Автор: Анна Повстемська
«Алмаз-Антей» — один із головних символів російського військово-промислового комплексу. Це державний концерн, який проектує і виробляє системи протиповітряної та протиракетної оборони, серед яких добре відомі S-300, S-400, новітній С-500 та ЗРК «Бук», причетний до збиття Boeing 777 біля Торезу Донецької області у липні 2014 року, внаслідок чого загинуло 298 людей. Роль «Алмаз-Антей» у російській війні проти України є визначальною: саме завдяки цим системам Росія намагається закривати свій повітряний простір, утримувати фронт і водночас експортувати ЗРК за кордон як інструмент політичного впливу.
Західні санкції проти концерну були запроваджені ще у 2014 році після анексії Криму і за день до трагедії з Boeing 777. Вони мали на меті позбавити «Алмаз-Антей» доступу до фінансування, технологій і ринків.
Утім, у тому ж 2014 році підприємство посіло 11-те місце (за сумою продажів) у рейтингу 100 найбільших компаній світового ОПК, серед яких: Boeing, Lockheed Martin, Northrop Grumman, BAE Systems, Thales та інші, і є за цим рейтингом найбільшим оборонним концерном Росії. За підсумками роботи в 2018 році компанія піднялася в цьому ж рейтингу на 9-е місце.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру SIPRI, обсяг продажу зброї концерном «Алмаз-Антей» у 2019 році склав 9420 млн доларів, що виводить його на 15-те місце в списку найбільших військово-промислових компаній світу.
Восени 2022 року вийшло розслідування Reuters, згідно з яким американська компанія Extreme Networks в період з 2017 по 2021 роки в обхід санкцій поставляла мережеве обладнання дочірньому підприємству концерну — Московському машинобудівному заводу «Авангард», що виробляє ракети для комплексів С-400.
Тож попри десятиліття обмежень, компанія не лише вижила, а й продовжує випускати комплекси, які щодня працюють проти України. Чому ж санкції не виявилися смертельним ударом?
Санкційний ланцюг: хто і коли тиснув на «Алмаз-Антей»
Першим до дій перейшов Вашингтон. 16 липня 2014 року Міністерство фінансів США внесло концерн до списку SDN (Specially Designated Nationals). Це означало повне блокування активів у юрисдикції США та заборону будь-яких транзакцій з американськими особами чи компаніями. Паралельно ЄС ухвалив секторальні санкції — заморожування активів, заборону експорту товарів подвійного призначення, авіоніки та високотехнологічного обладнання. Згодом санкційні режими синхронізували Велика Британія, Канада, Японія та Швейцарія.
2015 року «Алмаз-Антей» намагався оскаржити обмеження в Суді ЄС, але безуспішно (рішення 2017 року – санкції є законними). У 2019–2021 роках Лондон, після Brexit, підтвердив власні обмеження. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році санкційний тиск зріс лавиноподібно. G7 та ЄС поширили заборони на мікроелектроніку, чипи, оптичні системи, верстати з ЧПК (числове програмне керування) та інше критичне обладнання. 2023–2025 роки стали періодом боротьби з обходом санкцій: у списки додали десятки посередників з Туреччини, Китаю та ОАЕ, які забезпечували «Алмаз-Антей» компонентами.
Які наслідки відчув концерн
Санкції не залишилися безслідними. Перший і найбільш очевидний удар — дефіцит високотехнологічних компонентів. Західна електроніка та оптика були критично важливі для виробництва систем ППО. Їхня відсутність змусила концерн переходити на дорожчий «паралельний імпорт» через треті країни. Це підвищило собівартість виробництва та знизило якість продукції. У багатьох випадках Росія замінює європейські чи американські тепловізори китайськими аналогами нижчої якості.
Другий ефект — затримки у виробництві. Хоча офіційна риторика компанії наполягає на «різкому зростанні випуску» комплексів С-400 та С-350, незалежні дослідження фіксують проблеми з темпами та надійністю виробів.
Третій — зростання залежності від союзників: РФ дедалі більше покладається на китайську електроніку та іранські технології, що знижує автономність її оборонного сектору.
Втім, важливо підкреслити: санкції не зупинили «Алмаз-Антей». Концерн продовжує серійно випускати системи ППО, які вже інтегровані в російські угруповання військ в Україні.
Чому санкції не завжди працюють
Дослідження українського ексміністра Кабміну Дмитра Дубілета, що з початком повномасштабного вторгнення займався виміром ефективності санкцій проти рф, виявило тривожний факт: попри санкції, введені ще у 2014 році, «Алмаз-Антей» продовжував отримувати продукцію від 116 західних компаній. Серед них — глобальні бренди зі США, Німеччини, Швейцарії, Японії, Ізраїлю та навіть Тайваню. Йдеться не лише про вузькоспеціалізовану електроніку, а й про продукцію таких гігантів, як Canon, Hewlett-Packard, Nvidia, Peugeot.
Як це стало можливим? Є кілька причин:
- слабкий контроль за експортом у країнах-постачальниках
- складні схеми обходу санкцій через посередників і дочірні компанії
- недостатня координація між союзниками у сфері моніторингу поставок
Цей приклад чітко показує: санкції на папері — ще не гарантія їхньої ефективності. Без системної перевірки і покарання порушників вони перетворюються на символічний акт, а не на реальний інструмент стримування.
Чи можна «задушити» «Алмаз-Антей»
Аналітики наголошують: санкції проти російського ВПК працюють як «дросель», а не як «вимикач». Вони поступово виснажують систему, підвищують ціну виробництва, змушують шукати обхідні канали і знижують якість кінцевого продукту. Але одночасно Росія доводить, що здатна адаптуватися: збільшувати витрати на оборону, імпровізувати з «сірим імпортом», залучати допомогу союзників.
Щоб санкції стали по-справжньому дієвими, потрібні три речі:
- Точкові удари по вузлових технологіях — напівпровідниках, СВЧ-модулях, спеціалізованому ПЗ, верстатах високої точності.
- Жорсткий контроль за шляхами обходом — відстеження посередників у третіх країнах, накладання вторинних санкцій і кримінальна відповідальність за порушення.
- Єдина коаліція союзників — швидка координація між США, ЄС, Британією та іншими країнами у сфері обміну інформацією та оновлення санкційних списків.
Анна Повстемська,
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
університету імені Та