В останні десятиліття бронетехніка залишалася наріжним каменем сухопутних військ, символом могутності та захисту. Однак сучасні конфлікти, зокрема війна в Україні, кидають виклик цій усталеній концепції. На тлі розвитку дешевих та ефективних дронів виникає гостра дискусія про життєздатність традиційних підходів до застосування бронетехніки та необхідність радикальної трансформації військових доктрин. Ця стаття розгляне різні точки зору на цю проблему, спираючись на аналіз експертів, військових та учасників бойових дій, аби зрозуміти, як змінюється поле бою і що це означає для майбутнього військової стратегії.

Трансформація бронетехніки: Адаптація до нових реалій

Зміни у характері бойових дій змушують переосмислити саме поняття бронетехніки. Стаття «Atomic Cherry» акцентувала увагу на необхідності зміни концепції бронетехніки. Традиційні дороговартісні та важкоброньовані машини, призначені для тривалого використання, стають неефективними на полі бою, насиченому дронами. Основна теза «Atomic Cherry» зводиться до ідеї створення дешевих платформ зі змінними модулями.

«Евакуювати пошкоджену техніку безглуздо, до того ж її знищують FPV-дронами повністю, щоб не змогли використати повторно після ремонту,» — підкреслюють автори. Це означає, що життєвий цикл бронетехніки стає дуже коротким, а отже, її виробництво має бути швидким та економічним. Замість того щоб вкладати величезні кошти в одиничні «супертанки», акцент зміщується на масове виробництво простіших, але ефективних та легкозамінних одиниць.

Однак, існує й інший підхід до адаптації, який передбачає модернізацію існуючих платформ. Як зазначає генерал-лейтенант Кевін Д. та адмірал Николас Дрейк у своїй статті, такі машини, як Abrams та Bradley, попри виклики, залишаються основою для ведення бойових дій. Модернізація включає посилення захисту (у тому числі активними системами протидії дронам), покращення ситуаційної обізнаності, інтеграцію з безпілотними системами та підвищення вогневої потужності. Цей підхід передбачає, що інвестиції у вже перевірені та надійні платформи, оснащені новими технологіями, можуть забезпечити необхідну живучість та ефективність на сучасному полі бою. Таким чином, трансформація бронетехніки йде двома взаємодоповнюючими шляхами: створення нових, більш економічних та модульних систем, а також глибока модернізація вже існуючих.

Ерік Прінс: Погляд на майбутнє динамічної війни

Ерік Прінс, легендарна постать у сфері приватного військового бізнесу, на семінарі в Hillsdale College висловив свої дуже влучні зауваження щодо асиметрії сучасних бойових дій. Він різко підкреслив, як технологічний прогрес змінює співвідношення вартості та ефективності озброєнь.

«Танк вартістю мільйон доларів може знищити дрон-камікадзе вартістю кілька сотень доларів,» — це цитата яскраво демонструє таку асиметрію. Прінс, ймовірно, розвивав думку про те, що така диспропорція робить традиційні, дороговартісні військові інвестиції вразливими. Його виступ, як правило, підкреслює необхідність гнучких, децентралізованих та технологічно просунутих військових структур, здатних швидко адаптуватися до мінливих загроз, використовуючи доступні та ефективні засоби.

«Мадяр»: Український досвід і «нова доктрина НАТО»

Виступ командувача СБС Бровді Роберта Йосиповича, відомого як «Мадяр», на конференції LANDEURO під назвою «Наші досягнення — це нова доктрина НАТО», став справжнім каталізатором дискусії. Ґрунтуючись на своєму безпосередньому бойовому досвіді, «Мадяр» без зайвих слів заявив: «Вже не залишилося такого танка у світі, котрий не зупиняється від ураження… дрону вартістю триста-чотириста доларів. Не існує такого танка. Готовий прийняти будь-якого розміру парі.» Це твердження — не просто думка, а результат практичного застосування дронів на фронті, де вони довели свою здатність зупиняти навіть найсучаснішу бронетехніку.

«Мадяр» підкреслив, що українські дрони на сьогоднішній день найкращі в світі, створюючи так звану «kill zone», яка «на даний момент в Україні становить близько двадцяти кілометрів навколо смуги фронту.» Цей радіус дії FPV-дронів радикально змінює тактику ведення бою та робить наближення важкої бронетехніки вкрай ризикованим.

