Перед початком повномасштабного вторгнення – в Україні тривали роботи зі створення надзвукової ракети класу повітря-земля «Блискавка». Вперше її макет показали назагал у 2019 році – під час виставки “Зброя і безпека”. А наприкінці 2020-го підприємство-розробник оприлюднило 3D-модель «Блискавки», показавши схематично внутрішню будову.
Про це повідомив Ukraine’s Technologies and Strategies.
В Україні раніше ніколи не розробляли і не виготовляли ні надзвукових ракет класу повітря-земля, ні прямоточних повітряно-реактивних двигунів до них. Тож починали практично з нуля. Допомогли українським конструкторам готові рішення, використані в радянській ракеті Х-31. В Україні була певна кількість таких ракет, точніше їх небойових версій. І це допомогло вберегти «Блискавку» від так званих “дитячих хвороб”. До речі, протирадіолокаційна Х-31П і протикорабельна X-31A – перші у світі серійні бойові авіаційні ракети, оснащені комбінованим прямоточним повітряно-реактивним двигуном. Середня швидкість цих ракет – 600-700 м/с, а максимальна – 1000 м/с.
Окрім радянської ракети Х-31, розробники у відкриих матеріалах ознайомились із конструкцією французької ракети ASMP, яка використовується зокрема як засіб доставки ядерної зброї. Також вивчали роботу американських ракет-мішеней проекту “Койот”. Ну і використовували досвід під час створення форсажної камери турбореактивного двигуна АІ-322Ф.
Український турбореактивний двигун АІ-322Ф
Нагадаємо, нині український турбореактивний двигун АІ-322Ф використовується зокрема і в перспективному турецькому безпілотному авіаційному комплексі Kizilelma.
Ще до повномасштабного вторгнення Росії на територію України розробники «Блискавки» розуміли: пострадянські МіГ-29 і Су-27 доживають свого віку і перехід на винищувачі/бомбардувальники західного зразка – лише питання часу. Тому конструктори із самого початку передбачили можливість запуску своєї ракети з американських F-15 і F-16, а також із французьких Rafael і китайських J-10.
«Ми розробили спеціальний контейнер, який розміщується між авіаційним катапультним пристроєм і крилом літака або фюзеляжем літака. І в цьому контейнері вже встановлена апаратура, що забезпечує підготовку та запуск ракети з літака-носія. Ця апаратура забезпечує підготовку цілей, живлення ракети, надання можливої інформації щодо розташування засобів протиповітряної оборони противника або засобів, які можуть ставити перешкоди. Для того, щоб залежно від цього обиралася траекторія польоту до цілі ракети. Тобто ми розробили комплект, який можна підвішувати і необхідно буде тільки адаптувати механічний інтерфейс, який ми зробили дуже гнучкими: там є багато кронштейнів і вони на різні дистанції можуть бути переміщені», – розповідав один із конструкторів ракети «Блискавка».
Головку самонаведення на ракетах «Блискавка» можна буде встановлювати одну із трьох – на вибір. Це залежатиме від цілі, по якій випускатимуть ракету.
«По наземних цілях розглядалася комплексована головка самонаведення: радіолокаційний канал плюс оптичний канал, що дозволяє забезпечити всепогодність, а також забезпечити точність… визначення місцезнаходження цілі завдяки застосуванню оптичного каналу. По морських цілях застосовується активно-пасивна радіолокаційна головка самонаведення із фазованою антенною рештікою, що дозволяє на фоні моря з великою долею вірогідності визначати місцеположення цілі та давати наведення… вести цю ціль. І для ураження радіовипромінюючих цілей застосована пасивна радіолокаційна головка самонаведення. Три варіанти цілей. А що стосується першої головки самонаведення по наземних цілях – нині виготовлений її дослідний зразок. Що стосується другої, активно-пасивної, ведеться активна розробка, є напрацювання щодо її компонентів», – додав конструктор «Блискавки».
Восени 2020 року конструктори захистили аванпроект ракети “Блискавка”. Після чого почали відпрацьовувати окремі вузли, а також тестувати віртуальну модель.
«При розробці надзвукової авіаційної ракети «Блискавка» активно використовувалося моделювання. Для моделювання застосовувався розрахунково-теоретичний центр, на якому проводилися визначення аеродинамічних характеристик ракети, визначення газодинамічних характеристик, а саме визначення характеристик повітрезабірного пристрою, а також теплових навантажень. Застосування цього розрахунково-теоретичного центру дозволяє проводити більш точні визначення характеристик з меншими похибками», – зазначив один із конструкторів ракети.
До речі, на одному із підприємств, залучених у розробку надзвукової ракети, є аеродинамічна імпульсна труба, де зокрема тестують зменшену фізичну модель “Блискавки”. Усі дані з датчиків переносяться в комп’ютерну програму. У цій тестувальній установці завдяки різкому перепаду тиску досягається швидкість повітряного потоку до 8 Махів. Для тестування моделі “Блискавки” достатньо і 3-3,5 Махів. А от для перспективних українських розробок знадобиться увесь запас потужності цієї аеродинамічної імпульсної тестувальної установки.
«Мы также работаем над более скоростными беспилотными летательными аппаратами и в ближайшее время будут запущены такие беспилотные летательные аппараты, которые будут позволять летательному аппарату достигать скорости звука и сверхзвука. Мы работаем также над двигателями, которые позволяют будут позволять достигать скорости более, чем 3,5 Маха. Есть также расчетные работы по достижению скорости свыше 6 Махов», – розповів конструктор іншого підприємства, яке бере участь у розробці.
«Українські гіперзвукові ракети» – для більшості читачів це словосполучення виглядає дивно. Але не варто забувати, що українські конструктори пройшли серйозну школу розробки і виготовлення міжконтинентальних балістичних ракет, швидкість яких наближається до першої космічної. І нехай ці два типи ракет кардинально відрізняються між собою – українські конструктори здатні завершити розробку прямоточного двигуна зокрема і надзвукової ракети загалом. І попри те, що нині в Україні триває повномасштабна війна – такі розробки повинні тривати і фінансуватись. Адже нам з Росією ще «грати в довгу». А для «гри в довгу» потрібні ракети: далекобійні і швидкісні, зокрема здатні проривати систему ППО противника, що зі своїми ТТХ здатна робити «Блискавка».