АВІАКОНСТРУКТОР ДМИТРО КІВА ЗАВЖДИ ВРАЖАВ ПРИНЦИПОВІСТЮ І ПОСЛІДОВНІСТЮ

24 липня 2024 року пішов з життя титулований вітчизняний авіаконструктор Дмитро Ківа. Генеральний конструктор зі створення та модернізації авіаційної техніки України з 2006 року, академік НАН України з літакобудування, Герой України з 2009 року. А ще один із небагатьох учнів легендарного Олега Антонова.

З його ім’ям пов’язано чимало подій у галузі авіабудування України.

 

Ціле десятиліття Дмитро Ківа очолював унікальне підприємство — ДП «Антонов», серцевиною якого було легендарне конструкторське бюро. А ще протягом вісімнадцяти років до того працював першим заступником генерального конструктора. Тобто фактично понад двадцять п’ять років він був у керівництві підприємства.

З його активністю пов’язані розробки нового військово-транспортного літака Ан-178 як продовження розвитку сімейства літаків Ан-148/Ан-158.

Чверть століття Д. Ківа займався сертифікацією літаків Антонова, і поява комерційного «Руслана», Ан-124-100, його безпосередня заслуга. В 90-х, коли АНТК імені Антонова та серійні заводи опинилися без замовлень, саме Дмитро Семенович вів перемовини та узгоджував від імені української сторони усі деталі «угоди порятунку галузі» — великого контракту на будівництво в Ірані підприємства та продажу літаків Ан-140.

До речі, саме після того, як Д. Ківа очолив «фірму Антонова», авіакомпанія підприємства «Авіалінії Антонова», в рази збільшила прибутки на авіаційних перевезеннях, серед іншого, почала системно співпрацювати з НАТО.

Усього не перелічити. Але можна прочитати.

У 2023 році Д. Ківа видав книжку – цікаву, потужну й відверту (Дмитро Ківа. Відверто про головне. Моє життя в авіабудуванні. К. : Брайт Букс, 2023. 378 с. http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2023/08/30/103114.html)

Книжка дуже принципова і, серед іншого, розповідає, хто та як знищував вітчизняне літакобудування.

 

У 2015 році Дмитра Ківу вимусили залишити посаду керівника ДП «Антонов» (він ще рік залишався генеральним конструктором підприємства). То було справжнє вичавлення, після якого наслав період некомпетентного менеджменту, підприємство підпорядкували Укроборонпрому, очевидно з метою фінансування керівництва концерну. Водночас з 2015 року Україна не випустила жодного літака.

Ось, як написав про це авіаконструктор Д. Ківа: «Усе це стало прямим наслідком жахливого менеджменту ставлеників Порошенка, Гладковського і Яценюка. Фірмою взялися керувати люди без розуміння навіть основ літакобудування. Усі ці товариші — Гвоздьов, Коцюба, Донець, Бичков, — на жаль, у професійному плані не розуміли ні процесів розробки літаків, ні налагоджування виробництва літаків, ні функціонування галузі загалом. Тим паче не розуміли вони питань сертифікації».

Д. Ківа у своїй книжці про літакобудування перелічив втрачені проєкти та загальні втрати України у галузі після 2015 року:

«Із появою 2015 року нового керівника ДП «Антонов» відбулися жахливі зміни:

— зупинилася програма літака Ан-178, який уже до цього виконував випробувальні польоти;

— припинилися постачання літаків Ан-158 на Кубу й Ан-32 в Ірак;

— не виконане імпортозаміщення на літаках Ан-148, Ан-178, Ан-124-100;

— припинилася співпраця з Німеччиною за програмою літака Ан-178-111;

— припинилася співпраця із Саудівською Аравією за програмою літака Ан-132;

— не виконано контракт із Азербайджанською Республікою щодо постачання 10 літаків Ан-178;

— не реалізована угода з Азербайджанською Республікою щодо спільного виробництва літаків Ан-178;

— не реалізована програма з Туреччиною щодо спільного виробництва і модернізації літака Ан-158;

— не реалізований контракт із Китайською Народною Республікою, компанією A-Star щодо постачання і спільного виробництва літаків Ан-178;

— не реалізована програма можливої співпраці з Великою Британією щодо літака Ан-188 (на базі літака Ан-70) з двигунами Rolls Royce;

— повністю припинилася понад двадцятирічна співпраця з Іраном щодо літака Ан-140;

— припинилася співпраця з Польщею щодо літаків Ан-2, Ан-28 та їх модернізації.

