Науковий прогрес не стоїть на місці.
Нові тенденції війни свідчать: у недалекому майбутньому найбільш складні та небезпечні завдання виконуватимуться бойовими роботами – різноманітними безекіпажними платформами чи приладами. Від дистанційно керованих до повністю автономних. При цьому, розвиток новітніх технологій вже свідчить, що реальність швидко наближається до уявлень. Роботи давно перестали бути науковою фантастикою, а сьогодні продовжують розвиватися нові технології, які багатьом здаються фантастичними.
Одним із прикладів сприяння такому стрімкому розвитку може слугувати досвід США — американське Агентство передових оборонних дослідницьких проектів (Defence Advanced Research Projects Agency – DARPA). Справді, на сьогодні DARPA фактично має автономний статус, хоча й підпорядковується безпосередньо керівництву МО США. Заснована ще в 1958 році у відповідь на запуск в СРСР першого штучного супутника Землі, DARPA спромоглася виконати завдання створення технологічних переваг збройних сил США, запобігання раптового для США появи нових технічних засобів збройної боротьби, підтримку проривних досліджень, подолання розриву між фундаментальними дослідженнями та їх застосуванням у військовій сфері. Спеціалісти DARPA зараз шукають можливість створити кібернетичних комах в «тіло» яких буде вбудовано електронний чіп.
Цікаво, що з часом схожі структури з’явилися у багатьох країнах світу, що є вагомим прикладом для сучасної України. Особливо цікавим експерти вважають досвід Ізраїлю, Китаю та ПАР, а також Туреччини – саме ці країни спроміглися здійснити стрибок у технологічне майбутнє.
Слід відзначити, що найбільш поширеними тенденціями останніх років стало створення безпілотних авіаційних комплексів(БАК), бойових роботів та зброї на нових фізичних принципах.
Ера БАК: ставки на безпілотні авіаційні комплекси
Нині, різноманітні безпілотні літальні апарати (БПЛА) вже набули широкого розповсюдження, особливо, у військових цілях.
Розширення можливостей безпілотних авіаційних комплексів (БАК, до складу одного БАК найчастіше входять декілька БПЛА та пункт управляння) з кожним роком набирає обертів. Цікаво, що восени ц.р. американська компанія Vanilla Aircraft довела, що БАК можуть літати понад 5 днів без дозаправки. Безпілотний авіаційний комплекс VA001 пролетів 121годину 24 хвилини, а його посадка була примусовою.
Російська Федерація теж не стоїть на місці. Так у новій програмі переозброєння РФ пріоритетними проголошено гіперзвукову зброю, серійне виробництво перспективних ракет протиракетної оборони та створювання новітнього озброєння для усіх видів військ. Також на озброєння має поступити новий ударний БАК. «Найближчим часом на оснащення Збройних сил РФ почнуть надходити комплекси з багатофункціональними безпілотним БАК, здатними вирішувати не тільки розвідувальні, а й ударні завдання», — заявив міністр оборони РФ Сергій Шойгу. БАК ефективно використовуються для ведення повітряної розвідки, радіоелектронної боротьби, забезпечення зв’язку. – додав Шойгу. Також міністр розповів, що у Сирії російські БАК роблять понад 1000 вилетів на місяць.
«Сирійський досвід продемонстрував, що в сучасних військах роль робототехніки зросте. За допомогою БАК забезпечується цілодобовий контроль на усій території Сирії. З початку сирійської операції інтенсивність використання БАК зросла більш ніж у 2,5 рази», — наголосив С.Шойгу.
Використання БАК значно підвищило можливості авіації. Ось наприклад, випробування першого російського висотного БАК на сонячній енергії «Аист» може відбутися вже до кінця 2017 року, а на виставці «Армія» (2017) однією з зірок став перший російський БАК MALE-класу, який призначено для патрулювання та розвідки місцевості.
Є й інша інформація для аналізу. Зокрема, Фонд перспективних досліджень (ФПД) РФ створює компактний автономний літаючий робот. В майбутньому новий БАК матиме змогу літати автономно поодинці і в групі. Робот буде виконувати безліч завдань, серед яких: орієнтуватися в складних просторових умовах, спускатися в недоступні для існуючих дронів підземні приміщення, будувати карти приміщень, шукати людей. Темою «аеробот» в РФ почали займатися в минулому році, коли виникло розуміння необхідності апаратів такого класу. Про це стало відомо з повідомлення «Інтерфакс-АВН», який послався на керівника проекту Національного центру розвитку технологій і базових елементів робототехніки ФПІ Олександра Кондратьєва.
