Гелікоптери Ка-52 — мають таки стати дефіцитними. Вже нині, за різними оцінками осінт в РФ з урахуванням наявності/втрат/обслуговування/ремонту/максимального потенційного виробництва залишалось у строю від 50 до 65 Ка-52. В один день від дії ATACMS РФ втратила від 20% до 30% авіапарку Ка-52, що ще працював, та довела їх кількість до 35-50 од.
На це вказує аналіз ТГ resurgammmm.
Oryx підтвердив, що перші удари ATACMS вразили 15 гвинтокрилів Ка-52 «Алігатор» (7 повністю знищених та 8 пошкоджених, але щодо пошкоджених є примітки «що ймовірно не підлягають ремонту»). Ці Ка-52 були й ще є однією з головних проблем бронетанкового руху наших військ. По факту це літаюча за межами враження наших систем ППО платформа ПТРК (мобільна, достатньо точна, важка у вражені). Якби ми не сміялись, що це «перероблена радянська зброя» факт є такий — їх застосування ворогом є проблемою для наших бронетанкових військ, особливо у парі з розвідувальними БПЛА для передчасного виявлення та ідентифікації цілей.
Другий фактор про який мало говорять, це «технічний ресурс». Найближчі безпечні аеродроми від ATACMS тепер знаходяться на відстані близько 200 км від лінії фронту, бо рахувати потрібно не лише радіус дії ATACMS 165 км, але й фізичне розташування можливих аеродромів для базування. Тепер безпечні аеродроми для використання на фронті знаходяться у південно-східній частині Криму та в районі Ростова. Більш-менш безпечний аеродром від ATACMS в Криму тепер Кіровське, потенційно ще Бельбек та Кача, але туди часто навідується щось схоже на перероблений «Нептун». Тож, Ка-52 від безпечного базування необхідно буде тепер летіти понад 200 км в одну сторону (до цього було 70-90 км), щоб здійснити пуск для прикладу в районі Херсонського фронту (по річці Дніпро). До Оріховського відтинку без дозаправки ці гвинтокрили не долітають (при повних баках та озброєнні Ка-52 мають ефективну дальність 400 км) і навряд чи їх з Криму будуть використовувати для Запорізького фронту. Тому з району Ростова тепер Ка-52 має використовуватись і на Донецький фронт і на Запорізький і то, без дозаправки долітати аж до Оріховського відтинку буде проблематично (беріть до уваги дорогу туди-назад).
Тому очевидно ворог буде ризикувати все одно з їх розміщенням ближче, але в меншій кількості. Тобто ATACMS зробив кілька важливих речей:
Дозволяє нищити ефективно авіапарк балістикою та пробиватись через системи ППО/ПРО.
Час реагування Ка-52 збільшено приблизно у два рази.
Ті, угруповання Ка-52, які будуть ризикувати та розміщувати ближче будуть тепер менші через ризик враження.
У Ка-52 технічний ресурс буде швидше закінчуватись, бо тепер вимушені літати на максимальні дистанції, якщо розміщувати без ризику. Тож швидше будуть уходити на «обслуговування» чи виконувати неочікувані «самостійні заземлення».
І головне. Ефективне застосування ATACMS довело вороже угруповання Ка-52 до кількості у 35-50 шт. на всю 1000-кілометрову протяжність фронту і цієї кількості навряд чи достатньо, щоб використовувати їх як в минулих тактиках. Якщо нашим військовим вдасться ще підловити подібним чином ворога на Ка-52 як було з Бердянськом та Луганськом, то ця машина дійсно стане дефіцитною та суттєво зменшить нам проблеми.
Головними напрямками тоді залишиться протидія КАБам, які суттєво заважають закріплюватись піхоті та БПЛА (необхідно нарощувати РЕБ всіх видів від потужних систем до малих на конкретні одиниці техніки). Залишається сподіватись, що заява про те що ATACMS будуть постачатись Україні на постійній основі буде практично підтверджуватись.