Використання протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) з наведенням по лазерному променю (типу “Стугна”, Україна) та головками самонаведення (типу “Джевелін”, США) дозволяє забезпечувати ефективне ураження броньованих цілей на великих дистанціях. Імовірність ураження цілей набагато більша, ніж при використанні гармат або звичайних гранатометів. В зв’язку з чим, морально-психологічний стан екіпажів буде суттєво впливати на виконання бойових завдань бронетанковими підрозділами. Використання ударно-розвідувальних (УР) наземних

Чому терміново потрібно зайнятися справжнім будівництвом Збройних Сил і створенням потужного оборонного потенціалу, не озираючись на стандарти НАТО? Тому, що ми щодня отримуємо сигнали про намір Кремля викорчувати українське із нашої території, знищити Україну як державу. 19 грудня президент РФ Володимир Путін заявив про те, що все Причорномор’я і східна частина України є російськими територіями і тепер Росія з цим

Кадрові зміни Після призначення у листопаді 2015 р. Маріуша Каміньського на посаду Міністра-координатора спеціальних служб розпочався процес їх взяття під контроль близькими соратниками цього політика. Колишній директор секретаріату керівника Центрального антикорупційного бюро (ЦАБ)[1] Пьотр Погоновський очолив Агентство внутрішньої безпеки (АВБ). Колишній співробітник Відомства охорони держави (ВОД) та АВБ полковник Гжегож Малецький став керівником Агентства розвідки (АР), а його заступником призначено

Сьогодні це може здаватися неймовірним, але в 2014 р. Україна вступила у війну, фактично не маючи на озброєнні безпілотних літальних апаратів. Радянські розвідувальні «Рейси» і «Стрижі», які застосовувалися в перші місяці бойових дій, з їх плівковою фотоапаратурою, безнадійно застаріли. А сучасних виробів в армії майже не було. У той час як РФ, незважаючи на величезне технологічне відставання від західних держав,

Спільний проект Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з Центром досліджень європейської безпеки (Нідерланди). За підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів   Нарощування потенціалу громадянського суспільства з нагляду за сектором безпеки в Україні   В Україні є чисельне та активне громадянське суспільство, яке бере участь у нагляді за безпекою та обороною. Воно могло би покращити свою спроможність впливати на політику, ставши

Збройні Сили України вимушені протистояти противнику, що має кількісну перевагу, оснащений арсеналом сучасних засобів ураження. Дієві форми протидії та стримування з українського боку мають ґрунтуватись на розробці та реалізації асиметричних заходів та рішень, які можуть нівелювати ті чи інші кількісні переваги ворога. У цьому сенсі особливого значення для армії набувають якісні перетворення на базі ІТ-ініціатив та рішень, які за своєю

Спільний проект ЦДАКР та «Чорноморської» ТРК започаткував розмови про чутливі сфери української безпеки і оборони. Зокрема, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак та директор Інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець (обидва — члени Правління Українського інституту безпекових досліджень) обговорили можливості ЗСУ та найбільш вагомі напрямки трансформації вітчизняного війська. 1:54 – новизна геополітичної ситуації 4:21 – Про неможливість домовитися з

В Пекине 1 октября 2019 года на главной площади Тяньаньмэнь прошёл военный парад в честь 70-летия образования КНР. Парад принимал председатель КНР, генеральный секретарь ЦК КПК Си Цзиньпин. В своей приветственной речи он отметил, что власти страны продолжат предпринимать все меры для повышения экономических и гуманитарных показателей, будут крепить оборону и совершенствовать интеграционные методы. Он заявил, что в конечном итоге

Молдовсько-українські відносини після проголошення країнами державної незалежності від СРСР у 1991 році чітко поділяються на два етапи — до і після 2014 року. Перший етап, незважаючи на його тривалість (майже чверть століття) залишив в історії молдовсько-українських взаємин мало сторінок для згадки. Серед них — Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво між нашими країнами (23 липня 1992 року); врегулювання прикордонних суперечок

У вересні 2019 р. Фонд «Інститут Броніслава Коморовського»[1] презентував доповідь під назвою «Оборона Республіки Польща після трьох десятиліть суверенітету»[2]. У документі представлена еволюція основних проблем у сфері національної безпеки РП  за минулі тридцять років, а також надані рекомендації щодо вирішення цих проблем[3]. Значна частина доповіді присвячена ситуації навколо спеціальних служб Польщі, які є важливою складовою системи забезпечення національної безпеки. На