Ядерне страхування України: де правда, де шум і що насправді стоїть за “скандалом” навколо ядерного пулу
Автор: Ібрагім Габідулін
Професійна аналітика про систему страхування ядерної відповідальності, її реальні механізми, міжнародний контекст і чому інформаційний шум довкола “сенсації” потребує стриманого й холодного аналізу.
- Навіщо потрібне ядерне страхування і що воно покриває
Ядерна енергетика — це фундамент енергетичної безпеки України. Три українські АЕС забезпечують понад половину всієї генерації, а після масованих ракетних ударів РФ по тепловій та гідроінфраструктурі саме атомні станції стали головною опорою енергосистеми країни.
Але разом з величезною користю атом містить і надзвичайно високі ризики. Будь-який ядерний інцидент — навіть локальний — може спричинити багаторівневі збитки: людські, економічні, екологічні, інфраструктурні. Тому всі держави, що експлуатують ядерні об’єкти, зобов’язані мати систему страхування цивільної відповідальності оператора АЕС. Вона покриває:
- шкоду життю і здоров’ю;
- майнові збитки третіх осіб;
- евакуацію населення;
- втрати підприємств і громад;
- забруднення довкілля та витрати на дезактивацію.
У міжнародній практиці відповідальність вимірюється не в доларах, а в SDR (Special Drawing Rights) — спеціальних правах запозичення МВФ. Це стабільна й загальновизнана одиниця. В Україні нині мінімальний ліміт становить 150 млн SDR. Наприклад, мінімальна відповідальність у країнах Паризької конвенції становить від 700 млн SDR і вище.
- Чому ядерні ризики страхуються через пули
Жодна приватна страхова компанія світу не здатна покрити ядерні ризики самостійно. Ризик занадто великий, і жоден страховик не має достатньої фінансової місткості.
Тому у світі існує мережа ядерних страхових пулів (ЯСП) — національних об’єднань страховиків, які:
- колективно беруть на себе частку ризику;
- розподіляють відповідальність;
- передають значну частину у перестрахування міжнародним пулівським структурам.
Міжнародні пули — це Англія, Франція, Німеччина, Чехія, Скандинавія, Швейцарія, США тощо.
Через них проходять мільярди доларів перестрахувальної місткості.
- Як працює ядерний страховий пул України
Український пул був створений за класичною європейською моделлю и відповідно до українського законодавства.
На відміну від класичного комерційного перестрахування, ядерні ризики у світі перестраховуються виключно через ядерні страхові пули, які діють у форматі національних об’єднань страховиків. У цьому механізмі ключовим є принцип: у міжнародних договорах стороною виступає не окрема страхова компанія, а весь пул як єдина інституція.
Щороку учасники українського ядерного пулу на загальних зборах призначають управляючого страховика. Саме він:
- веде переговори з іноземними пулами;
- узгоджує умови перестрахування;
- перераховує перестрахову премію від імені всіх учасників пулу;
- забезпечує технічний супровід договорів на рівні міжнародних стандартів.
Таким чином, управління перестрахуванням є централізованим, а всі зобов’язання пулу перед іноземними партнерами мають колективний характер.
Український ядерний пул припинив будь-яке перестрахувальне співробітництво з російським ядерним пулом після анексії Криму у 2014 році. Це рішення залишалося чинним і надалі — як на ринку страхування відповідальності «Енергоатома», так і в перестрахувальних програмах пулу.
Важлива дата для договорів страхування «Енергоатома» — 29 квітня, саме в цей день щорічно відбувається пролонгація страхового покриття та перестрахувальних контрактів ядерних ризиків.
3.1. Первісна архітектура
На початку до ЯСП входили великі та фінансово стійкі страхові компанії, які:
- проходили жорсткий відбір;
- доводили платоспроможність;
- зобов’язувались забезпечувати фінансову стійкість та платоспроможність шляхом розміщення депозитних коштів на пов’язаних рахунках у стійких українських банків;
- не могли повернути свій депозит навіть після виходу з пулу — резерви “заморожуються” на 5 років.
Це гарантувало безперервність покриття та стабільність системи.
