Переважна більшість фахівців у сфері безпеки, оборонної промисловості та економіки переконані, що створення в Україні вітчизняного прототипу Агентства передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA) США може мати позитивний вплив на розвиток технологій, а у перспективі, й на розвиток усієї економіки. Для цього є низка передумов: 1) наявність високотехнологічних шкіл у сферах оборони та подвійного призначення; 2) необхідність технологічних переваг ЗСУ та інших збройних формувань держави; 3) важливість високотехнологічного експорту на світовому ринку озброєнь та закріплення іміджу України як високотехнологічної держави.
При цьому переважна більшість учасників обговорення вказує на доцільність модерації технологічного розвитку саме з боку держави, однак водночас і на неприпустимості створення такого органу за принципом США – у підпорядкуванні військового відомства, або у структурі ДК «Укроборонпром». Система відбору та державної підтримки технологій має працювати прозоро, на принципах конкурентного відбору технологій за рахунок створення авторитетного наукового та експертно-аналітичного супроводження.
При цьому, експертне середовище наполягає на необхідності врахування при реалізації владою України даного рішення низки ризиків.
Перша група ризиків пов’язується із безпосереднім визначенням цілей та функцій даного органу. Зокрема, деякі фахівці вказують на необхідність створення концепції функціонування такої структури, де було б чітко визначено, підтримкою і розвитком яких технологій займатиметься такий орган (пов’язаних із проведенням тільки фундаментальних досліджень чи також і дослідно-конструкторських робіт; передбачення впровадження перспективних технологій у виробництво чи виключення такої функції). Деякі експерти навіть вказують на доцільність прийняття окремого закону задля чіткого врегулювання даної сфери в державі, можливо, прийняттям Закону про державно-приватне партнерство у даній галузі (одна з останніх версій проекту Закону має назву «Про гарантування прав інвесторів та залучення приватних інвестицій на умовах застосування механізму державно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі»).
Також, вважають експерти, негативні відбитки можуть з’явитися в разі дублювання функцій з боку нової структури та Інноваційної ради (яку може бути створено в Уряді), відповідними підрозділами Міноборони України, а також в разі прихованої (наявної) конкуренції з Міжвідомчою комісією з питань ОПК (робочий орган Ради національної безпеки і оборони України, який в межах повноважень: а) готує пропозиції щодо концептуальних засад, пріоритетних напрямів та рішень з питань державної військово-технічної і військово-промислової політики та функціонування оборонно-промислового комплексу; б) готує пропозиції щодо реалізації науково-технічної, інвестиційної та інноваційної політики у сфері розроблення, виробництва, модернізації та ремонту озброєння і військової техніки; в) готує пропозиції щодо впровадження державно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі;).
Друга група ризиків, на переконання експертних кіл, відноситься до необхідності врахування потенціалу приватних структур та їх попередніх напрацювань. Зокрема, негативні відбитки можуть з’явитися в разі дублювання діяльності вже існуючих підприємств або технопарків, орієнтованих на розвиток новітній технологій (наприклад, Української агенції з перспективних науково-технічних розробок UA.RPA, технопарку Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та ін.).
Фахівці, в тому числі, державних структур, які взяли участь у обговоренні, переконані у необхідності передбачити участь у роботі новостворюваної структури приватного (іноземного) капіталу та гарантований захист таких інвестицій. Крім того, експерти переконані і у необхідності залучення недержавних установ (окремих фахівців) до участі у проведенні конкурсів, зокрема, шляхом створення незалежної комісії з урахуванням залучення відомих вчених, профільних конструкторів, недержавних експертів. Фахівці наголошують: структура має працювати на умовах ринкових принципів.
Найбільш вагомою експерти називають третю групу ризиків, що пов’язана із капіталоємністю проектів, які можуть відбиратися. Так, на сьогоднішній день в Україні, окрім ракетних проектів ДККБ «Луч» та ДКБ «Південне»/НВО «Південмаш», фактично не реалізуються капіталоємні проекти (наприклад, рівня створення ударного БАК або нового ЗРК), що не дозволяє розраховувати на переваги ЗСУ у майбутньому. То ж, вказують експерти, ключовим завданням вітчизняного органу з розвитку передових технологій могло б стати відкриття та просування саме таких проектів, в тому числі, у урахуванням об’єднання державних та приватних ресурсів (В разі реалізації такою структурою проектів з низькою або середньою ємністю капіталовкладень вона лише дублюватиме розробки існуючих НДІ, КБ та потужних приватних підприємств). При цьому система гарантій, наполягають фахівці, має стати визначальною точкою в роботі структури з розвитку та просування передових технологій.
Додатково фахівці вказують на наявність ризиків неспроможності реалізувати близько 10-20% з технологічних проектів, які отримають підтримку та необхідність у зв’язку з цим роботи ревізійного органу вітчизняної структури з розвитку технологій, який контролював би етапи реалізації проектів.
Крім того, досить симптоматично, що переважна більшість фахівців переконана: в умовах функціонування держави та з нинішньою владою реалізація такого проекту є сумнівною. Нині проект пропагується як позитивна для структур влади PR-акція. Крім того, деякі фахівці висловлюють застереження у тому, що за досить невеликі вкладені ресурси іноземні інвестори такого проекту (зокрема, США) можуть отримати важливі розробки, що з’явилися протягом останніх років в Україні.
Підготовлено Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) за результатами обговорень проблематики Експертною радою та у ході додаткового анонімного спілкування із деякими фахівцями АПУ, ДК «Укроборонпром», НІСД, Міноборони України