Українські науковці інтенсивно працюють над розробкою нових систем і засобів РЕБ повітряного базування різного цільового призначення. Вже є напрацювання в напрямку створення комплексів індивідуального захисту.

Новими бортовими комплексами оборони (БКО) насамперед обладнуватимуть модернізовані літаки МіГ-29, Су-25 та Су-27. Цей комплекс захищатиме літаки від ракет, випущених із ворожих літальних апаратів та наземних засобів ППО. Невдовзі слід очікувати на початок їхніх випробувань. Новий український БКО захищатиме літак від ракет різноманітних модифікацій засобів ППО, таких, як С-125, С-300, С-400, «Оса», «Тор», «Тунгуска», «Шилка», «Куб», «Бук» тощо. Крім того, розробляються нові буксирувані пастки. Система буксируваних пасток має кілька «хибних» цілей активного типу. Принцип дії системи доволі простий. У разі небезпеки ураження літака випущена пастка приймає сигнал від РЛС противника, підсилює й перевипромінює прийнятий сигнал, імітуючи таким чином луну-сигнал від літака, що захищається. Випромінення також імітує сигнатури двигуна літака. Як результат РЛС противника приймає два сигнали: слабкий, відбитий від літака, і потужніший, який випромінює ретранслятор хибної цілі. Завдяки набагато більшій, ніж у літака, радіолокаційній сигнатурі пастки наземна РЛС або головка самонаведення ракети сприймає пастку за ціль.

Такі буксирувані пастки неодноразово доводили свою ефективність як контрзахід проти ракетної загрози в Косові, Афганістані, Іраку та Сирії. До того ж тільки в Югославії вони відволікли на себе щонайменше десять зенітних ракет, випущених по літаках F-16. Нині виробники працюють над варіантами незалежних багатофункціональних пасток, які скидають із літака та які діють в автономному режимі.

Колективні (взаємного захисту) засоби захищають не тільки техніку, на якій їх установлено, а й інші літаки ударної групи. Конструктори планують розмістити ці засоби в підвісних контейнерах на підкрилових точках підвіски літака. Підвісні контейнери виконано у вигляді перехідних балок, і вони передбачають можливість підвішування до них авіаційних пускових пристроїв. Така конструкція дає змогу зберегти штатний боєкомплект озброєння літака. Їхній принцип дії аналогічний індивідуальним, але вони потужніші й спроможні забезпечити захист літаків своєї групи на відстані до 2 км.

Системи й засоби РЕБ групового захисту спроможні виявляти й пригнічувати системи управління авіацією та ППО, а також засоби розвідки повітряних цілей. Їх установлюватимуть на спеціальних літаках (вертольотах, БпЛА) РЕБ, а також на літаках військово-транспортної авіації. Вони отримають набагато потужніші передавачі активних перешкод.