3.2. Міжнародні експертизи та аудит безпеки АЕС
Український пул регулярно залучав міжнародних експертів для інспекцій станцій. Остання така перевірка була проведена 2021 році на Хмельницькій АЕС. Проводили її фахівці пулінгової системи із Великої Британії та Чехії. Раніше всі українські АЕС проходили інспекцію за затвердженим графіком. Висновки були позитивними щодо трьох ключових станцій:
- Хмельницької,
- Рівненської,
- Південноукраїнської.
Враховуючи особливості роботи станцій, нині в оцінці безпеки додатково беруть участь фахівці МАГАТЕ.
3.3. Тариф
Тариф даного виду страхування в Україні на кожен генеруючий реактор складає 0,843%. Це не «вигадана» цифра, а технічно обґрунтований показник, розрахований українським інститутом ризику, який залежить від:
- типу реакторів;
- історії експлуатації;
- рівня безпеки;
- поточних інфраструктурних ризиках и статистики світової пулінгової системи;
- міжнародних методиках оцінки.
- Поступові зміни в складі пулу
Згодом на вимогу АМКУ було забезпечено допуск до пулу компаній із меншими фінансовими можливостями. Їхня фінансова вага була невеликою, але вони впливали на голосування й процедурні рішення.
4.1. Вихід великих компаній
Після кількох невдалих спроб зберегти попередні стандарти два роки тому страхова компанія INGO заявила пулу про нульову квоту зі страхування відповідальності «Енергоатому», за нею пішли Оранта та ВУСО. Важлива інформація: після таких процедур компанії позбавляються свого доходу приблизно в 20 млн грн. Серед великих компаній у пулі лишилася фактично ТАС.
Ще одним фактором фінансової стійкості та платоспроможності пулінгової системи є наявність солідарної відповідальності її учасників – зобов’язання оплати відшкодування всіма учасниками пулу за компанію, яка не змогла виконати своїх зобов’язань.
4.2. Чому в українському ЯСП немає компаній із західним капіталом: аналітичний огляд можливих причин
Деякі українські доньки закордонних компаній не беруть участь у покритті цього виду страхування, оскільки їхні материнські компанії беруть активну участь у страхуванні подібних ризиків у своїй країні.
Також присутність або відсутність іноземних страхових груп у ядерних пулах — це завжди результат поєднання багатьох факторів. У випадку України нинішня структура пулу може пояснюватися кількома ринковими та регуляторними особливостями. Ці фактори не є твердженнями чи офіційними висновками — радше ймовірними причинами, які традиційно впливають на рішення великих міжнародних страхових корпорацій.
- Обережність щодо регуляторного середовища
Міжнародні страхові групи дуже уважно оцінюють стабільність регулятора та передбачуваність правил. Якщо ринок перебуває у процесі реформ, змінює моделі нагляду або має історію різних інтерпретацій норм — глобальні компанії зазвичай займають вичікувальну позицію.
- Відмінності у процедурах та внутрішніх стандартах пулу
Світова практика ядерних пулів передбачає:
- чіткі вимоги до фінансової місткості;
- багаторівневий аудит;
- жорсткі стандарти підзвітності;
- прозорі механізми розподілу відповідальності.
Якщо локальні процедури відрізняються від тих, що прийняті у великих європейських пулах, це може сприйматися як операційний ризик — навіть якщо сам пул працює ефективно.
- Питання капіталу й довготривалих зобов’язань
Особливість ядерного страхування — вимога замороження частини резервів на escrow-рахунках на декілька років. Для міжнародних компаній це:
- довгий горизонт замороження коштів;
- додаткові вимоги до звітності;
- обмеження на перерозподіл капіталу всередині групи.
Компанії, які працюють у десятках країн, часто обирають ринки з найвищою прогнозованістю операційних потоків та мінімальною заморозкою капіталу.
- Стратегічна оцінка ринку та його масштабу
Для глобальних страховиків важливий не тільки ризик, але й розмір ринку. Ядерний сектор України — важливий, але порівняно невеликий з точки зору потенційного преміального доходу. Для деяких західних компаній рішення не входити до пулу може бути пов’язане із пріоритезацією інших ринків.