Важливим аспектом, який він виділив, є склад його підрозділів: «95% з них – це люди цивільні до початку війни. Це бізнесмени, це спортсмени, це юристи, це співаки, це хто завгодно, але не військові люди.» Це говорить про демократизацію війни та доступність дронових технологій, які можуть бути освоєні звичайними громадянами, що, своєю чергою, створює нову парадигму загрози.

Звертаючись до країн НАТО, «Мадяр» виступив із недвозначним попередженням, заснованим на своєму візиті на одну з військових баз: «Не підходячи ближче, ніж на десять кілометрів до того місця, чотири розрахунки українських пілотів за п’ятнадцять хвилин перетворили би це місце у Перл-Харбор.» Він підкреслив, що ці технології «настільки доступні і дешеві, що якщо вони потраплять в руки терористів, тих сто терористів переверне устрій будь-якої країни.» «Мадяр» закликає до оперативного перегляду систем національної безпеки, вказуючи, що «сучасна світова доктрина застосування безпілотних систем» пишеться сьогодні в Україні і має лягти в основу майбутніх оборонних стратегій.

Контраргумент: «Хайп FPV-дронів» від Якуба Джайчая

У той час як «Мадяр» змальовує апокаліптичну картину для бронетехніки, стаття Якуба Джайчая «I fought in Ukraine and here’s why FPV drones kind of suck» пропонує більш зважений погляд на роль FPV-дронів. Джайчай, будучи також учасником бойових дій, ймовірно, вказує на нюанси та обмеження цих систем.

Його аргументи, швидше за все, стосуються таких проблем, як вразливість FPV-дронів до засобів РЕБ та ППО, залежність від погодних умов (вітер, дощ, низькі температури можуть суттєво впливати на їх ефективність), логістичні складності (необхідність постійного поповнення запасів, ремонту, зарядки), а також високі вимоги до підготовки пілотів та їхньої психологічної стійкості. Крім того, Джайчай може стверджувати, що, порівняно з масованим артилерійським вогнем гаубиць чи мінометів, які можуть покривати значні площі та знищувати цілі з більшою економічною ефективністю для певних завдань, вартість великої кількості FPV-дронів для досягнення аналогічного ефекту може бути невиправдано високою. Він, ймовірно, виступає проти «хайпу», який може призвести до переоцінки можливостей FPV-дронів та недооцінки традиційних підходів у певних ситуаціях.

Висновок: нова ера комбінованої зброї

Сучасна війна, як показують ці джерела, є зіткненням між загрозами, що розвиваються, та необхідністю адаптації. Хоча дрони, безсумнівно, змінили ландшафт поля бою, перетворивши багато видів традиційної бронетехніки на легку мішень, вони не скасовують повністю необхідності у захищених платформах. Майбутнє, ймовірно, належатиме комбінованим силам, де бронетехніка буде оснащена передовими системами активного та пасивного захисту, інтегрована з роботизованими системами (наземними та повітряними), володітиме покращеною ситуаційною обізнаністю та здатністю ефективно протидіяти дронам.

«Нова доктрина НАТО», про яку говорить «Мадяр», по суті, закликає до радикального перегляду підходів до ведення війни, включення досвіду України та активного розвитку безпілотних технологій і протидії їм. Полеміка між «Мадяром» та Джайчаєм показує, що, попри очевидний вплив дронів, їхнє застосування має свої складності та обмеження, і реальна картина набагато більш нюансована, ніж здається на перший погляд.

У часи, коли лунали слова «Броня крепка и танки наши быстры», ці фрази символізували непохитну міць і перевагу на полі бою. Сьогодні ж, у світлі українського досвіду, ми бачимо, як ці слова набувають нового, гіркого сенсу. Броня, якою б міцною вона не була, стала вразливою для дешевих та маневрених дронів, а швидкість танків тепер має змагатися зі швидкістю і точністю FPV-атак. Можливо, в новій реальності наша доктрина звучатиме інакше: «Дрони всюди, і реакція наша швидка», що відображає нагальну потребу в інноваціях та адаптації до викликів сучасної війни.

Ібрагім Габідулін,

військовий експерт,

фахівець з питань застосування Повітряних сил,

полковник у запасі