ІННОВАЦІЇ – ОСНОВА СТІЙКОГО ОПОРУ УКРАЇНИ

Як перехопити «дронову революцію» та зробити агресію Росії оперативно безглуздою

Стаття генерала Валерія Залужного [1] про роль інновацій у формуванні стратегії стійкого опору дала Україні важливий стратегічний імпульс. Він чітко сформулював поняття «стійкий опір України» — не просто оборону, а здатність адаптуватися, зберігати бойову здатність і не дозволяти агресору диктувати умови. Саме від цієї фундаментальної тези ми виходимо далі: якщо ціль — зробити російську агресію оперативно безглуздою, треба не лише говорити про інновації, а створити механізм, який перетворить їх на реальний інструмент на полі бою.

Ця ініціатива не може бути досягнута лише розрізненими зусиллями. Вона вимагає переходу від «революції дронів», народженої ентузіазмом і волонтерством, до системного державного домінування в цій сфері.

Саме в цьому контексті рекомендації, а також досвід навчань типу FlayTrap 4.0, виступають конкретним механізмом реалізації стратегічної мети.

Проблема: позиційний тупик і ризик втрати ініціативи

Сучасна війна вже не лише про танки і артилерію — вона про швидкість адаптації, доступ до мікропроцесорів, алгоритмів і систем інтегрованої розвідки. Без чіткої державної політики та системних інвестицій ми ризикуємо опинитися в своєрідному «позиційному тупику» — ситуації, коли фронт стагнує, витрати зростають, а нові технології впроваджуються хаотично: волонтерські проєкти, гаражна збірка «модулів», фрагментарні закупівлі. Такий «волонтерсько-гаражний» підхід дає тимчасові рішення, але відсуває Україну від утримання технологічного лідерства в «дроновій революції».

Це не просто питання ефективності — це стратегічна вразливість. Якщо ми не перехопимо ініціативу в БПЛА, РЕБ і ШІ, то з часом опинимося у положенні, коли агресор, використовуючи масові, дешеві технології, зможе нав’язувати хід операцій та політичних рішень.

Синтез двох концепцій: стратегія та реалізація

Концепція Стаття В. Залужного (Стратегія) [1] Стаття (OPK.com.ua) [2]
Проблема Вихід із «позиційного глухого кута» (аналог Першої світової війни) Ризик втрати лідерства у «дроновій революції» через «волонтерсько-гаражний» підхід
Рішення Перехоплення та збереження технологічної ініціативи, щоб зробити війну «оперативно безглуздою» для Росії Адміністративний та інституційний прорив — перехід до системного державного домінування у розробці та впровадженні БПС і засобів протидії
Механізм реалізації Інновації у сферах БпЛА, РЕБ та ШІ. Навчання FlyTrap як полігон нової доктрини, що забезпечує інтеграцію промисловості, випробування антидронових систем та прискорене впровадження через децентралізацію і спрощення процедур.

Інституційний прорив як основа технологічного лідерства

Поки противники та партнери вивчають досвід українського фронту, критично важливо трансформувати «волонтерсько-гаражний» підхід у стійку та масштабовану державну систему. Наші антидронові засоби боротьби мають розроблятися, тестуватися та впроваджуватися не роками, а місяцями.

Для цього необхідно:

  • Децентралізація та спрощення закупівель: Прирівняти малі БпЛА і, відповідно, засоби боротьби з ними (тактичні системи РЕБ) до категорії боєприпасів, передавши право вибору та оперативної закупівлі безпосередньо бойовим частинам.
  • Прискорення інтеграції: Взяти за основу міжнародний досвід (наприклад, американської програми Blue UAS) [2], щоб скоротити терміни сертифікації та включення нових антидронових комплексів у стандартні військові процедури.

Рішення: перехоплення і збереження технологічної ініціативи

Відповідь проста у формулюванні, але складна у виконанні: перехопити технологічну ініціативу в ключових секторах — і зберегти її шляхом системного державного управління, масштабування виробництва та навчання кадрів. Мета — не просто мати «щось подібне» до іноземних зразків, а створити стійку, інтегровану екосистему, яка дозволить Україні швидко трансформувати інновації в бойові можливості на рівні відділення, роти, бригади.

Ключовий адміністративний крок — перехід від розрізнених рішень до державного управління інноваціями: створення механізмів, що дозволяють швидко переходити від прототипу до польового зразка, серійного виробництва і масового впровадження.

Механізм реалізації: тріада БПЛА — РЕБ — ШІ

Практична архітектура стійкого опору будується навколо взаємодії трьох елементів:

  1. БПЛА (сенсори та ефектори) — мережа розвідників і ударних платформ, від нанорозвідувачів до рійових ударних систем.
  2. РЕБ (радіоелектронна боротьба) — інструмент для нейтралізації каналів управління, GPS-орієнтації та перешкоджання противнику.
  3. ШІ (автоматизація, класифікація, C2-прийняття рішень) — прискорює цикл «виявлення → прийняття рішення → реакція», знижуючи людський фактор у критичних сценаріях.

Саме їхнє поєднання — «система-систем» — дозволяє створити архітектуру, що робить масовані атаки супротивника дорожчими, менш ефективними і, врешті-решт, оперативно безглуздими.

FlyTrap 4.0: полігон антидронової доктрини

Серія навчань FlayTrap 4.0 (та їхні ідейні попередники) є ключовим інструментом для реалізації цієї доктрини. Це не просто тренування, а інтеграційна платформа, мета якої — не дати бійцям уперше зіткнутися з новими загрозами (наприклад, із дротами FPV, що керуються по дротах, чи новими засобами РЕБ противника) на реальному полі бою.

