«Дрон-санкції»: Балтійський пролог і удар по південному нафтовому вузлу російського експорту

Автор: Ібрагім Габідулін

Україна поступово сформувала новий інструмент стратегічного тиску на Росію — «дрон-санкції». Це не політичні рішення Брюсселя чи Вашингтона, а повторювані удари морськими та повітряними дронами, які щодня послаблюють російську воєнну економіку.
Вперше в сучасній історії держава без великого флоту чи авіації спромоглася паралізувати експорт енергоресурсів противника — фундамент його військових доходів.

Після систематичних ударів по балтійських портах та ключових нафтопереробних заводах (НПЗ) у глибині Росії, Україна перенесла ескалацію на південь. Скоординовані атаки морських дронів на ключові чорноморські термінали у Новоросійську та Туапсе 24 вересня 2025 року остаточно підтвердили: Україна створила стійкий механізм «дрон-санкцій», спрямований на економічне удушення військової машини Кремля.

 

Балтійський етап: удари по ключових портах

У 2025 році українські дрони поцілили в Усть-Лугу [1], Приморськ та Киришський НПЗ, які обслуговують Балтійський коридор. Через ці об’єкти проходить понад 200 млн тонн нафти та нафтопродуктів на рік.

• Приморськ — найбільший нафтоналивний порт Росії, здатний відвантажувати до 1 млн б/д [2, 3].
• Усть-Луга приймає сировину з системи трубопроводів BPS-2 і забезпечує експорт нафтопродуктів з внутрішніх НПЗ [3].
• Киришський НПЗ (поблизу Санкт-Петербурга) виробляє до 20 млн тонн пального щороку та є джерелом завантаження Усть-Луги [4, 5]

 

Балтійські трубопроводи і їхня роль

Система BPS-1 і BPS-2 (Baltic Pipeline System) була створена Росією для зменшення залежності від транзиту через Білорусь та Прибалтику.

• BPS-1 веде з Тверської області до Приморська, його потужність сягає 65–70 млн тонн нафти на рік.
• BPS-2, введений у 2012 році, виходить до Усть-Луги і здатний транспортувати понад 30 млн тонн щорічно [6].

Удари по цих вузлах вражають не лише портову інфраструктуру, а й логіку всієї трубопровідної системи. Втрата частини пропускної здатності одразу відбивається на експортних доходах: навіть короткочасне зниження завантаження Приморська на 20% означає для Росії втрати у сотні мільйонів доларів щомісяця.

 

Південний вузол: наступна ціль

Після Балтики логічною ціллю стає південний експортний вузол — порти Новоросійськ і Туапсе [7, 8, 9, 10, 11, 12].

• Новоросійськ — головний «вихід» російської та казахстанської нафти до Чорного моря. Саме тут закінчується трубопровід CPC (Caspian Pipeline Consortium), який транспортує понад 1,3 млн барелів/добу [7]. Це майже третина всього російського експорту нафти.
• Туапсе спеціалізується на експорті нафтопродуктів із південних НПЗ і забезпечує вихід на турецький та середземноморський ринки.

Атака на цей вузол означатиме переривання чорноморського коридору. Кремль втратить можливість компенсувати балтійські втрати шляхом перекидання потоків на південь.

Удари українських морських дронів (USV-Unmanned Surface Vehicle) були спрямовані на об’єкти, які є критично важливими для експорту російської та казахської нафти.

Порт/Об’єкт	Основний вантаж	Базова пропускна спроможність
Новоросійськ (CPC Terminal)	Нафта (переважно Каспійський трубопровід, Казахстан)	~1,3 млн барелів на добу (б/д) [7]
Новоросійськ (Sheskharis Complex, «Транснафта»)	Нафта Urals	~600 тыс. б/д [7]*)
Туапсе (Нафтовий термінал «Роснефть»)	Нафта та нафтопродукти	~180-240 тыс. б/д [13]
Сумарна потужність вузла	Нафта та нафтопродукти	Більше 2 млн б/д [8]

*) Пропускна здатність комплексу Sheskharis Complex є екстраполованою оцінкою на основі даних з Джерела [7] (1,3 млн б/д для CPC та 2,5 млн б/д загальних втрат) та Джерела [8] (загальна пропускна здатність вузла перевищує 2 млн б/д). Комплекс є основним для експорту російської нафти Urals.