- Війна та підвищена макроризиковість
Після 2022 року іноземні страхові групи:
- переглянули ризикові моделі;
- частково заморозили розширення на ринках, що знаходяться у стані війни;
- орієнтуються насамперед на стабільні юрисдикції.
Це загальна міжнародна тенденція.
Таким чином, відсутність західних компаній у складі українського ядерного пулу не є ознакою проблеми як такої. Радше це наслідок поєднання факторів — операційних, регуляторних, капітальних і макроекономічних, які впливають на рішення глобальних страховиків працювати на тому чи іншому ринку.
- Чому ця історія взагалі виникла
На початку грудня правоохоронні органи повідомили про затримання колишнього топ посадовця «Енергоатома» [1]. У комунікації прокуратури пролунали слова, які миттєво стали заголовками:
- «страхування ядерної відповідальності»,
- «російський перестраховик»,
- «завищення вартості договору».
Цього вистачило, щоб у медійному просторі з’явилася версія про «російський слід» у ядерному страхуванні України вже у 2022 році. Але ця версія базується на змішуванні двох різних реальностей:
- діяльності ядерного страхового пулу України;
- комерційного договору окремої страхової компанії, не пов’язаного з пулом.
Щоб зрозуміти, чому це важливо — треба розібратися в механіці ядерного страхування.
- 6. Що інкримінує прокуратура: проста схема
За версією слідства, 1 серпня 2022 року компанія «Просто-страхування» уклала договір страхування із «Енергоатомом» на суму 105,6 млн грн. Уже через 12 днів було підписано додаткову угоду, яка збільшила вартість до 130,9 млн грн. Обґрунтуванням нібито стало «рішення німецького перестраховика». Експертиза встановила завищення на 18,6 млн грн.
У власності компанії фігурують кіпрські й російські структури, зокрема пов’язані з групою «РЕСО». На основі цього у публічному просторі зроблено припущення: «Ядерний пул міг перестраховувати ризики через росіян».
Але ця логіка не працює з двох причин. І обидві ключові.
- 7. Чому ця історія не має стосунку до ядерного пулу
7.1. Ядерні ризики перестраховуються тільки через пул — ніколи через окрему компанію
У міжнародній системі ядерного страхування діє один принцип: договорами перестрахування оперує пул, а не окремі страховики. Пул — це не асоціація «для галочки». Це єдина юридична та фінансова сторона міжнародних контрактів.
Щороку призначається управляючий страховик, але він не є самостійним перестрахувальником. Він лише виконує технічні функції:
- веде перемовини;
- отримує умови від іноземних пулів;
- перераховує премію від імені всього пулу;
- забезпечує технічний супровід договорів на рівні міжнародних стандартів.
Тому жодна компанія не може самостійно перестрахувати ядерні ризики «Енергоатома». Це просто технічно неможливо.
7.2. Компанія «Просто-страхування» у 2022 році не мала стосунку до роботи пулу
Після анексії Криму у 2014 році український пул:
- повністю припинив співпрацю з російським ядерним пулом;
- перестав передавати туди ризики;
- працював виключно з європейськими пулінговими системами.
Це рішення діяло всі подальші роки. Тому будь-який договір, укладений окремою компанією в 2022 році, не може бути пов’язаний зі схемою перестрахування ядерних ризиків.
7.3. Дата договору не збігається з датою пролонгації полісів ядерного пулу
Є ще один важливий факт: всі договори страхування «Енергоатома» пролонговуються 29 квітня щороку.
Договір, про який ідеться у справі прокуратури, укладений 1 серпня 2022 року, тобто:
- поза пулом;
- поза графіком;
- поза міжнародною перестраховою програмою.
Це абсолютно інший вид страхування. Не ядерний.
- 8. Звідки взялася «російська тема» у справах довоєнного періоду
Щоб зрозуміти маніпуляцію, треба знати контекст. До 2014 року перестрахування через Росію було легальним, стандартним і загальноприйнятим. РФ була учасником міжнародної ядерної пулінгової системи, її перестрахові компанії мали:
- великий фінансовий капітал;
- достатню місткість;
- конкурентні тарифи.