Міжнародні навчання Project FlyTrap 4.0 [2] — це не просто полигон техніки. Це лабораторія процедур, де перевіряються концепції «сенсор→FC (fire control→ефектор», дешевого масштабування рішень і оперативних стандартів взаємодії між системами різних виробників. Логіка така:

  • сенсор (радар, EO/IR-камера, акустичний датчик) виявляє ціль;
  • FC (fire control) — софт або електронний блок, який обробляє дані сенсора, ідентифікує ціль, передає координати та формує команду на ураження;
  • ефектор (ефективний засіб ураження — кінетика, РЕБ, спуфінг тощо) виконує команду.

У сучасних C-UAS (counter-UAS) системах саме FC-модуль робить «чорну роботу» — зв’язує сенсор і зброю в єдину петлю. Наприклад, у рішенні BLADE від FlyTrap 4.0: радар виявляє низько летючий дрон → fire control software обробляє трек → кулеметна система CROWS відкриває вогонь [3].

Основні уроки FlyTrap, релевантні для України [3, 4, 5, 6]:

  • Немає єдиного «чарівного» інструмента; ефективність досягається шляхом шарування сенсорів, AI-класифікації, РЕБ і кінетики.
  • BLADE-підхід (радари + FC-софтом + кінетичні ефектори) довів практичну можливість враження низьколетючих дронів на сотні метрів.
  • Дешеві, модульні рішення для підрозділу — пріоритет, бо вони масштабуються і доступні в полях.
  • Процедури і навчання — критично важливі: обладнання без відпрацьованих тактик і C2 — марне.

Для України FlyTrap — модель, яку слід локалізувати: польові експерименти, живі стрільби, мультинаціональна експертиза та інтеграція з вітчизняною промисловістю.

План реалізації: пріоритетні кроки

Нижче — стисла програма дій, яку можна запустити негайно:

  1. Офіційне визнання технологічної ініціативи (РНБО/Кабмін) — бюджетна лінія, координатор. (0–3 міс.)
  2. Створення Агентства оборонних інновацій — «швидкі траси» R&D → прототип → польовий зразок. (1–4 міс.)
  3. Запуск 10 пілотних проєктів у пріоритетах (C-UAS, РЕБ, FC-software, автономні сенсори). (1–9 міс.)
  4. Польовий експеримент FlyTrap-style в Україні: живі стрільби і відпрацювання процедур. (3–6 міс.)
  5. Навчальні програми «інженерної мобілізації» — підготовка ~10 000 фахівців (оператори, інженери). (3–18 міс.)
  6. Локалізація виробництва модулів (3D-друк корпусів, збірка антенних модулів). (3–12 міс.)
  7. Розгортання наборів C-UAS для підрозділів (детектор+джамер+оптика+інструкції). (6–18 міс.)
  8. Стандарти інтероперабельності — технічні формати треків та API. (4–10 міс.)
  9. Регулярний перегляд: квартальні lessons learned та оперативні корекції.

Ризики і запобіжники

Три головні ризики — технічний (залежність від імпорту критичних компонентів), організаційний (бюрократія, корупція) і операційний (відсутність процедур). Запобіжники: державна координація, прозорі «швидкі траси», міжнародна інтеграція, чіткі ROE і сертифікація РЕБ-засобів.

Висновок — від слова до діла

Стратегія Залужного задає правильний компас. Але компас — лиш інструмент, якщо немає карти руху й рук, що вміють ним користуватися. Наше завдання — не сумніватися в ідеї «стійкого опору», а швидко і системно забезпечити її механізмами: від державних рішень до польових експериментів і підтримки бізнесу. Перехопивши технологічну ініціативу у БПЛА, РЕБ і ШІ, ми зменшимо економічну привабливість і тактичну ефективність агресії — і зробимо її оперативно безглуздою.

Ібрагім Габідулін,

військовий експерт,

фахівець з питань застосування Повітряних сил,

полковник у запасі

 

Джерела.

  1. Залужний В.Ф. Роль інновацій як основи стратегії стійкого опору у позбавленні Росії можливості нав’язувати свої умови через війну. https://zn.ua/ukr/war/rol-innovatsij-jak-osnovi-stratehiji-stijkoho-oporu-u-pozbavlenni-rosiji-mozhlivosti-navjazuvati-svoji-umovi-cherez-vijnu.html/
  2. Ібрагім Габідулін. ВІД РЕВОЛЮЦІЇ ДРОНІВ ДО ДЕРЖАВНОГО ДОМІНУВАННЯ. https://opk.com.ua/%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D0%B4%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%BE/
  3. BLADE cuts down drones at Project Flytrap 4.0. https://www.army.mil/article/288237/blade_cuts_down_drones_at_project_flytrap_4_0/
  4. Project Flytrap shows there’s no ‘silver bullet’ for countering drones. https://www.armytimes.com/news/your-army/2025/07/31/project-flytrap-shows-theres-no-silver-bullet-for-countering-drones/
  5. Project Flytrap 4.0 Static Display. https://www.dvidshub.net/video/972135/project-flytrap-40-static-display/
  6. DroneShield Supports U.S. — UK Project FlyTrap to Strengthen Multinational CUAS Capabilities. https://www.droneshield.com/media/press-releases/droneshield-supports-projectflytrap/
Поделиться публикацией