У Збройних силах України розраховують у жовтні ц.р. переоснастити одну бригаду на засоби зв’язку турецького виробника Aselsan. Про це інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур’єр» повідомив представник Міноборони України на умовах анонімності. За його словами, незважаючи на затримку через проведення додаткових випробувань контракт з Aselsan, що мав виконуватися з травня ц.р., нарешті почав реалізовуватися.

Співбесідник ІА ОПК висловив переконання, що у такий спосіб ситуація з переоснащенням ЗСУ на нові засоби зв’язку виведена із глухого кута. На його думку, вкрай важливо, щоб політики не втручалися у робочий процес та надали можливість військовим реалізувати прийняте ними рішення. Фахівець також висловив переконання, що занадто велика політизація цього проекту суттєво зашкодила темпам його реалізації. Представник Міноборони не виключив, що інформаційні кампанії негативного змісту можуть мати місце й у подальшому, однак наголосив про бажання військового відомства довести на практиці, що його рішення «є абсолютно правильним, переконливим та оптимальним у контексті переозброєння українського війська».

Як повідомлялося раніше, придбання сучасних цифрових станцій захищеного УКХ зв’язку для Збройних сил України та інших її збройних формувань було визначено першим кроком до створення армії нового типу, відходу від системної вразливості і, зрештою, шлях до збереження життів солдатів. Однак з кінець квітня до липня ц.р. внаслідок зовнішніх та внутрішніх політичних впливів утворилася стала проблема у сфері реалізації проекту.

Українські фахівці Генштабу ЗСУ та Міноборони України у грудні 2016 р. визначилися щодо вибору продукції турецької кампанії Aselsan. Зокрема, пропонуючи помірковані ціни, турецька сторона висловила готовність до кредитування проекту для України на вигідних умовах, здатність забезпечити морську та повітряні компоненти, також повну інтеграцію з наявними засобами зв’язку, включно з НГУ. Крім того військове відомство України особливо наголошувало, що засоби зв’язку турецького виробництва повністю відповідають стандартам Північноатлантичного альянсу.

Важливим аспектом співпраці було також названо зацікавленість Туреччини у закупівлі української продукції та опанування оборонних та подвійних технологій, зокрема, засобів активного захисту бронетехніки та деяку продукцію ракетно-космічної галузі, авіаційної галузі та двигунобудування.