Частина 2. Зміна бойового складу командувань ТВД та

армійських груп сухопутних військ Китаю з 2018-го по 2021-й рік

 Напрями потенційних ударів СВ Китаю можна визначити шляхом аналізу зміни за останні роки бойового складу їх командувань ТВД (КТВД). Одна з головних ознак підготовки нападу на країну – це зосередження біля її кордонів ударних угруповань СВ з великою кількістю важких (бронетанкових) з’єднань. Для такого аналізу ми також використали дані довідників МВ-2018 та МВ-2021.

СВ Китаю входять до 5 КТВД: Північне, Центральне, Західне, Східне та Південне. У Західне КТВД входить 2 командування військових районів (Сіньцзянського та Тибетського КВР). І можна вважати, що коли у якихось КТВД створено ударні угруповання СВ, то країні, яка межує з цими КТВД, потенційно загрожує їх вторгнення.

КТВД ЗС Китаю усього включають до себе 13 армійських груп (з 71-ої по 83-тю АГ). Кожна АГ складається з 12-13 бригад (загальновійськових, артилерійської, ППО, спецоперацій, армійської авіації, інженерної, РХБЗ, інженерної/РХБЗ, МТЗ). У двох АГ замість бригади армійської авіації є повітряно-штурмова (десантно-штурмова) бригада.

Кожне КТВД має 2-3 АГ, окружні бригади, може бути військовий гарнізон чи військові райони.

В АГ можуть бути 6 загальновійськових бригад 4-х типів: важкі (бронетанкові, ВЗбр), середні (механізовані, СЗбр), легкі (піхотні, ЛЗбр), амфібійні (АЗбр). Бойовий склад командувань ТВД та армійських груп (загальновійськові бригади та дивізії) наведено у табл.2

Таблиця 2

Рік	2018				2021
КТВД, АГ тощо / Бригада	ВЗбр	СЗбр	ЛЗбр	АЗбр	ВЗЗр	СОбр	ЛЗбр	АЗбр
Північне КТВД	3	7	8	—	9	3	6	—
78-ма АГ	2	3	1	—	4	1	1	—
79-та АГ	1	3	2	—	4	1	1	—
80-та АГ	—	1	5	—	1	1	4	—
Центральне КТВД	4	11	2	—	9	7	3	—
81-ша АГ	2	3	1	—	3	2	1	—
82-га АГ	1	3	1	—	4	1	2	—
83-тя АГ	1	5	—	—	2	4	—	—
Інші з’єднання	МД				—
Пекінський гарнізон	ОхМД, ОхПД				ОхМД, ОхПД
Західне КТВД	6	—	6	—	6	1	5	—
76-та АГ	4	—	2	—	4	—	2	—
77-ма АГ	2	—	4	—	2	1	3	—
Сіньцзянський ВР	ГМД, 3 ГПД				3 ГМД, ГПД
Тибетський ВР	Мбр, 2 Пбр				Мбр, 2 Пбр
Східне КТВД	6	2	6	4	6	3	5	4
71-ша АГ	4	1	1	—	4	1	1	—
72-га АГ	1	1	2	2	1	1	2	2
73-тя АГ	1	—	3	2	1	1	2	2
Південне КТВД	4	3	3	2	4	2	4	2
74-та АГ	1	1	2	2	1	1	2	2
75-та АГ	3	2	1	—	3	1	2	—
Гонконгський гарнізон	Пбр, верт. еск. д-н ППО				Пбр, верт. еск. д-н ППО
Усього бригад у АГ	23	23	27	6	34	16	25	6
Усього інших з’єднань	МД,, ОхМД, ГМД, ОхПД, 3 ГПД Мбр, 3 Пбр				МД,, ОхМД, 3 ГМД, ОхПД, ГПД Мбр, 3 Пбр

 

Аналіз табл.2 показав, що у 2018 р. в усіх АГ було 79 загальновійськових бригад (23 важкі, 23 середні, 27 легких та 6 амфібійних), а у 2021 р. стало 81 (34 важкі, 16 середніх, 25 легких та 25 амфібійних). Дві важкі бригади було створено за рахунок розформування 112-ої механізованої дивізії (МД). Усього ж кількість важких бригад зросла на 11 (за рахунок реорганізації ще 7 середніх та 2 легких бригад у важкі). У свою чергу кількість середніх бригад скоротилося до 16, а легких – до 25.

Тим часом, кількість середніх та основних танків у СВ зменшилася (на 20%). Отримати додатково 11 важких бригад (у кожній 120 основних, рідше середніх танків) вдалося за рахунок оптимізації озброєння середніх бригад, де ці танки замінили колісними танками.