Зокрема, при створенні апарату вирішуються завдання створення каналів управління, зниження значення каналу зв’язку в контурі управління апаратом, створення напівавтономної або навіть повністю автономної системи, заявив розробник. Розробники орієнтуються на систему технічного зору, що включає в себе сенсорику у видимому, тепловізійному і інфрачервоному діапазонах, обчислювач, плюс інтелектуальну систему обробки, додав чиновник.
Також російські розробники продемонстрували протитанковий ракетний комплекс «Віхрь-1», який спроможний вражати танки та іншу техніку без участі пілота.
Загалом, з розвитком БАК набув розвитку й такий напрям як боротьба з ними. Так у Курській області РФ булу сформовано першу радіоелектронну роту для боротьби з БАК, а у Сирії встигли випробувати нову російську гвинтівку «Ступор».
Цікаво, що електромагнітна гвинтівка «Ступор» відноситься вже до зброї на нових фізичних принципах. Зокрема, як повідомив керівник компанії «ЛокМас» Дмитро Клочко, яка випускає ці гвинтівки, «Ступор» призначена для придушення сигналів GPS і Wi-Fi, використовуваних для управління поширеними БАК. Згідно з його заявою, «Ступор» дозволяє «збивати» дрони на дальності близько 500 м.
Потенціал України
Наразі і українські підприємства ведуть активні розробки мобільного комплексу протидії БАК. Комплекс буде призначений для виявлення, ідентифікації та супроводження БАК для подальшого надання радіоелектронних перешкод, вогневого враження та знищення.
Поки що кількість розробок в Україні дуже обмежена. Україна намагається дотримуватися новітніх тенденцій у переозброєнні власної армії, але робить поки що лише перші кроки. Державна цільова оборонна програма розвитку озброєнь та військової техніки Збройних сил України на період до 2020 р., затверджена урядом України 30 березня 2016 р., включає в себе розробку нових та модернізацію існуючих зразків озброєння та техніки, а також з безпілотні літальні системами, наземні та морські роботизовані комплекси.
Для розвитку саме наземної складової було розроблено окрему Концепцію застосування наземних роботизованих комплексів (НРК) для виконання завдань Збройних Сил України. Ця Концепція затверджена наказом начальника Генерального штабу ЗС України і має бути закінчена до 2030 р. На підставі Концепції розроблені та затверджені оперативно-тактичні вимоги до шести типів роботизованих систем та комплексів. Сюди включають роботизований комплекс з засобами враження для ближнього бою; роботизований протитанковий комплекс; розвідувальні; тилові та інженерні роботизовані системи; роботизованих комплекс для виявлення радіаційного, хімічного та бактеріологічного забруднення.
Симптоматично, що фахівці інформаційно-консалтингової компанії Defense Express вказують: на початок 2017 року у Збройних силах України відсутні наземні роботизовані комплекси за винятком декількох наземних роботів розмінування, які використовуються інженерними підрозділами ЗС України з метою пошуку протитанкових та протипіхотних мін у зв’язку з масовим застосуванням мінно-вибухових загороджень та саморобних вибухових пристроїв у ході АТО. За програмою допомоги від закордонних партнерів Україна отримала штучні зразки роботизованих комплексів розвідки та розмінування систем Talon, Andros F6A, Codham, DigitalVanguard ROV.
На думку експертів, потреба у роботизованих комплексах для виконання завдань розмінування лише зростатиме. Серед таких – бойовий дистанційно-керований комплекс «Піранья» на гусеничній платформі. Також розробляється багатоцільовий транспортний засіб «Фантом». Проте «Піранья» і «Фантом» можуть лише вважатися прототипами майбутніх роботизованих систем українського виробництва.
В Україні усвідомлення важливості нових технологій приходить із затримкою. «У вересні 2017 року в ході Першого Всеукраїнського форуму приватних підприємств оборонної промисловості ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Михайло Згуровський висловив думку про доцільність створення українського прототипу DARPA, який готував би системні рішення та здійснював відбір найкращих, найбільш перспективних оборонних технологій. До сфери діяльності такої структури могла б увійти й розбудова національної системи сертифікації озброєнь і військової техніки за стандартами НАТО».
На думку експертів ЦДАКР, поява в Україні DARPA мала б виключне значення для майбутнього технологічного розвитку. При цьому така структура повинна створюватися як самостійний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який буде займатися розподілом перспективних досліджень чи дослідно-конструкторських робіт, але не мати функції підготовки або розвитку виробництв.
Отже, військові демонструють більш прогресивні погляди щодо використання різноманітних роботів, ніж 10 років тому. І всі ініціативи щодо створення нових структур надають підстави казати про необхідність певної ревізії майбутніх пріоритетів переозброєння ЗСУ – що не наздоганяти, й рухатися на випередження.
Матеріал підготовлено співробітниками ІА «ОПК» як огляд тенденцій розвитку технологій – на основі публікацій у ЗМІ в вересні – листопаді 2017 року