Захід (США та Європа) неоднорідний. Наразі в першу чергу ми маємо розглядати позицію США, які увійшли у конфронтацію з Росією після заяви Джо Байдена про Путіна вбивцю. Існує очевидна суперечка між США і Росією, а Україна опинилася в ролі лабораторії для відпрацювання завдань Кремля. На жаль, заяви США про допомогу і про те, що вони не залишать нас на одинці із агресором означають військово-технічну допомогу або політичні заходи, тобто збільшення санкцій або відключення РФ від системи SWIFT на певний час. Тобто можна говорити про активність США і НАТО, але безумовно ніякої участі у військовій кампанії з їхньої сторони не буде. Тому ми маємо ще раз переглянути темпи переозброєння наших сил оборони, тому що за останні сім років в цій сфері зроблено надзвичайно мало. Ми тільки-но почали реалістично дивитись на переозброєння і отримання якихось нових платформ високого рівня, які можуть нанести суттєві ураження Росії. Але, знову ж таки, вони можуть потрапити до нас лише наприкінці року, якщо, наприклад, говорити про ракетні комплекси «Нептун». Якщо говорити про катери США «Марк» або про турецькі безпілотники, то йдеться взагалі про наступний рік.
Росія надзвичайно збільшила темпи в цьому напрямку. Ми бачимо, що нею не тільки стягуються війська до нашого кордону, але й те, що активізація відбулася у переозброєнні зокрема повітрянодесантних дивізій. Чотири повітрянодесантних дивізії фактично стоять по кордоні з нами і напряму загрожують Україні. Ці дивізії оперативно перетворюються в сили швидкого реагування, оснащуються вертольотами. В кожній дивізії буде по батальйону на штурмових гелікоптерах, що збільшить можливості їхнього перекидання. Я далекий від думки, що росіяни готові будуть скинути реальний десант. Тому що за все існування ПДВ з 1930-х років не було жодного успішного десанту. Тому Росія скоріше всього не дійде до такої безглуздої ідеї. Але можливі інші способи перекидання за допомогою гелікоптерів. Для цього може бути використана і Білорусь, і територія Криму. Ми знаходимось у величезному напівкільці. Ця ситуація носить перманентний загрозливий характер.
Варто сказати про те, що якось пов’язані нинішні атаки Росії з новою воєнною доктриною України, але доктрина в цьому плані є не першочерговим моментом. Тим більше, що вона вийшла не зубастою, а поміркованою. Спеціалісти говорять про те, що дуже погано, що там не прописані превентивні заходи, наприклад, дії Сил спеціальних операцій за межами території України або нанесення ракетних ударів в ситуації, коли російські війська ще не перетнули кордон. Але все одно це другорядні аспекти.
На сьогодні існує дві ключові речі, якими керується Кремль. Перше — це рейтинг Путіна, його особисті політичні позиції, які серед росіян послабились. Друге — загострення риторики з Вашингтоном і фактично відкрита боротьба США з Росією, в тому числі з акцентом на необхідність перемогти Росію у гонці озброєнь. Росія в свою чергу підтримала темп переозброєння. Наприклад, у згаданих ПДВ (повітрянодесантні війська) майже 70% нових озброєнь. Дуже далеко просунулася Росія у створенні і поставках до військ нових автоматизованих систем управління (АСУ). Це дає Росії підстави вважати, що вона буде реагувати на загрози швидше і діяти більш динамічніше. Тим більше, що остання постійно знаходиться у войовничому стані, в той час як в самій Європі панують пацифістські настрої.
Звичайно, США будуть вести свою гру, але вона виходить далеко за межі України. Ми лише частина їхніх інтересів. США встигли зробити потужний плацдарм в Польщі. Україна ж для них є наступним кроком. Але історія з нами досить довга. В нашому випадку це гра США на роки, а може й на десятиліття. Виходячи з цього, якщо дійде до відвертої військової агресії Росії проти нас, то Україні доведеться самостійно розв’язувати це питання. Саме тому я завжди кажу, що Україні потрібно швидше і активніше піклуватися про свій асиметричний нелінійний потенціал. До цього потенціалу можуть відноситись не лише ракети або ССО (сили спеціальних операцій), а й територіальна оборона стосовно якої досі немає закріпленого закону. Потрібна також реформа СБУ, щоб ця служба перетворилася на контррозвідувальний орган та була позбавлена невластивих функцій. Окрему увагу треба приділяти авіації, протиповітряній обороні (тут не треба нехтувати і своїми розробками щодо ЗРК), цифровими технологіями, автоматизованими система управління та зв’язку тощо.