На мій погляд є дві складові того, чому закон «Про територіальну оборону» й досі не прийнято.

Про це в інтерв’ю Security Talks повідомив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Михайло Забродський.

Зокрема, вважає, що перша складова – військово-теоретична. «Справа в тому що  представники певних силових структур та навіть певний органів виконавчої влади бачили в територіальній обороні саме потужний інструмент, який би забезпечував застосування кадрових підрозділів і військових частин Збройних сил. Сприяв би та полегшував роботу, наприклад беручи на себе певні завдання з охорони об’єктів в тилу з забезпечення захисту комунікацій або, наприклад, з питань підтримання громадського порядку. ТрО допомагала б в проти диверсійній боротьбі  та в решті питань», — запевнив він.

Але, на переконання М. Забродського, в  той же час існує та навіть переважає точка зору територіальна оборона це – дещо більше, і в основі буде покладено виконання не цих завдань (охоронних та допоміжних – ред.), а ведення самостійної боротьби, і в тому числі і на території, яка контролюється противником, «Рух опору».

«І саме зміщення цих акцентів в організації територіальної оборони саме до питань «Руху опору», воно одночасно не дозволяє рухати вперед іншу складову, а по-друге воно ділить прибічників закону і  введення нової системи ТрО щонайменше на два табори. Так чи інакше, користуючись гучним терміном «Територіальна оборона» є, наприклад, певні представники Міністерства внутрішніх справ, які відстоюють модель територіальної оборони як системи, яка є базовою для розгортання «Руху опору», тому часто в приклад ставлять прибалтійську систему ТрО, яка працює в Естонії. Але варто розуміти в Україні неможливо зробити таку ж систему як там виходячи навіть з військово-географічного положення», — переконаний співбесідник.

Він вважає, що не завжди копіювання навіть надефективної структури може призвести до того, що вона буде настільки ж ефективна тут, а щодо другої складової, то це – гроші. «Незважаючи на те, яка саме точка зору переможе в будь-якому випадку розгорнути систему територіальної оборони в тому розумінні, щоб вона приносила користь – це практично створити другу армію або другі ЗСУ в тилових районах нашої країни. Відповідно затрати спів підставні з затратами на утримання невеличкої армії. І тут виникає найважливіше питання. Хто за це буде платити? Я впевнений, що дебати навколо цього закону продовжуватимуться», — заявив перший заступник голови профільного Комітету.