Туапсе — забутий, але критичний порт

На відміну від Новоросійська, Туапсе менш відомий, але його значення не менше. Тут розташований один із найсучасніших НПЗ Росії (власність «Роснефти») з потужністю понад 12 млн тонн на рік [6].
Через термінал Туапсе експортується дизпаливо, бензин і мазут, які йдуть у Туреччину та країни Середземномор’я. Будь-який збій у його роботі миттєво знижує доходи Кремля від продажу нафтопродуктів, адже ринки пального менш гнучкі, ніж ринки сирої нафти. Для України удар по Туапсе — це не лише економічна атака, а й сигнал: жоден «резервний маршрут» більше не гарантує Росії безпеки.

 

Економічні наслідки «дрон-санкцій»

За даними FT, із серпня 2025 року 16 із 38 російських НПЗ зазнали пошкоджень від українських атак [14]. Це найбільша хвиля промислових втрат у нафтопереробці з радянських часів. За даними Reuters, у серпні 2025 року українські атаки пошкодили принаймні 10 російських НПЗ [15], що відповідає зниженню потужності на ~17 % (1,1 млн барелів/день)

• У вересні 2025 року котирування Brent снизилися до $67 за барель (+3% лише за тиждень) через побоювання нових атак [16].
• Вартість фрахту на маршрутах із Чорного моря зросла на 25–40% [17].
• Частка танкерів під «повноцінним» страхуванням міжнародних клубів (IG P&I) впала до 29% [18, 19].

Як наголошує військовий експерт Том Купер, досвід Ірано-Іракської війни показує: удари по НПЗ не приносять швидкого результату, якщо вони розпорошені та несистемні. Іран і Ірак продовжували експортувати нафту, навіть коли їхні заводи були пошкоджені, — через обхідні маршрути й зовнішню переробку. На думку Купера, ефект можливий лише за умови масованої, тривалої кампанії по одному типу цілей, без переключення на символічні об’єкти. В іншому випадку удари створюють радше медійний ефект, ніж стратегічний перелом [36].

Таким чином, «дрон-санкції» стали фактором глобальної енергетичної волатильності, який ринок сприймає не менш серйозно, ніж рішення ОПЕК+ чи санкційні пакети Заходу.

 

Реакція страховиків

Морські страховики реагують швидше за політиків. Після перших атак на Балтиці провідні клуби International Group (IG) почали виключати російські рейси з базових полісів або піднімати премії.
Станом на кінец 2024 року лише 29% танкерів, що перевозять російську нафту, мають повне покриття під IG [18]. Решта змушені користуватися «сірими» страховими схемами через посередників у Дубаї чи Гонконзі, а іноді навіть підробленими сертифікатами [20]. Масштаби «тіньового флоту» вже перевищують 400 суден [21]. Це створює ефект самосанкцій: навіть без нових рішень ЄС чи США російський експорт дорожчає і стає ризиковішим для партнерів.

Удари по цих об’єктах зумовили ефект ланцюгової дестабілізації:

• ставки фрахту танкерів у Балтиці зросли на 30% [22];
• страхові компанії почали масово переглядати тарифи й знижувати ліміти відповідальності [22, 23];
• експортери були змушені перенаправляти обсяги через інші маршрути.

Росія витратила понад $14 млрд на «тіньовий танкерний флот» для обходу санкцій [6], однак його беззахисність перед атаками дронів зводить ці інвестиції нанівець.

 

Техніка і вартість «дрон-санкцій»

Секрет ефективності полягає у співвідношенні «ціна–результат». Один український морський дрон, за оцінками різних джерел, коштує близько $250–300 тис. [24, 25, 26], тоді як пошкодження морського термінала оцінюється у десятки мільйонів доларів. Таким чином, навіть одинична успішна атака створює для України стратегічну асиметрію: відносно невелика інвестиція здатна завдати противнику непропорційно великі збитки.

Українські дрони низькопрофільні й малопомітні для РЛС, їх важко перехопити традиційною ППО. Спроби Росії створити «зони захисту» за допомогою бонових загороджень або гелікоптерів не мають системного ефекту. У підсумку, невеликий рій у кілька апаратів здатний паралізувати роботу об’єкта, від якого залежать тисячі барелів експорту на добу.

 

Стратегічна перспектива

Унікальність української стратегії полягає в тому, що відносно невеликі інвестиції в морські та повітряні дрони здатні блокувати мільярдні потоки.

• Завдяки впровадженню автоматизації та AI-рішень потреба в людському супроводі атак істотно зменшилась: те, що раніше вимагало широких команд операторів, тепер виконується меншою кількістю людей під контролем автоматизованих систем [27, 28, 29].
• За відкритими технічними даними MAGURA V5 має вантажопідйомність близько 320 кг і оперативну дальність, оцінену різними джерелами в понад 400 км (деякі джерела — до ~450 мор. миль) [26, 30, 31].
• За повідомленнями командування, у окремі місяці 2025 року дрони поцілювали у десятки тисяч об’єктів (наприклад, понад 67 000 цілей згідно з репортом) [32].

