4 жовтня у Києві), на якій вдалося зібрати велику кількість інвесторів, в першу чергу з-за кордону, та познайомити їх з українськими розробниками, інженерами та підприємцями. Спільно з урядовцями та військовими, вони поділилися своїми поглядами на розвиток технологій у сфері оборони і безпеки, а також знаходили спільні рішення для нагальних проблем.

Про основні досягнення Brave1 та можливості для оборонних стартапів, які надає технокластер, у програмі «Security Talks» на телеканалі «Апостроф TV» ведучому Валентину Бадраку розповів керівник напрямку розвитку портфоліо Brave1 Максим Макарчук.

Максим Макарчук, керівник напрямку розвитку портфоліо технокластеру Brave1

Перше питання стосується розробок, які підтримує Brave1. Було б дуже добре, якби ви зараз оцінили, які з цих розробок (безпілотники, роботи, засоби РЕБ тощо) мають найбільший попит серед військових.

Я почну з того, що наш кластер за рік роботи насправді вже об’єднав дуже велику кількість різноманітних розробок. Станом на зараз у нас понад 2600 розробок від більше ніж 1200 різних компаній. Серед них є як і рішення РЕБ, десь більше 180 різних продуктів, наземні роботизовані комплекси — більше 250 продуктів. Ще майже 200 рішень, які використовують методи штучного інтелекту та машинного навчання і так далі. З них кодифіковано і пройшли повний етап перевірок і випробувань 180 рішень, станом на зараз. Це і БПЛА, і наземні роботизовані комплекси, і засоби РЕБ і т.д. Багато із цих розробок, які вже кодифіковані, вже контрактуються державою або повністю готові до контрактування. Велика частина із них насправді уже є в силах оборони, на фронті і на передовій.

Наприклад «Шабля» — дистанційний бойовий модуль — він активно працює на фронті. Нещодавно успішно відбивав наступ двох ворожих рот солдатів на авдіївському напрямку. Росіяни його навіть називають «залізний піхотинець». Ratel S — це наземний роботизований комплекс-мінер. Він підірвав міст на Донеччині, який росіяни використовували в логістичних цілях. Інші роботи, такі як «роботи-евакуатори», наприклад «Воля-Е». Він уже активно працює на фронті і евакуював більше 100 різних поранених військових. На Донецькому напрямку, остання інформація яка в мене є, під час однієї з місій він евакуював близько 20 поранених.

Дистанційний бойовий модуль «Шабля» в розпорядженні українських військових

Це насправді вражаюча кількість і вражаючий масштаб роботи Brave1. Я передбачаю, що напевно є якісь механізми співпраці, так би мовити, стимули. Тобто як ви утримуєте виробників? Чим ви їх приваблюєте, що вони змотивовані так працювати?

Brave1 — це кластер підтримки. Я маю сказати, що наші виробники, компанії, інженери, науковці і бізнесмени, які тут працюють, вони насправді і самі по собі досить мотивовані. Основний їхній мотиватор — це допомогти силам оборони в тому, щоб відстояти нашу Незалежну Україну. Ми ж зі своєї сторони їм допомагаємо і допомагаємо різними методами. Це і організаційна підтримка, методологічна допомога в тому, щоб пройти всі етапи кодифікації, сертифікації, контрактування і насичення Сил оборони України цими продуктами. До того — це допомога в розробці: від того, щоб знайти необхідні технології, знайти необхідні компоненти, знайти доступ до військової експертизи, полігонів, демонстрації, допомога в тестуванні і допомозі у випробуваннях.

Очевидно, що ми також допомагаємо їм знайти фінансування. Brave1 є розпорядником державної фінансової допомоги — грантів для цих компаній.  Також ми активно працюємо з різними українськими і західними інвесторами для того, щоб розвивати ці компанії і знайти фінансування для нових розробок.

Окремим напрямком варто назвати екосистемні різні заходи. Мітапи, хакатони, зустрічі між виробниками по одній чи спільних темах. Бо дуже часто команди розробників, які розробляють якийсь спеціалізований продукт, зустрічаючись разом у них виходить зовсім третій продукт, який поєднаний між собою.

Портативний РЕБ для піхотинця від компанії Kvertus

Пане Максиме, наразі ми перебуваємо в достатньо складному воєнному періоді і розуміємо, що бюджетних коштів не вистачає. І орієнтир безумовно в таких випадках на інвесторів. Як ви працюєте з інвесторами? Що ви їм пропонуєте і як ви їх залучаєте?

Brave1 працює як місточок між українськими компаніями та українськими або іноземними інвесторами. І основне, що ми їм пропонуємо — це познайомитись між собою. Зрозуміти, хто і що може принести на цей стіл перемовин. Тому що робота з будь-якими інвесторами — це знаходження партнера в бізнес або в розробку, яку робить команда. Це окремий напрямок в структурі Brave1. Нині ми працюємо з понад 150 різними інвесторами або інвестиційними фондами. Вони представляють велику кількість країн, здається вже більше 30. З таких знакових цифр, якими ще можна, оперувати — за цей рік уже було інвестовано в українській сегмент defense tech більше ніж 12 млн доларів. Це здається у два рази більше, ніж було зроблено за весь минулий рік. І тут варто зазначити, що це не ще не кінець. У нас ще є час в цьому році і я сподіваюся на значно більші цифри. Проте тут є величезне місце для того, щоб рости. Український defense tech кластер і технології, які розробляють наші команди для того, щоб захистити нашу країну, вони надзвичайно цікаві партнерам за кордоном: в Європі, в Штатах. І ми відчуваємо дуже великий потік зацікавленості.

Для того, щоб його переформатувати в безпосередні контакти між командами, ми проводимо велику кількість різних заходів. Серед них і Defense Tech Valley, де на одному майданчику ми зібрали українських та іноземних інвесторів, вітчизняних розробників, інженерів, підприємців, урядовців та військових. Вони мали можливості поділитися своїми поглядами на розвиток технологій для оборони і знайти відповіді на ті проблеми, які у нас в цій сфері зараз є.

Інтерв’юер — Валентин Бадрак

Редактор текстової версії — Владислав Христофоров

 

Поделиться публикацией