Наміри є, але чи не стане вона черговим процесом, зачарованим колом для уряду?
В середині червня з’явився проект Програми урядової діяльності команди Дениса Шмигаля. Незважаючи на прогресивність «в цілому», на жаль, проєкт викликає й низку запитань (коментарі позначені курсивом) та може слугувати свідченням певних проблем щодо поглядів уряду на реформу ОПК. Спробуймо проглянути основні профільні позиції даної Програми Шмигаля.
У реформування ОПК передбачено (5.8. Реформування оборонно-промислового комплексу)
Реформування системи визначення потреб та закупівель для потреб оборони, створення механізмів конкурентних закупівель та максимальної публічності; захист національного виробника; розроблення проекту Закону України “Про оборонні закупівлі” та приведення нормативно-правової бази у відповідність з прийнятим Законом. – Важливо наголосити, що проект Закону України “Про оборонні закупівлі” вже тривалий час обговорюється та пройшов «відповідну обкатку» у парламенті. Активність уряду (якщо йдеться не про долучення до обговорення, а саме про «розроблення проекту Закону», як вказану у проекті Програми) у цьому напрямку може загальмувати процес та фактично призвести до втрати 2020 р. у вирішення питання удосконалення оборонних закупівель.
Впровадження дієвої системи фінансування дослідно-конструкторських робіт для розробки та виготовлення сучасних зразків зброї та озброєння для забезпечення потреб Збройних Сил та розвитку експорту. – Дієва система фінансування ДКР та виготовлення сучасних зразків ОВТ для ЗСУ — справді надзвичайно важливий елемент системи. В межах створення нового міністерства та відповідного агентства. Однак ключовим елементом успіху може бути лише активне долучення до Міноборони як головного замовника результатів означеного технологічного розвитку.
Підтримка підприємств оборонно-промислового комплексу та космічної галузі, що мають унікальні розробки та технології, відновлення виробництв продукції, що має значний експортний потенціал для виготовлення сучасного високотехнологічного озброєння та сучасної ракетно-космічної техніки. – Якщо йдеться про підготовку виробництв, це важливо, але будь-які проєкти можуть реалізовуватися виключно у зв’язці із замовниками. Попередній досвід вже призвів до збитків у понад 3 мллд грн, за попередніми висновками аналітиків.
Ухвалення нової редакції Закону України “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі”.
Реформа підприємств оборонно-промислового комплексу, перепідпорядкування підприємств залежно від типу продукції, оптимізація кількості органів управління; створення швидкого механізму переходу до корпоративної моделі управління; створення дієвих механізмів залучення інвестицій у галузь.
Реформування ДК “Укроборонпром” шляхом створення акціонерної холдингової компанії з корпоративною моделлю управління.
Розроблення та реалізація концепції імпортозаміщення щодо зменшення залежності від імпортних виробів та комплектувальних виробів, збільшення виробничих потужностей та розвитку сучасних технологій в оборонно-промисловому комплексі.
Поглиблення міждержавної співпраці в галузі оборонно-промислового комплексу, розвиток експортного потенціалу продукції національного виробника, а також залучення міжнародних компаній до інвестування у підприємства оборонно-промислового комплексу України; розвиток системи фінансової підтримки експортерів власного виробництва (пільгові умови отримання кредитів, інших банківських інструментів, підтримка покупців продукції національних виробників).
Реформування системи державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання: оптимізація експортно-імпортних операцій товарів військового призначення та подвійного використання, сприяння розвитку експорту-імпорту продукції військового призначення та подвійного використання суб’єктами господарювання усіх форм власності, спрощення оформлення дозволів Держекспортконтролю, спрощення процедури міжвідомчого узгодження; зменшення строків розгляду звернень та заявок.
Очікувані результати та показники: □ постачання у війська (сили) визначеної кількості новітніх (модернізованих) систем озброєння та військової техніки □ забезпечення Збройних Сил та інших складових сил оборони дієвими системами замовлення, закупівлі, технічного оснащення озброєння та військової техніки, проведення наукових досліджень і випробувань, контролю якості оборонної продукції □ збільшення кількості підприємств оборонно-промислового комплексу, які отримують чистий прибуток □ забезпечення розроблення та прийняття на озброєння автоматизованих систем управління військами і зброєю, безпілотних платформ (систем) наземного, морського та повітряного базування, розвитку критичних технологій.
Слід додати, що за умов переведення більшості питань у практичну площину реалізації, можливий суттєвий крок у бік розвитку технологій та новітньої зброї. Питанням залишаються практичні виконавці цієї державної справи. |