Український пул обирав управляючого страховика, і кілька років цю роль виконувала компанія «Просто-страхування», одним із міноритарних акціонерів якої був холдинг «РЕСО». Тому, працювала відкрито й легально. Її підрозділи очолювали відомі у професійному середовищі управлінці, що саме по собі свідчить про легальну й відкриту модель роботи компанії на той час.
Після 2014 року:
- співпрацю повністю припинили;
- компанію «Просто-страхування» зрештою ліквідували (28.04.2023);
- пул працює тільки через Англійський, Скандинавський, Чехський, Німецький пули.
Це ще раз доводить, що довоєнні факти не можуть автоматично бути трактовані як практика 2022 року.
- 9. Тоді що ж насправді сталося?
9.1. Слідство змішало два різні страхові світи
- світ ядерного страхування, який працює за міжнародними конвенціями;
- і світ комерційних договорів окремих компаній, які можуть укладати будь-що, окрім ядерних ризиків.
9.2. Виник інформаційний шум
Комунікація прокуратури подавала довоєнні факти як актуальні та окремий договір як частину пулу, а терміни «перестраховик» і «ядерний страховий пул» у невластивому контексті. Сумніви викликає і термінологічна точність первинних повідомлень. Наприклад, згадка про “німецького перестраховика ядерного страхового пулу (ЯСП)” не відповідає реальним механізмам роботи міжнародних ядерних пулів, які не є приватними перестраховими компаніями. Подібні неточності свідчать про необхідність професійної верифікації інформації перед тим, як робити висновки щодо її змісту та значення.
Таким чином, початковий інформаційний шум виник не на рівні стратегічних рішень держави, а через локальну публікацію, де довоєнні факти були вирвані з контексту та подані у сенсаційному форматі. Саме тому розуміння історії ринку та реальних механізмів перестрахування є критично важливим для об’єктивного аналізу ситуації.
Цього вистачило для скандалу — але недостатньо для істини.
- 10. Де реальна проблема і що має зробити держава
Скандал — штучний. Реальна ж проблема — у тому, що український пул:
- втратив частину системних учасників,
- став менш прозорим, ніж раніше,
- потребує оновлення процедур та повернення стандартів.
Що реально потрібно:
- Повернення жорстких регламентів:
- високі вимоги до капіталу;
- чіткі критерії вступу;
- прозорість escrow-рахунків.
- Аудит процедур і структур власності, особливо, дрібних страховиків, які наразі мають непропорційно великий вплив.
- Повернення міжнародних інспекцій. Запрошення експертів із Британії, Чехії та інших країн.
- Державний контроль на рівні політики, а не ручного управління. Ядерне страхування — питання національної безпеки. Механізми мають бути незалежними від політичних циклів.
Додатковим фактором, який вплинув на роботу ЯСП останніми роками, стали зміни в законодавстві. У новій редакції Закону України “Про страхування” було скасовано більшість видів обов’язкового страхування, у тому числі й страхування цивільної відповідальності операторів ядерних установок.
Формально це не зупинило страхування ядерних ризиків як процес, але створило регуляторну прогалину, що у перспективі потребує врегулювання на окремому рівні — з урахуванням міжнародних конвенцій, вимог ядерної безпеки та специфіки роботи пулів.
Скасування законодавчої норми про обов’язковість наклало свій відбиток на діяльність пулу, зменшивши визначеність для учасників ринку та ускладнивши побудову стабільної довгострокової моделі розподілу ризиків.
- 11. Висновок: шум мине, а систему дійсно потрібно посилювати
Сьогоднішній інформаційний “скандал” — не про ядерну безпеку і не про реальні ризики. Це приклад того, як довоєнні матеріали можуть бути подані як сенсація, якщо їх вирвати з історичного контексту.
Але важливо інше. Українська система ядерного страхування:
- працює;
- співпрацює з європейськими пулами;
- забезпечує покриття для станцій, що тримають нашу енергетику під час війни.
