Аналіз ескалації морського конфлікту: Атака на порт Приморськ та стратегічна дилема для Заходу Події вересня 2025 року — атака українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на російський нафтовий порт Приморськ і безпрецедентне вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі — знаменують собою новий, критичний етап у триваючому конфлікті. Ці два інциденти, хоча і відрізняються за своєю природою, є проявами ширшої

Атака на Кірішський НПЗ: Аналіз стратегічних наслідків у контексті ескалації на Балтиці та стратегії «дрон-санкцій» Вступ Події останніх тижнів чітко засвідчили: Балтійський регіон стає другою ареною протистояння Росії та України, з прямим залученням НАТО. Дрони перетворюються на інструмент «повітряних санкцій», завдаючи ударів по стратегічних об’єктах, які ще вчора здавалися недосяжними. Атака українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на Кірішський нафтопереробний завод

У 2017 році Вітольд Репетович опублікував аналіз про дестабілізацію Польщі Росією у профільному виданні Defence24 під назвою «Міграція як інструмент гібридної війни. Чи нападе Росія на Польщу зброєю Д?». Свій гіпотетичний сценарій він назвав Сценарієм потенційної «атаки зброєю Д» (демографічним). У той час терміни «гібридна війна» та «гібридні операції» не були популярними в Польщі та практично не використовувалися в аналізах.

Однією з головних причин появи Сил безпілотних систем (СБС) стала необхідність протидії противнику в умовах гострого дефіциту артилерійських боєприпасів. Улітку 2022 року співвідношення вогню було катастрофічним: за оцінкою заступника начальника ГУР МОУ Вадима Скібіцького, українська артилерія здійснювала 5–6 тисяч пострілів на добу проти 50–60 тисяч російських, що відповідало пропорції близько 1:10–1:15. Подібний дисбаланс робив неможливим класичне ведення артилерійської війни. Щоб

Від революції дронів до державного домінування: чому Україні потрібен адміністративний прорив   Ібрагім Габідулін, військовий експерт, фахівець з питань застосування Повітряних сил, полковник у запасі Україна здійснила безпрецедентний технологічний прорив, який вже увійшов у військову історію як «дронова революція». Завдяки самовідданості волонтерів та винахідливості інженерів і конструкторів (часом «народних») українська нація вистояла та змогла налагодити масове виробництво безпілотних систем, що

Як розв’язати питання українського експорту зброї Віктор Плахута, фахівець з державної політики, магістр за напрямом “Стратегічне керівництво у секторі безпеки і оборони” Дискусія про можливість експорту озброєнь у період війни є складною і багатовимірною. Вона торкається не лише економічних чи політичних аспектів, а й правових, моральних та стратегічних питань. Для держави, яка веде боротьбу за своє виживання, будь-яке рішення у

Український MilTech — феномен на тлі війни Війни завжди були каталізатором інновацій. У ХХ столітті Друга світова війна породила реактивні двигуни, ядерну енергетику та комп’ютери. Сьогодні, в Україні, ми спостерігаємо нову хвилю технологічного прориву, викликану війною: безпілотні системи, передова радіоелектронна боротьба, роботизовані платформи. Ці інновації народжуються не лише у державних лабораторіях, а й у невеликих стартапах, що працюють у гаражах

Ротація як умова виживання війська Від лютого 2022 року Україна перебуває у фазі широкомасштабної збройної агресії, тривалість якої неможливо передбачити. Ця агресія стала кульмінацією постійної гібридної війни, яку Росія вела проти України в економічній, інформаційній та інших сферах. З початком збройної фази держава фактично увійшла в історичний період постійної війни, у якому воєнна загроза залишається невід’ємною реальністю незалежно від інтенсивності

В останні десятиліття бронетехніка залишалася наріжним каменем сухопутних військ, символом могутності та захисту. Однак сучасні конфлікти, зокрема війна в Україні, кидають виклик цій усталеній концепції. На тлі розвитку дешевих та ефективних дронів виникає гостра дискусія про життєздатність традиційних підходів до застосування бронетехніки та необхідність радикальної трансформації військових доктрин. Ця стаття розгляне різні точки зору на цю проблему, спираючись на аналіз

Саміт НАТО не зробив великого внеску в розвиток оборони У середу (25 червня 2025 року) НАТО завершив історичний саміт у Гаазі. На цей саміт був запрошений Президент України Володимир Зеленський. Сам саміт відбувся у скороченій та спрощеній формі з чітким акцентом на налагодження відносин з Дональдом Трампом. Головна мета саміту та Дональда Трампа, яка була досягнута та стала центральним пунктом