З 2018 по 2021 кількість загальновійськових бригад у КТВД та АГ майже не змінилася (у кожному КТВД залишилося по 12-18 таких бригад, а у кожній АГ – по 6). Але співвідношення різних типів цих бригад у багатьох КТВД та АГ дуже змінилося (як і можливості та завдання цих КТВД та АГ).

У Північному КТВД у 2018 р. були 3 важкі, 7 середніх та 8 легких бригад, а у 2021 р. стало 9 важких, 3 середні та 6 легких. Кількість важких бригад КТВД зросла з 3 до 9, а саме КТВД стало ударним.

При цьому у 2018 р у 78-й АГ були 2 важкі, 3 середні та 1 легка бригади, у 79-й АГ – важка, 3 середні та 2 легкі, у 80-й АГ – 5 середніх та 1 легка. У 2021 р у 78-й та 79-й АГ стало по 4 важкі, середній та легкій бригаді, а у 80-й АГ – важка, середня та 4 легкі. У КТВД з’явилися 2 ударні АГ.

У Центральному КТВД у 2018 р було 4 важкі, 11 середніх та 2 легкі бригади, а у 2021 р стало 9 важких, 7 середніх та 3 легкі. Кількість важких бригад у КТВД зросло з 4 до 9, а саме воно стало ударним.

При цьому у 2018 р у 81-й АГ були 2 важкі, 3 середні та 1 легка бригади, у 82-й АГ – важка, 3 середні та 1 легка, у 83-й АГ – 1 важка та 5 середніх. У 2021 р у 81-й АГ стало 3 важкі, 2 середні та 1 легка, у 82-й АГ – 4 важкі, середня та 2 легкі, а у 83-й АГ – 2 важкі та 4 середні. У КТВД з’явилися 2 ударні АГ.

У Західному КТВД у 2018 р. було 6 важких та 6 легких бригад, а у 2021 р. стало 6 важких, середня та 5 легких. КТВД у частині АГ мало змінилося.

При цьому у 2018 р у 76-й АГ було 4 важкі та 2 легкі бригади, у 77-й АГ – 2 важкі та 4 легкі, У 2021 р 76-та АГ не змінилася, а у 77-й АГ стало 2 важкі, середня та 3 легкі (1 легка бригада стала середньою).

Але Синцьцзянське КВР було якісно посилено. У 2018 р. у ньому були 4 дивізії (МД та та 3 ПД), а у 2021 р. – теж 4 дивізії (але 3 МД та 1 ПД).  Дві ПД переформували у дві МД. До військ надійшли нові танки, ББМ, артсистеми (у т.ч. РСЗВ), вертольоти, автомобілі, інженерна та горна техніка.

У Східному КТВД у 2018 р. було 6 важких, 2 середні, 6 легких та 4 амфібійні бригади, а у 2021 р. стало 6 важких, 3 середні, 5 легких та 4 амфібійні бригади. КТВД мало змінилося.

При цьому в 2018 р у 71-й АГ було 4 важкі, середня та легка бригади, у 72-й АГ – важка, середня, 2 легкі та 2 амфібійні, а у 73-й АГ – важка, 3 легкі та 2 амфібійні. У 2021 р 71-ша та 72 АГ-га не змінилися, а 73-тя АГ стала як 72-га АГ (1 легка бригада стала середньою).

У Південному КТВД у 2018 р було 4 важкі, 3 середні, 3 легкі та 2 амфібійні бригади, а у 2021 р стало 4 важкі, 2 середні, 4 легкі та 2 амфібійні. КТВД мало змінилося.

При цьому у 2018 р у 74-й АГ були важка, середня, 2 легкі та 2 амфібійні бригади, у 75-й АГ – 3 важкі, 2 середні та 1легка бригади, У 2021 р 74-та АГ не змінилася, а у 75-й АГ 1 середня бригада стала легкою.

Довжина китайсько-російського кордону 4209 км (650 км сухопутного, 3489 км річкового та 70 км озерного). Кордон має 2 ділянки: довга східна та коротка західна (до 50 км).

Східний ВО РФ межує з Північним КТВД, другим ешелоном якого є Центральне КТВД. Разом вони мають 6 АГ, що включають 37 бригад (18 важких, 10 середніх та 9 легких) + 2 дивізії (МД та ПД). А Східний ВО Росії перед війною з Україною мав 4 армії та корпус, що включали 9 бригад (танкова та 8 мотострілецьких) + 2 дивізії (МСД та ПулАД).

Центральний ВО РФ межує із Сіньцзянським КВР, другим ешелоном якого є Центральне КТВД та Тибетське КВР. Разом вони мають 2 АГ та 2 КВР, що включають 15 бригад (6 важких, 2 середні та 7 легкі) + 4 дивізії (3 МД та 1 ПД). А Центральний ВО Росії перед війною з Україною мав 2 армії, що включали 6 мотострілецьких бригад та 1 ТД.

