Фінляндія заговорила про НАТО після опублікування ультиматуму Росії.

 

Фінляндія нагадала про свою можливість вступити до НАТО, причому в той час, коли США та Росія обговорюють гарантії безпеки в Європі. У Москві вказують, що Гельсінкі намагаються розтягнути оборонну лінію Росії одразу на тисячу кілометрів. До чого призведе відмова Фінляндії від нейтрального статусу і як Росія має посилити Балтфлот на тлі можливої ​​ескалації у регіоні?

 

Про це написав російський оглядач Рафаель Фахрутдінов у виданні «Взгляд».

 

Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін заявила, що країна підтримує можливість подання заявки на вступ до НАТО і цю можливість реальною. За її словами, Гельсінкі цінує свободу вибору рішення в галузі безпеки та посилює оборонну співпрацю з Євросоюзом.

 

Рішення про подання заяви на вступ до Альянсу Фінляндія ухвалить після оцінки ситуації у регіоні. Раніше президент країни Саулі Ніїністе також нагадав про можливість вступу до НАТО. Така риторика Гельсінкі викликана висуненням Москвою ультиматуму Брюсселю та Вашингтону з розширення подальшого розширення НАТО — Нііністе оголошено, що ці вимоги суперечать європейській зоні безпеки.

 

Нагадаємо, МЗС РФ опублікувало проекти договорів Москви зі США та НАТО про гарантії безпеки. У документах прописується розширення розширення військового блоку та відмови від приєднання до нього. Євросоюз також захотів брати участь у переговорах, а Москва має намір обговорити це питання на двосторонній основі з Вашингтоном.

 

Сенс заяв фінської влади членства в НАТО зводиться до бажання нагадати, що Фінляндія є частиною західного світу, і її теж хвилюють напруженість між Росією та Україною, мілітаризація Балтики та низка інших питань, пояснив професор кафедри європейських досліджень міжнародних відносин СПбДУ, експерт клубу «Валдай» Станіслав Ткаченко.

 

«При цьому я сам нещодавно проводив дослідження серед жителів Фінляндії. Фінська еліта розуміє, що нейтральний статус буде для країни кращим — він допоможе «проскочити» війну, у разі її початку. Воювати за чужі інтереси фіни не будуть”, – пояснив експерт. Реально ж питання про членство Фінляндії в НАТО порушуватиметься лише у випадку, якщо безпосередньо над країною нависне будь-яка зовнішня загроза, додав політолог. В іншому ж їй це нічого не дасть. Навчаються в одних і тих самих академіях”, — зазначив співрозмовник.

 

Президент Російської асоціації прибалтійських досліджень Микола Межевич вважає, що метою заяв фінського керівництва є не намір запустити процес вступу до Альянсу, спроба розтягнути військово-політичні зусилля Росії з півдня країни до півночі. Це може означати загрозу Санкт-Петербургу. Така риторика повертає Москву до вкрай тяжкої ситуації 1939 року, але у новому геополітичному виконанні», — сказав аналітик.

 

Політолог нагадав також про «неадекватне» рішення Гельсінкі про закупівлю в США винищувачів-бомбардувальників F-35A Block 4, які можуть завдавати ядерних ударів по всьому північному заходу Росії.

 

Крім того, своїми заявами Марін і Нііністе, ймовірно, зондують реакцію Москви на прохання Брюсселя, Лондона і Вашингтона. «Фінляндія перебуває на межі скочування до антиросійської риторики, характерної для сусідньої Швеції», — констатував Межевич.

 

У будь-якому випадку, зазначив він, Росії не потрібно чекати на розвиток подій склавши руки, а слід відповісти Фінляндії посиленням Балтійського флоту.

 

«У нас далеко не ідеальна ситуація з Балтфлотом, який «розірваний» між Кронштадтом і Калінінградом, а посередині – фарватер, який перекривається за дві секунди.

 

Ми це пам’ятаємо з досвіду Першої та Другої світових воєн”, – сказав аналітик.

 

Вступ Фінляндії до НАТО різко збільшить протяжність загальної лінії безпосереднього дотику кордонів Північноатлантичного альянсу та Росії, тому Москва має сприймати заяви Марін та Ніїністе з повною серйозністю, попередив президент наукового центру «Інститут Близького Сходу» Євген Сатановський у своєму Telegram-каналі.

 

Експерт вважає, що керівництво Фінляндії «готується до нової епохи у відносинах з Росією» і не відкидає перегляду свого нейтрального статусу, прийнятого за підсумками Великої Вітчизняної війни.

 

А тепер, чого ж Гельсінкі не спробувати змінити цей статус? , хто зрештою виграє, а хто програє. Ось до цього все і прийде», — підсумував Сатановський.