Разом з тим, система потребує модернізації. Це шанс не для скандалів, а для реального посилення інституційної спроможності України.
Додаток.
Для кращого розуміння ролі страхування ядерної відповідальності в міжнародній практиці нижче наведено узагальнену таблицю найбільш показових ядерних інцидентів у світі. Вона демонструє реальні масштаби збитків, які виникали в різні періоди на атомних об’єктах, а також підтверджує, чому система обов’язкового страхування відповідальності оператора є критичним елементом ядерної безпеки та фінансової стійкості держави.
| № | Інцидент, країна | Тип події | Підтверджені збитки |
| 1 | Фукусима-1 (2011, Японія) | Розплавлення активної зони, водневі вибухи | • 72 млрд USD [2]
• 235 млрд USD [3] • до 200 млрд USD [4] |
| 2 | Чорнобиль (1986, СРСР/Україна) | Повне руйнування реактора | • 235–700 млрд USD [5, 6, 7] |
| 3 | Three Mile Island (1979, США) | Часткове розплавлення активної зони | • 1 млрд USD [8]
• 2,4 млрд USD [9] |
| 4 | Токаймура (1999, Японія) | Критичний ядерний вибух | • 13 млн – 140 млн USD [10] |
| 5 | Saint-Laurent A (1969, 1980, Франція) | Локальні розплавлення палива | Збитки у межах десятків мільйонів USD [11] |
| 6 | Greifswald / THTR-300 (Hamm-Uentrop, Німеччина, 1986) | витік радіоактивного пилу під час експлуатації реактора | дострокове закриття реактора, збитки інвестицій 5 млрд німецьких марок [12] |
| 7 | Vandellòs I (1989, Іспанія) | Пожежа й втрата реактора | Демонтаж: 94 млн Евро [13, 14] |
| 8 | Sellafield (Велика Британія) | Серія інцидентів та утилізація ядерних відходів [15, 16] | Відсутні дані щодо збитків |
Ібрагім Габідулін,
військовий експерт,
фахівець з питань застосування Повітряних сил,
полковник у запасі
Джерела:
- Телеграм-канал Генерального прокурора. https://t.me/pgo_gov_ua/33842/
- Сайт уряда Японії. https://www.reconstruction.go.jp/
- World Bank estimates Japan damage up to $235 billion; smoke rises from nuclear plant. https://www.washingtonpost.com/world/japan-earthquake-and-tsunami-caused-up-to-235-billion-in-damages-world-bank-says/2011/03/21/ABtzwn4_story.html/
- Lessons Learned from the Fukushima Nuclear Accident for Improving Safety of U.S. Nuclear Plants. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK253929/
- New report examines financial costs of the Chernobyl nuclear power plant disaster. https://globalhealth.usc.edu/2016/05/24/the-financial-costs-of-the-chernobyl-nuclear-power-plant-disaster-a-review-of-the-literature/
- Chernobyl Nuclear Accident. https://www.greenfacts.org/en/chernobyl/l-3/5-social-economic-impacts.htm/
- Chernobyl disaster. https://en.wikipedia.org/wiki/Chernobyl_disaster/
- Backgrounder on the Three Mile Island Accident. https://www.nrc.gov/reading-rm/doc-collections/fact-sheets/3mile-isle
- Three Mile Island accident. https://en.wikipedia.org/wiki/Three_Mile_Island_accident
- Tokaimura nuclear accidents. https://en.wikipedia.org/wiki/Tokaimura_nuclear_accidents
- Saint-Laurent Nuclear Power Plant. https://en.wikipedia.org/wiki/Saint-Laurent_Nuclear_Power_Plant#Accidents
- THTR-300. https://en.wikipedia.org/wiki/THTR-300
- Vandellòs I nuclear incident. https://en.wikipedia.org/wiki/Vandell%C3%B2s_I_nuclear_incident/
- АЭС Вандельос. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%AD%D0%A1_%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D1%81/
- Documentation and research centre on nuclear energy. https://www.laka.org/docu/ines/location/europe/united-kingdom
- Atmospheric emissions from the Windscale accident of October 1957. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1352231007000143/