На тижні, що минув, українські війська вперше застосували на Донбасі турецький розвідувально-ударний безпілотник «Байрактар ТБ2». Але перший досвід має стати лише епізодом в епосі переоснащення української армії та її переходу на використання безпілотних апаратів різного призначення і різного базування. Про це «Апострофу» заявив голова Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак
Головне, що треба усвідомити Україні – нам не треба прив’язуватися до «Байрактарів». Це, звісно, перевірена зброя. Багато хто у нас згадує в цьому сенсі останню війну в Нагірному Карабаху. Але треба розуміти, що «Байрактари», які були на озброєнні Азербайджану трохи відрізняються від того комплексу із шістьма БПЛА, що ми закупили у 2018 році. У документі «Візія повітряних сил ЗСУ», який був опублікований 2020 року, було вказано про потребу у 45 комплексах. Наприкінці 2020-го ми уклали контракт на купівлю нових «Байрактарів» — вони, безумовно, кращі за характеристиками, ніж попередні. В цьому році такий комплекс Україна отримала, ще чотири закупить у майбутньому. Тож загалом ми отримаємо 30 покращених БПЛА. Наша експертна організація це вітає. Але…
Треба розуміти, що «Байрактари» — це дуже дорога зброя. Наприклад, в 2018 році Україна заплатила $70 мільйонів за шість безпілотних апаратів, високоточне обладнання та бомби до них. Тому я хочу акцентувати увагу, що в Україні створюють низку безпілотних авіаційних комплексів. Тож ми можемо не тільки доповнювати безпілотну авіацію, яку ми купуємо у Турецькій Республіці, а й повноцінно робити власну. Потребу сьогоднішнього дня у безпілотниках Україна закрила. Нам треба думати про завтрашній день.
Україна планувала закуповувати в Туреччині «Байрактари» на 35% дешевше завдяки створенню спільного підприємства «Щит Чорного моря». Про це домовилися в 2018 році і почали це робити, але не змогли реалізувати, оскільки українська промисловість є нереформованою і не може працювати за міжнародними правилами. Лише зараз це почали вирішувати — у 2022 році завершиться воєнно-промислова реформа. Я сподіваюся, буде ліквідовано «Укроборонпром», а на його базі будуть створені холдинги.
Щодо «Візії повітряних сил», то ми вважаємо, що цей документ помилковий і абсолютно не враховує сучасні тенденції. Сьогодні Україна потрібен набагато більший флот БПЛА. Десь через 10 років він повинен витісняти і заміщувати флот пілотованої авіації. Цей флот має нараховувати сотні безпілотних апаратів різного класу, функціоналу і різного базування.
На сьогодні у ЗСУ є близько сотні безпілотних авіаційних комплексів (БАК) вітчизняного виробництва – це близько 300 тактичних корегувальних апаратів «Фурія». Також у нас є близько 300 розвідувальних апаратів «Лелека-100». Ударно-розвідувальних апаратів мають також бути сотні. А далі я б орієнтувався і на спільне виробництво з Туреччиною (зокрема на новому турецькому безпілотнику Akinci стоїть український двигун, зроблений державним підприємством «Івченко-Прогрес», не виключено, що в подальшому Україна закупить саме їх), і на потужне просування власних комплексів.
Зокрема, я бачу великі перспективи у безпілотника «Сокіл-300», який розробило державне конструкторське бюро (КБ) «Луч». За своїми характеристиками він перевершує «Байрактар». Дуже важливо, що він може застосовуватися в погану погоду – в дощ, хмарність, туман, — на що турецький безпілотник не здатен. Було б добре виробляти «Сокіл-300» серійно і продавати на експорт. Є ще два тактичних ударних безпілотника, які фактично є баражуючими боєприпасами – це «Грім», який сьогодні уже випробовує «Атлон Авіа». Він здатен діяти на відстані в 30 км – у «Байрактара» дальність 150 км. Ще один перспрективний безпілотник пропонує компанія Ukrspecsystems. Компанія «Рамзай» цього року вперше представила безпілотний ударний гелікоптер, дальність дії якого складає 80 км. Він буде нести дві протитанкові ракети РК-2В від КБ «Луч», які діятимуть на дальність 7,5 км. Отже треба розвивати різні безпілотні системи. «Байрактар» — це лише один епізод.
Було б добре розробляти безпілотники, які будуть містити елементи штучного інтелекту. Для України в цьому є виклик, бо разом з розробкою безпілотників, ми маємо розробляти автоматизовану систему управління військами і озброєнням. Коли це буде доведено до логічного кінця, будуть більш активно запроваджуватися вітчизняні безпілотники. Як на мене, Україні треба прийняти окрему цільову програму автоматизації і роботизації. І в рамках цієї програми розробляти як безпілотники авіаційні, так і безпілотники іншого базування. Зокрема, йдеться про наземні роботи, безекіпажні морські катери. Уже зараз є напрацювання у створенні робота, який укладає мінні загородження – це дуже важливо у боротьбі з Росією. За всі ці розробки треба братися практично одночасно. Тут не може бути лінійного підходу.