Ці фактори роблять «дрон-санкції» повторюваним і масштабованим механізмом. Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на оборону портів, однак не здатна створити систему, яка перекриє нову хвилю атак.

 

Глобальний ринок і ОПЕК+

Наслідки «дрон-санкцій» виходять далеко за межі Росії. Кожне порушення її експорту змушує країни ОПЕК+ коригувати власну політику. З одного боку, зростання цін на нафту вигідне Саудівській Аравії чи Ірану. З іншого — зменшення прогнозованості ринку шкодить їхнім довгостроковим контрактам [33].

За даними Energy & Clean Air та CSIS, у період травня–липня 2025 року Китай закуповував близько 47 % сирої нафти РФ, а Індія — 38 % [34]. Таким чином, разом вони контролювали більшість російського нафтового експорту, що дає їм особливу чутливість до перебоїв поставок.

Висновки

Україна перетворила енергетичний фронт війни на простір власної ініціативи. Удари по Балтиці стали лише прологом. Наступ на південний вузол — Новоросійськ і Туапсе — стане логічним продовженням «дрон-санкцій» і остаточним ударом по фундаменту російської воєнної економіки.

Це більше, ніж тактика: це стратегія виживання і перемоги, яка одночасно змінює правила гри на глобальному ринку енергоресурсів.

Таким чином, «дрон-санкції» стають елементом багаторівневої стратегії тиску на російську нафтову економіку. Вони поєднують військовий, економічний та інформаційний ефект. Як підкреслює Том Купер, самі удари по НПЗ не здатні зламати супротивника без системності та масштабу. Але у випадку України їхня сила полягає у ланцюговій дестабілізації: від фрахтових ставок і страхових премій до коригування політики ОПЕК+ і втрати довіри з боку ключових покупців.

 

Ібрагім Габідулін,

військовий експерт,

фахівець з питань застосування Повітряних сил,

полковник у запасі

 

Джерела

1. Валентин Бадрак, Ібрагім Габідулін. Deep strike стратегічного рівня, або як Україна відкрила “інший фронт” у санкціях проти Росії. https://espreso.tv/article-deep-strike-strategichnogo-rivnya-abo-yak-ukraina-vidkrila-drugiy-front-u-sanktsiyakh-proti-rosii/
2. Primorsk, RUPRI. https://thefreight.net/port/primorsk-rupri/
3. Exclusive: Russia close to cutting oil output due to drone attacks, sources say. https://www.reuters.com/business/energy/russia-close-cutting-oil-output-due-drone-attacks-sources-say-2025-09-16/ (про Приморск и Усть-Лугу).
4. Exclusive: Russia’s Kirishi oil refinery halts key unit after Ukrainian drone attack, sources say. https://www.reuters.com/business/energy/russias-kirishi-oil-refinery-halts-key-unit-after-ukrainian-drone-attack-sources-2025-09-15/
5. Drones Strike Russia’s Major Export-Oriented Oil Refinery. https://energynow.com/2025/09/drones-strike-russias-major-export-oriented-oil-refinery/
6. Transneft. Baltic Pipeline System-1 / 2. https://www.transneft.ru/projects/bps/
7. Николай Горбань: «В системе КТК создан профицит мощностей». https://www.cpc.ru/ru/press/pressaboutus/pages/20180614.aspx/
8. 8. Ukrainian Drone Strikes Disrupt Russia’s Oil Export Infrastructure. https://discoveryalert.com.au/news/ukrainian-drone-strikes-russian-oil-infrastructure-2025/ (можно ссылку вставить при анализе южных портов: Новороссийска и Туапсе.

9 . Lloyd’s List. Marine insurance premiums surge on Black Sea routes. https://www.lloydslist.com/LL1154939/Ukraine%E2%80%99s-intensified-attacks-targeting-Russia%E2%80%99s-oil-facilities-to-continue/ (про Новороссийск и Туапсе).