Навіть перед війною Росії з Україною Китай мав велику перевагу на Далекому Сході (у 4 рази більше бригад, а дивізій було по 2 з кожного боку), та у Центральній Азії (у 2,5 разів більше бригад та у 4 рази – дивізій).

Якщо ж скласти війська цих регіонів, то Китай мав там 8 АГ та 2 КВР, що включали 52 бригади (24 важкі, 12 середніх та 16 легких) + 6 дивізій (4 МД та 2 ПД). А Росія перед війною з Україною мала там 6 армій та 1 корпус, що включали 15 бригад (танкову та 14 мотострілецьких) та 3 дивізії (ТД, МСД та ПулАД). Звідси Китай мав перевагу за кількістю бригад у 3,5 рази, а дивізій – у 2 рази.

Що ж до кількості озброєння бригад сторін, то, наприклад, танків Китай у них мав 2880 од., а Росія – 668 од. (тобто у КНР у 4,3 рази більше). Але це було до війни з Україною. Зараз у Центральному та Східному ВО РФ від кожної бригади СВ залишилися по 1 б-ну, а від кожної дивізії – по 3-4 б-ни. Зрозуміло, у Росії є засоби ядерного стримування, але у КНР вони теж є.

Китай має територіальні претензії до усіх суміжних країн, у т.ч. на сухопутних напрямках. Мао Цзедун писав: «Територія Радянського Союзу й так досить велика – понад 20 мільйонів квадратних кілометрів за населення усього 200 мільйонів…. Приблизно сто років тому вони відрізали усю область на схід від озера Байкал з Болі (Хабаровськ), Хайшеньвеєм (Владивосток) та півостровом Камчатка. Цей рахунок не так легко сплатити. За це ми з ними ще не розрахувалися»… «Зовнішня Монголія після перемоги китайської революції стане частиною Китайської федерації»… «Тибет є долонею Китаю, а Непал, Ладакх, Бутан, Сіккім та Нагаленд – п’ять пальців».

А землі СРСР, зазначені Мао Цзедуном, нині перебувають у Росії.

Зараз Китай як ніколи близький до втілення мрії Мао Цзедуна. Щоправда, з Індією війна дуже проблематична. Її СВ мають 1,237 млн. осіб (у КНР 965 тис.), 24 корпуси, у яких є 36 дивізій (у т.ч. 3 ТД та 6 МД), 20 бригад (у т.ч. 8 танкових та 2 механізовані), а головне – у Індії є засоби ядерного стримування.

Інша справа – Монголія, що має СВ 5,6 тис. осіб, мотострілецьку бригаду та артполк. Щоб захистити країну від Китаю за часів СРСР, там стояла радянська 39-та армія (5 дивізій, у т.ч. 2 танкові), але її давно вже немає (як і СРСР). А Росія у цьому регіоні зараз й сама себе захистити неспроможна. Коли війська Китаю почнуть наступ на Росію – невідомо, але вони практично готові до нього. А війська Росії для його відбиття – ні.

ВИСНОВКИ:

