Основні фінансові, матеріальні і виробничі ресурси у 2014 – 2019 роках були зосереджені на ремонті, відновлені боєздатності та частковій модернізації наявного озброєння і військової техніки. Виробництво нових їх зразків здійснювалося в обмеженій кількості. Ситуація за низкою важливих проектів не просунулася і в 2019 р.

Про це 2 грудня ц.р. в своєму матеріалі «ПІДРІЗАНІ КРИЛА ЯСТРУБА» повідомив  директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Зокрема, за даними експерта, провали року – це виготовлення БТР-4, модернізація танків Т-64, постачання (чи, точніше, непостачання) у війська автоматизованої системи управління артпідрозділами «Оболонь», комплексів звукометричної розвідки «Положеніє-2», стан справ с новою артсистемою «Богдана», відновлення запасів артбоєприпасів великих калібрів та інших типів боєприпасів. Окрім броньованої складової, всі ці проекти-невдахи мали суттєво посилити вогневу потужність армії. Але поки не вийшло…

До того ж, він вважає, що на цьому тлі позитив – настійливість професійної команди ДержККБ «Луч» у створенні високоточних систем озброєнь, які за певними зразками дійсно надходять до військ масово. Коли йдеться про ПТРК типу «Стугна» та «Корсар» – то у військах вже є більше 6 тис ракет до цих комплексів.

Крім цього, в матеріалі повідомляється, що кількість відновлених снарядів до РСЗО «Смерч» у версії «Вільха-Р» та нових «Вільх» вимірюється сотнями. Але їх треба більше, бо нині це єдина в армії довга ударна рука стримування ворога – на 70 км. Зараз чекаємо на «Нептун» — і на завершення державних випробувань, і на старт серії.

«Тож домінуючий тренд поки такий: нові зразки озброєння українського виробництва надходять у обмеженій кількості. Це суттєво знижує спроможності наших сил оборони, обмежує можливості опанування ними нових форм і способів ведення збройної боротьби, у тому числі — з асиметричної протидії російській агресії», — підсумував С. Згурець.