Інформація, викладена в програмі «Наші гроші» щодо семикратного підвищення ціни на прилади для Ан-26, є інформаційним ударом по Укроборонпрому.
Про це 5 березня ц.р. повідомив «Укрінформ», посилаючись на заяву першого заступника генерального директора ДК «Укроборонпром» Сергія Омельченка під час брифінгу.
«Сюжет щодо здійснення капітального ремонту двох літаків АН-26 для нашого зарубіжного партнера містив абсолютно заангажовану, навіть не журналістську інформацію, а вкид інформації, що є в принципі інформаційним ударом по Укроборонпрому. Це підтверджується тим, що задля підготовки цього сюжету програма «Наші гроші» звернулась до ДК «Укроборонпром» задля надання нашої позиції і додаткової інформації. І така інформація була вчасно надана програмі «Наші гроші». Але незважаючи на це, вона абсолютно не була використана», — заявив Омельченко.
Він наголосив, що програма журналістських розслідувань розповсюдила «неточні, недостовірні дані» щодо виконання Україною згаданого міжнародного контракту з використанням висотомірів.
Під час брифінгу заступник голови концерну повторив тези заяви, яку Укроборонпром оприлюднив раніше на своєму сайті, та зазначив, що питання логістики і доставки комплектуючих не коментуються концерном, оскільки концерн не надавав такі послуги.
Учасники заходу наголосили також, що через подібні скандали всесвітньо відомі українські підприємства авіаційної та ракетно-космічної техніки несуть репутаційні ризики.
Водночас, як зазначив під час брифінгу директор ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» Олег Коростельов, найбільша проблема полягає не в імпорті тих чи інших комлпектуючих для оборонних підприємств, а в намаганнях заробити на цьому.
«В СРСР витрачали великі кошти для того, щоб завезти щось, що б забезпечувало боєготовність і нові технології. Якщо ми це іноді робимо, нічого в цьому поганого немає, погане — якщо на цьому будується якась комерція. Мене засмучує, коли я чую про якісь дії деяких підприємств в Укроборонпромі, воно засмучує страшно, тому що підриває наш авторитет і віру в те, що можна правильно працювати», — зазначив Коростельов.