Ставки у переозброєні оборонно-промислового комплексу України пропонується зробити на роботизовану техніку.

Редакція ІА ОПК оприлюднює повний виступ головного конструктора КБ «Роботікс» Івана Кириченко під час круглого столу: «Тактичні оборонні системи, які невідкладно потрібні армії» в Укрінформ:

«Наше підприємство розпочало свою діяльність у 2015 році. Починали ми з дистанційно керованих стаціонарних стрілецьких комплексів. В 2016 році в нас з’явилися вже перші мобільні роботизовані комплекси. Станом на сьогодні ми вже маємо четверту модифікацію наших наземних роботизованих комплексів (НРК).

Генеральний конструктор, заступник директора КБ «Роботікс» (наземні роботизовані комплекси) Іван Кириченко пыд час круглого столу

За час нашої активності ми досягли високого рівня, зробили кілька стратегічних кроків та вирішили багато завдань. Це підтверджує  й те, що на останній виставці «Зброя та безпека»-2021 ми три рази приймали делегацію американських посадовців з посольства. Тобто, військових аташе з військово-морських питань, повітряних сил та бронетанкового управління. До речі, вони дуже дивувалися, що з 2016 року наші НРК брали участь в операціях Збройних сил України. На сьогодні в США  відпрацьовується лише співпраця сучасних наземних роботизованих комплексів та існуючих підрозділів. Таким чином, Україна випереджає США в цьому плані на 4-5 років. Це каже про те, що ми є на вістрі розвитку питання роботизованих комплексів.

Якщо казати про проблемні питання та важливі напрямки, де Україні треба знаходити внутрішні та зовнішні ресурси для розвитку, то це насамперед загальний підхід. Треба з’ясувати чи збирається держава відновлювати свій суверенітет на Донбасі та в Криму, захищати ці регіони надалі. Державі потрібно визначитися. Всі ми спостерігаємо, що загроза безпеці тільки поглиблюється, а реальної, системної відповіді немає. В  Україні нас є істотні розробки та надбання, але нема підтримки держави.

Що стосується наших сусідів, то в цих країнах із року в рік існують потужні державні програми, які підтримують саме розвиток наземної, авіаційної, морської роботизованої техніки. Там виділяються на ці потреби великі ресурси. Для прикладу приведу естонську компанія Milrem Robotics. Вона вважається в ЕС провідною компанією в області наземної робототехніки. Вони кожен рік отримують 30-40 мільйонів євро грантових коштів, які не потрібно повертати. Це дозволяє їм тримати штат близько 100 розробників. Іншим компаніям складно конкурувати  з такою компанією. При цьому, Milrem Robotics тільки цього року продемонстрували систему автономного руху. Росіяни теж тільки цього року продемонстрували цю систему. Хочу наголосити, що наше підприємство демонструвало систему автономного руху ще у 2019.

Крім того, серед проблемних питань є питання ціноутворення. Я думаю, всі розуміють, до яких системних напрямків вона приводить.

Ще хотілося б сказати, що ми бачимо, що розвиток елементів штучного інтелекту, роботизованої техніки має стати провідним напрямком розвитку Збройних сил України. Така високотехнологічна техніка вже демонструє істотні результати. Це перспективний напрямок, який треба активно підтримувати та розвивати.

Станом на сьогодні в Україні є кілька колективів, які займаються робототехнікою. Наразі цикл виробництва наших комплексів складає шість місяців. Це процес можна прискорити, і довести приблизно до трьох-чотирьох місяців. Щодо можливості розгортання повноцінного виробництва і формування підрозділів наземних роботизованих комплексів, то з виробництвом проблем не буде».