1. Загальна кількість основних озброєнь СВ КНР з 2018 по 2021 роки мало змінилася, але було проведено широкомасштабне переозброєння СВ та змінилася структура озброєнь. Поставлено 1350 нових танків, 4780 ББМ (у т.ч. 4000 БМП, з них 600 амфібійних), 990 СГ, 950 СЗ, 522 РСЗВ, 176 СПТРК, 270 ЗРК, 129 вертольотів, та при цьому скорочено 1990 старих танків, 1450 гусеничних БТР, 400 СГ, 4400 причіпних гаубиць, 700 РСЗВ, 193 вертольоти.
2. Парки пріоритетних озброєнь оновилися за рахунок постачання нового ОВТ. У 2018 р (та у 2021 р) частка нових танків була 52% (75%), ББМ – 20% (53%), у т.ч. БМП – 41% (70%), СГ – 55% (78%), РСЗВ – 11% (44%), ЗРК – 33% (63%), вертольотів – 62%, (81%).
3. У СВ надходили нові танки (ZTZ-99A, ZTQ-15 та ZTL-11), БМП (ZBD-04A, ZBD-05 та ZBL-09), БТР ZSL-10, СГ (PLZ-07A та PLL-09), СЗ (PLL-05 та PPZ-10), РСЗВ PHZ-11, СПТРК AFT-10, ЗСУ PGZ-09, ЗРК (HQ-16А та HQ-17), вертольоти Z-10, а також новітні СГ (PCL-161, PCL-171 та PCL-181), РСЗВ (PHL-11, PHL-XX, PHL-XXА та PHL-16), міномети PCP-001, ПТРК (HJ-11 та HJ-12), ЗГРК PGL-19, ЗРК (HQ-16В та HQ-17А), вертольоти (Z-20 та Z-8L), БпАК CH-4B тощо.
4. СВ переважно оптимізували своє озброєння, укомплектували бригади за штатом, провели механізацію, інформатизацію та інтелектуалізацію військ, наситили їх системами розвідки, зв’язку, управління, РЕБ тощо. Намічалося зберегти у перспективі нинішню структуру озброєнь СВ, але вдвічі збільшити кількість РСЗВ.
5. ЗС Китаю мають 5 командувань ТВД (КТВД): Північне, Центральне, Західне, Східне та Південне. У Західному КТВД ще є 2 командування військових районів (Сіньцзянське та Тибетське КВР). КТВД включають у сумі 13 армійських груп (АГ), у кожній 12-13 бригад: 6 загальновійськових (важких, середніх, легких та амфібійних) та 6-7 спеціальних (артилерійська, ППО, спецоперацій, армійської авіації (або повітряно-штурмова у 2-х АГ), інженерна, РХБЗ, інженерна/РХБЗ, МТЗ).
6. У 2018 р. в усіх АГ було 79 загальновійськових бригад (23 важкі, 23 середні, 27 легких та 6 амфібійних), а у 2021 р. стало 81 (34 важкі, 16 середніх, 25 легких та 6 амфібійних). Тобто. кількість важких бригад зросла на 11, середніх скоротилася на 7, а легких – на 2. З 2018 р. по 2021 р. кількість загальновійськових бригад у КТВД та АГ майже не змінилося (у кожному КТВД залишилося по 12-18 загальновійськових бригад, а у кожній АГ – по 6), але співвідношення різних типів загальновійськових бригад у низці КТВД та АГ радикально змінилося (як і можливості та завдання цих КТВД та АГ).
7. У Північному КТВД у 2018 р. були 3 важкі, 7 середніх та 8 легких бригад, а у 2021 р. стало 9 важких, 3 середні та 6 легких. Кількість важких бригад зросла втричі, та КТВД стало ударним. У Центральному КТВД у 2018 р було 4 важкі, 11 середніх та 2 легкі бригади, а у 2021 р стало 9 важких, 7 середніх та 3 легкі. Кількість важких бригад у КТВД зросло вдвічі та воно стало ударним. Західне КТВД у частині АГ мало змінилося, але Синцьцзянське КВР було якісно посилено. У 2018 р. у ньому були 1 МД та 3 ПД, а у 2021 р – 3 МД та 1 ПД, також до військ надійшло нове ОВТ. А Східне та Південне КТВД змінилися мало, незважаючи на гучні заяви Пекіна щодо планів приєднання Тайваню.
8. У кордону КНР з РФ (4209 км) 2 ділянки: довга східна та коротка західна (до 50 км). Східний ВО РФ межує з Північним КТВД, 2-й ешелон якого – Центральне КТВД. Центральний ВО РФ межує з Сіньцзянським КВР, 2-й ешелон якого ­– Центральне КТВД таТибетське КВР. Ще перед війною Росії з Україною Китай мав велику перевагу на Далекому Сході (у 4 рази більше бригад) та у Центральній Азії (у 2,5 рази більше бригад та у 4 рази – дивізій). Якщо ж скласти війська цих регіонів, Китай мав там 8 АГ та 2 КВР, що включали 52 бригади (24 важкі, 12 середніх та 16 легких) + 6 дивізій (4 МД та 2 ПД). А Росія тоді ж мала там 6 армій та 1 корпус, що включали 15 бригад (танкову та 14 мотострілецьких) + 3 дивізії (ТД, МСД та ПулАД). Звідси Китай мав перевагу за кількістю бригад у 3,5 рази, дивізій – у 2 рази, а за основних танків у бригадах – у 4,3 рази. Але це було до війни з Україною. Зараз у Центральному та Східному ВО РФ від кожної бригади СВ залишилися по 1 б-ну, а від кожної дивізії – по 3-4 б-ни. Зрозуміло, у Росії є засоби ядерного стримування, але у КНР вони теж є.
9. Китай має територіальні претензії до усіх суміжних країн. Наприклад, до Росії – це область від Байкалу до Владивостока та Камчатки. А наявність потужних ударних угруповань військ КНР, створених останніми роками на російському напрямі та озброєних сучасним ОВТ, набагато більше каже про наміри керівництва КНР, ніж спільні китайсько-російські навчання та декларації про вічну дружбу.

Юрій Бараш, член Експертної ради Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння