Такий висновок оприлюднив у статті для LB.UA директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Військовий експерт, зокрема, написав наступне:
«Те, що відбулося з Казахстаном і Білоруссю, яскраво свідчить про ретельну та системну роботу російських спецслужб у напрямку «формування подій» з подальшим управлінням ними за допомогою «воєнного важеля». Це може мати прямі негативні наслідки для України. Найважливіший урок полягає в усвідомленні, що путінський Кремль у своїх намірах відновити імперію радянського типу діє та й, скоріш за все, діятиме шляхом не війн великого масштабу, а коротких кавалерійських наскоків, закамуфльованих під «надання допомоги» або «визволення російських громадян», причому «під дахом» псевдоміжнародної організації, як-от ОДКБ.
Для Кремля вкрай важливо, щоб підконтрольні країни активно діяли у військовій площині – саме для цього їм і постачає російську зброю. А визначені Москвою «лідери» таких країн мають транслювати в інформаційному просторі те, що потрібно Путіну. Рівень «партнерства» з боку Кремля прямо пропорційний рівню слухняності регіональних васалів. Тож можна стверджувати, що реальність і рівень воєнної активності Білорусі на цьому етапі визначатиметься рішенням Москви та шляхом безпосередніх вказівок з Кремля. Нинішній Мінськ зробить усе саме так, як вирішать у столиці сусідньої держави – від прикордонної дестабілізації до власне військових дій.
Звісно, Лукашенко в такій ситуації намагатиметься отримати максимальну користь від розгорнутого ВТС – бо це шанс закріпитися самому та посилити свою воєнну машину. Тому не несподівано в листопаді 2021 року він заявив, що Мінськ хотів би отримати від Росії кілька дивізіонів оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», щоб установити їх на західному та південному напрямках. Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер-М» у варіанті для російської армії оснащується двома типами ракет: балістичними та крилатими. Офіційно називалася дальність польоту ракет комплексу «Іскандер-М» – до 500 км. Примітним є такий нюанс, що ракети комплексу можуть нести ядерну бойову частину.
Такий аншлюс Білорусі неприємно усвідомлювати Україні – сусідня держава стала частиною ворожої Росії та виконуватиме всі вказівки з Кремля. Тож той факт, що в жовтні 2021 року російський військовий міністр Шойгу повідомив, що підготовлено нову воєнну доктрину Союзної держави, становить пряму загрозу українському суверенітету. З боку Мінська виросла пряма воєнна загроза, яка передусім здатна легко трансформуватися в прикордонний військовий конфлікт з послідовним втручанням РФ.
Для Києва в такій ситуації єдиний рецепт – ретельно готуватися до війни з боку Білорусі. Можливі різні сценарії, з яких фахівці вказують на високу ймовірність надсилання на територію України спільних російсько-білоруських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ), використання парамілітарних загонів і формування такого порядку денного, коли на міжнародній арені ситуацію подаватимуть як ініціативні дії України. Називалася навіть ймовірна кількість таких ДРГ – до 200. Тож і активізація підготовки Військ територіальної оборони (ВТрО) буде не зайвим заходом. Як і налаштування всієї системи оборони, з урахуванням ролей не тільки ЗСУ, але й Нацгвардії, прикордонників, поліції та згаданих ВТрО. Що більш ретельно й показово вестиметься така підготовка, то менш реальним буде ймовірність російського втручання шляхом використання Білорусі».