Це відбудеться із рішенням президента США Байдена підтримати звільнення Україною Криму від російських окупантів.
Про це пише директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Відсутність оперативно-тактичних ракет та бойових літаків західного виробництва робить наступ Сил оборони України надто ризикованим. Однак існує чимало ознак, що президента Байдена, який понад усе боїться прямого зіткнення НАТО з РФ, такий ризик донедавна влаштовував, а сам він був готовий відмовитися від підтримки України у звільненні Криму. Саме у цьому була причина відмови Байдена від передачі оперативно-тактичних ракет ATACMS (з літаками F-16 простіше, бо їх вирішили надати після результатів наступу влітку-восени), що унеможливило активність Сили оборони України у використанні військовий принцип НАТО — FOFA, — одночасну боротьбу із другими і третіми ешелонами під час наступу. Йдеться саме про обстріл військових об’єктів в Криму (розбиття вщент колони противника під Енергодаром та знищення командних пунктів на відстані до 80 км і так має місце).
Однак ситуація після спроби заколоту Пригожина відчутно змінилася, бо Захід відчув слабкість Путіна, а факт його втечи з Москви та різку зміну риторики перед справжньою небезпекою засвідчив можливіть звільнення Криму та Донбасу вже в 2023 році — в разі оперативної підтримки України ракетами. Як очікується, Байден може прийняти рішення найближчими днями, що миттєво “розблокує” ракетну опцію в Німеччині, і Україна на додаток до британських крилатих ракет Storm Shadow отримає німецькі аналоги Taurus із радіусом дії до 400-500.
ЗАГАЛОМ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗВІЛЬНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНІ ПОТРІБНО 200-300 РАКЕТ.
Спільно блок НАТО здатний це зробити. Нагадаємо, у Конгресі США у червні вже пропонували виділити Україні 80 млн дол. на постачання далекобійних ракет ATACMS — це на приблизно 80 — 100 ракет, стільки ж може надати Німеччина, та стільки ж Британія. Проблема лише у зношеності та обмеженості парку літаків Су-24, однак Нідерланди, за оцінками ЦДАКР, могли б передати вже до осені 24 F-16, а за умов оперативних дій НАТО, для України можна було б швидко придбати щонайменше 24 F-18 у Австралії.
ОТЖЕ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ШВИДКОЇ ПЕРЕМОГИ Є, ПИТАННЯ ЛИШЕ У РІШУЧЕСТІ АДМІНІСТРАЦІЇ БАЙДЕНА
Між іншим, у Байдена чудово розуміють, що українська армія діє в умовах підвищених ризиків та вже стала заручницею великої політики — коли, з одного боку, наявна ретельно підготовлена, глибоко ешелонована оборона російських угруповань, а з іншого, в Європі вже почали говорити про серйозний тиск на Київ у бік заморожування війни та початку мирних переговорів з Москвою в разі, якщо наступ захлинеться через три-чотири місяця. При цьому військове командування української армії мусить ризикувати підготовленим особовим складом для розвитку наступального успіху, щоб компенсувати відсутність оперативно-тактичних ракет та літаків.
Артилерістам ЗСУ навіть опановувати оперативно-тактичних ракети ATACMS до установок HIMARS — їх можна просто брати та використовувати!