10. Ukrainian naval drones paralyze Russian oil export hubs; 2 mn barrels daily capacity hit. https://euromaidanpress.com/2025/09/25/ukrainian-naval-drones-paralyze-russian-oil-export-hubs-2-mn-barrels-daily-capacity-hit/ (Новороссийск и Туапсе)
11. Strikes by Ukrainian Maritime Drones Paralyzed the Work of Oil Terminals in Tuapse and Novorossiysk. https://militarnyi.com/en/news/strikes-by-ukrainian-maritime-drones-paralyzed-the-work-of-oil-terminals-in-tuapse-and-novorossiysk/
12. Ukrainian Drone Attack on Novorossiysk Port Kills At Least 2. https://www.themoscowtimes.com/2025/09/24/ukrainian-drone-attack-on-novorossiysk-port-kills-at-least-2-a90614/.
13. EIA (U.S. Energy Information Administration). https://www.eia.gov/international/content/analysis/countries_long/russia/
14. Russian fuel exports drop as Ukraine intensifies its strikes on oil refineries. https://www.ft.com/content/8f8caa82-0792-4d4e-b350-c484e024d725/
15. Russian oil refineries, terminals burn as Ukraine hits Putin’s war economy. https://www.reuters.com/business/energy/russian-oil-refineries-terminals-burn-ukraine-hits-putins-war-economy-2025-08-25/
16. Oil Market Report — September 2025. https://www.iea.org/reports/oil-market-report-september-2025/
17. Морской экспорт нефти из России увеличился за неделю в полтора раза. https://www.kommersant.ru/doc/7942948/
18. Oil Spill Insurance and the Shadow Fleet. https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/02/Shadow-Fleet-Insurance_Feb2025.pd/
19. Insurers of the Russian shadow fleet may become part of IG P&I clubs, — BIMCO. https://en.usm.media/insurers-of-the-russian-shadow-fleet-may-become-part-of-ig-pi-clubs-bimco/
20. Firm Issued Fake Insurance for Russian Oil Tankers, Norway’s Regulator Says. https://www.insurancejournal.com/news/international/2025/04/02/818055.htm/
21. Shadow fleet of tankers keeps Russia’s oil money flowing despite Western sanctions. https://apnews.com/article/russia-sanctions-shadow-fleet-oil-baltic-ukraine-76b66900d599d6e49692643674907fc0/
22. Часть иностранных судов простаивают на рейде после ужесточения правил захода в порты РФ. https://www.kommersant.ru/doc/7943893/
23. Mounting risks lead to increased insurance costs for Black Sea tankers. https://www.insurancebusinessmag.com/us/news/breaking-news/mounting-risks-lead-to-increased-insurance-costs-for-black-sea-tankers-457177.aspx/
24. What Ukraine’s drones really cost. https://defence-blog.com/what-ukraines-drones-really-cost/
25. Ukraine’s homemade sea drones often fail, but they’re so cheap that it doesn’t matter, expert says. https://www.businessinsider.com/ukraine-sea-drones-cheap-but-often-stopped-russia-black-sea-2024-2/
26. MAGURA V5. https://en.wikipedia.org/wiki/MAGURA_V5/
27. AI-Powered Drone Swarms Have Now Entered the Battlefield. https://www.wsj.com/world/ai-powered-drone-swarms-have-now-entered-the-battlefield-2cab0f05/
28. This Ukrainian startup has re-invented drone swarming. https://www.defenseone.com/business/2025/09/ukrainian-startup-has-re-invented-drone-swarming/408099/
29. Trained on classified battlefield data, AI multiplies effectiveness of Ukraine’s drones: Report. https://breakingdefense.com/2025/03/trained-on-classified-battlefield-data-ai-multiplies-effectiveness-of-ukraines-drones-report/
30. Weapons of Ukrainian Victory: MAGURA V5 Maritime Drones. https://root-nation.com/en/articles-en/weapons-en/en-magura-v5-ukraine/
31. MAGURA V5. UNMANNED SURFACE VESSEL. https://docs.tuyap.online/FDOCS/99368.pdf/
32. Top Ukrainian commander says drones hit over 67,0 russian targets in a month, offering a look into the onslaught. https://www.businessinsider.com/ukrainian-drones-hit-tens-thousands-russian-targets-in-weeks-commander-2025-9/
33. Exclusive: OPEC+ plans another oil output hike in November, sources say. https://www.reuters.com/business/energy/opec-plans-another-oil-output-hike-november-sources-say-2025-09-28/
34. July 2025 — Monthly analysis of Russian fossil fuel exports and sanctions. https://energyandcleanair.org/july-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/
35. Guns and Oil: Continuity and Change in Russia-India Relations. https://www.csis.org/analysis/guns-and-oil-continuity-and-change-russia-india-relations/
36. Интервью Тома Купера на «канале 24». https://www.youtube.com/watch?v=oaQBYLVuToE/