Загальні втрати ДП «Антонов» і України від змарнованих можливостей і зірваних програм становлять понад 10 млрд доларів.».

Водночас, у своїй роботі Дмитро Ківа надав чіткі рекомендації щодо реанімації та відновлення літакобудування України:

«Головне — зберегти сьогодні на ДП «Антонов» високопрофесійні кадри: конструкторів, технологів, випробувачів і виробничників за різними напрямами. Для збереження знань і високого науково-технічного рівня ДП «Антонов» треба терміново призначити до керівництва патріотів України, високопрофесійних і порядних фахівців, для яких літакобудування є основним змістом життя. Окрім того, забезпечити на реальних роботах за різними напрямами передання знань і досвіду молодому поколінню. Якщо цього не буде зроблено протягом найближчих 3—5 років, то «фірма Антонова» припинить своє існування як розробник і виробник літаків.

 

Для реалізації означеного необхідно:

  1. Невідкладно вилучити ДП «Антонов» з підпорядкування держконцерну «Укроборонпром» та підпорядкувати безпосередньо профільному міністерству, щоби підприємство працювало відповідно до Закону «Про державне підприємство (об’єднання)».
  2. Докласти необхідних зусиль для відновлення співпраці із Саудівською Аравією і Азербайджанською Республікою, які вже виконали частину авансових платежів.
  3. Провести перемовини з відновлення реальної співпраці з Туреччиною, Китаєм, Індією, США, Францією, Канадою, Німеччиною, Кубою, Перу, Польщею, Великою Британією та іншими країнами, зокрема за перспективними програмами.
  4. Паралельно вести роботи щодо корпоратизації та акціонування ДП «Антонов». Має бути ефективний і зацікавлений власник. Держава має контролювати дії власника щодо недопущення відчуження землі, основних фондів та зміни профілю розробок і виробництва літаків.
  5. Провести необхідний комплекс робіт щодо повного імпортозаміщення комплектних виробів, матеріалів, технологій із Францією, Німеччиною, США, Канадою, Китаєм, Туреччиною тощо.
  6. Окремо необхідно приділити увагу титановій галузі. В Україні зосереджено 30% світових запасів титанової руди й виробництва з титанової губки, які постачаються здебільшого до Росії і якими володіють переважно громадяни Росії. А світовим монополістом з виробництва титанових напівфабрикатів є Росія (ВСМПО-АВІСМА), яка виробляє ці титанові напівфабрикати з української сировини. Купують вони в Україні за 15—20 доларів за кілограм, а після переробки вже продають за 60—120 доларів за кілограм. Сировини продається щорічно до мільярда доларів. Необхідно залучити до цієї програми інвесторів і зберегти гроші в Україні. У нас є підприємства, які цим займаються, — Інститут титану, Запорізький титано-магнієвий комбінат, «Сумихімпром», Броварський завод та інші.
  7. Необхідно розглянути можливість виробництва в Україні високоякісних стальних та алюмінієвих матеріалів для авіаційної і космічної промисловості.

Отже, підбиваючи підсумки, можна зробити висновки про те, що основною причиною занепаду авіаційної промисловості України є недолугі дії президента Порошенка та прем’єр-міністра Яценюка, а також багаторічні руйнівні дії концерну «Укроборонпром» і тих посадовців держави, які створили цей концерн та досі підтримують його діяльність.».

Дмитро Ківа як людина та як конструктор прожив складне, але дуже цікаве й насичене, наповнене сенсом, життя. Безумовно, країна його пам’ятатиме – сміливого авіаконструктора й принципового менеджера, який наполегливо піднімав у небо літаки свого вчителя Олега Антонова.

Поделиться публикацией