ВІДНОСИНИ ІЗ ЗАМОВНИКАМИ Є НАЙБІЛЬШОЮ ПРОБЛЕМОЮ ОБОРОННІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ – ГОЛОВА (NAUDI) АНДРІЙ СЕНЧЕНКО

Не кількість грошей, яку держава може витратити на озброєння власної армії, але насамперед відносини із замовниками є найбільшою проблемою оборонній промисловості України. І досі не визначена доля державних підприємств, тому що є штучне протистояння між державним та приватним сектором.

Про це в інтерв’ю «SECURITY TALKS із Валентином Бадраком» на Апостроф TV зазначив голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Андрій Сенченко.

«Є велика нестабільність, тобто вони щось замовляють, потім відмовляються, немає жодного контракту, я не кажу про п’ять, навіть на три роки. Хоча у нас є проблема з боєприпасами великих калібрів. Вона настільки велика, що державі виходити на рівень, який потрібен по забезпеченості власної армії, доведеться досить довго, можливо, років десять», сказав Сенченко про Міністерство оборони України.

«А в нас є невеликі замовлення, от у 2019 році було, а у 2020-му зовсім нічого. Тобто в цих умовах жоден виробник не може спланувати свої власні інвестиції у виробництво. Він не може зібрати команду, тому що в наступному році ця команда може залишитися без роботи. І люди поїдуть у Польщу, у Німеччину, яка зараз охоче бере наших технічних спеціалістів, інженерів, і з чим залишиться держава?

Можу навести приклад, п’ять місяців Міноборони намагалося сформувати технічне завдання на ДКР «Сайгак», щодо заміни радянських «УАЗ» в армії. Потреба дуже велика, тому що зараз армія їздить на тому, що залишилося, і що дали волонтери. Так от п’ять місяців вони визначалися із тим, чого хочуть, потім затвердили підписом міністра оборони, керівника Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки, ще якихось генералів, а потім з’являється новий заступник міністра, який каже: «Та ні, це корупційна ідея». То може тоді він піде до міністра оборони Тарана та скаже, що той корупціонер? І цей зам відмовляється від тих розробок, що були представлені, на які витрачались кошти, і каже, що авто куплять у автосалоні. Ви знаєте хоча б одну країну НАТО, де б військові їздили на авто з автосалону? Але питання в тому, що шість виробників витратили кошти щоби прийти на відкритий конкурс, а новий клерк каже: «Та ні, ніякого конкурсу не буде». А хто компенсує витрати виробникам?» — Так голова Національної асоціації оборонної промисловості України прокоментував спробу Міноборони організувати заміну старих радянських машин УАЗ.

«Немає військово-технічної політики зовсім, є волюнтаризм, і є, на жаль, корупція. І от друга проблема, її не було раніше в такому масштабі, але зараз вона проявилася шалено в минулому й цьому році — це імпортні закупівлі. Це при тому, що наша держава може виробляти все, крім ядерної зброї та винищувачів п’ятого покоління», — додав він.

 

Говорячи про імпорт зброї для ЗСУ, А.Сенченко зазначив, що потрібно на законодавчому рівні ввести жорсткі обмеження на закупівлю озброєння, військової техніки та боєприпасів у іноземних виробників. «Дозвіл має надаватися за умови доведеної критичної необхідності у товарі, а українська промисловість ні в цьому, ні в наступному році не зможе виробляти його. І друге, коли одна з держав-партнерів, наприклад, США, виділяють безповоротну фінансову допомогу на підвищення обороноздатності країни, вони можуть сформулювати умови, що за ці кошти ми купуємо в них зброю. І все, інших випадків не має бути», — переконаний голова NAUDI.

Поделиться публикацией