Аналіз ескалації морського конфлікту: Атака на порт Приморськ та стратегічна дилема для Заходу

Події вересня 2025 року — атака українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на російський нафтовий порт Приморськ і безпрецедентне вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі — знаменують собою новий, критичний етап у триваючому конфлікті. Ці два інциденти, хоча і відрізняються за своєю природою, є проявами ширшої та небезпечнішої моделі. Атака на Приморськ демонструє еволюцію військової стратегії України, яка тепер систематично націлена на російську енергетичну інфраструктуру з метою підриву її військової економіки [1]. Водночас інцидент у Польщі вказує на перехід Росії до тактики «сірої зони», спрямованої на зондування колективної обороноздатності НАТО та виявлення потенційних розбіжностей усередині альянсу [2, 3]. Аналіз цих подій у сукупності показує, що конфлікт більше не обмежується полем бою в Україні, а активно розширюється, залучаючи країни-члени НАТО в пряму, хоч і до-порогову, конфронтацію [3]. Це нова реальність вимагає негайної переоцінки стратегії Заходу, оскільки поточний підхід, заснований на «стримуванні шляхом заборони», виявився недостатнім для запобігання ескалації [4, 5]. Мы бачимо поступове нарощування провокацій і тестування меж, особливо в чутливому Балтійському регіоні та вздовж Сувалкського коридору [6, 7, 14].

1. Атака на нафтовий термінал у Приморську: стратегічний удар по військовій економіці Росії

1.1. Анатомія атаки та суперечливі відомості

У ніч на 12 вересня 2025 року українські БПЛА атакували російський нафтовий порт Приморськ, розташований у Ленінградській області [8, 9]. Згідно з джерелами в Службі безпеки України (СБУ), цей удар став одним із наймасштабніших за останні місяці і був спрямований на найбільший російський нафтовий термінал на Балтійському морі [8, 10]. У результаті атаки, як стверджують українські джерела, було підпалено судно, що стояло на завантаженні, і насосну станцію, що змусило тимчасово призупинити відвантаження нафти [1, 10]. Уперше з початку конфлікту українським силам вдалося досягти призупинення операцій на цьому ключовому західному нафтовому терміналі [8, 12].

Однак російські офіційні особи представили зовсім іншу картину. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив факт атаки та загоряння на судні і насосній станції, але заявив, що пожежу було оперативно загашено, а загрози розливу нафти або затоплення не було [13]. Міністерство оборони Росії, у свою чергу, заявило про рекордну кількість збитих українських БПЛА — 221 дрон за ніч — з яких 28 були перехоплені над Ленінградською областю [8, 13, 17]. Це суттєве розходження в оцінках наслідків атаки є частиною ширшої інформаційної війни, у якій кожна зі сторін прагне представити події в найбільш вигідному для себе світлі.

1.2. Стратегічне та економічне значення Приморська

Приморськ займає виняткове місце в системі російських енергетичних експортів. Він є кінцевим пунктом Балтійської трубопровідної системи і ключовим центром для відвантаження нафти та дизельного палива [1, 8, 17]. З пропускною спроможністю до 1 мільйона барелів сирої нафти на добу та 300 000 барелів дизельного палива на добу, це найбільший порт у західній частині Росії. Щорічно через порт проходить близько 60 мільйонів тонн нафти, що, за оцінками українських джерел, приносить Росії близько $15 мільярдів доходу [1, 10].

Ба більше, Приморськ відіграє важливу роль у функціонуванні російського «тіньового флоту» — застарілих танкерів, які використовуються для обходу міжнародних санкцій [1, 8]. Таким чином, атака на Приморськ — це не просто військовий удар, а частина стратегічної кампанії, спрямованої на фізичне знищення інфраструктури, яка дозволяє Росії ухилятися від санкційного тиску. Ця стратегія, «дрон-санкції», є прямою відповіддю на обмежену ефективність західних фінансових заходів. Україна, зіткнувшись із реальністю того, що західні санкції не змогли повністю підірвати російську економіку, самостійно розвиває механізми, які завдають прямої фізичної шкоди енергетичному сектору, тим самим блокуючи потік нафтодоларів, критично важливих для фінансування військових дій [3].

 

У статті [22] наведені дані про зростання обсягів перевалки нафти й нафтопродуктів у 2022–2023 роках:

• 2022: Усть-Луга — 124,1 млн т (+13,5%), Приморськ — 57,1 млн т (+7,8%);
• 2023 (січень–липень): нафта — 161,5 млн т (+6,4%), нафтопродукти — 75,5 млн т (–5,7%).

1.3. Економічні та операційні наслідки

Тимчасове призупинення відвантажень у Приморську, навіть якщо воно було коротким, є значним успіхом для України [8, 12]. За оцінками, щоденні втрати бюджету Росії від зупинення експорту могли сягати $41 мільйона [1, 5, 13]. Удар по Приморську слідує за серією атак, які вже завдали шкоди російським нафтопереробним заводам та іншому експортному терміналу в Усть-Лузі [11], який, за повідомленнями, все ще не відновив своєї повної потужності після серпневої атаки [4, 12].

Ця скоординована кампанія змусила Росію переглянути свій експортний план на вересень, збільшивши поставки нафти із західних портів на 11% до 2.1 мільйона барелів на добу, щоб компенсувати зниження внутрішнього попиту через пошкоджені НПЗ [4, 12]. Ця залежність від морських терміналів робить їх ще важливішими та вразливішими цілями [17]. Наведена нижче таблиця дозволяє оцінити стратегічне значення цих портів у контексті українських атак.

Таблиця 1: Порівняльний аналіз ключових російських портів на Балтійському морі

Назва порту	Розташування	Річна потужність	Приблизний річний дохід	Вплив нещодавніх атак
Приморськ	Ленінградська область	60 млн тонн (58-60 млн) [1, 8]	~$15 млрд [1, 8]	Тимчасове призупинення відвантаження [8, 12]
Усть-Луга	Ленінградська область	70-100 млн тонн [4, 12]	Не вказано в джерелах	Відновлення потужності після атаки в серпні 2025 року [4, 12]
Новоросійськ	Краснодарський край	Понад 110 млн тонн [4]	Не вказано в джерелах	Піддавався атакам [4]

Таблиця демонструє, чому Приморськ та інші порти є пріоритетними цілями в стратегії України. З огляду на те, що західні санкції зіткнулися з труднощами в досягненні заявлених цілей, Україна обрала шлях прямого, кінетичного впливу на джерела фінансування, які дозволяють Росії продовжувати військові дії.

2. Інцидент з дронами в Польщі: зондування НАТО в «сірій зоні»

2.1. Хронологія інциденту та негайна реакція

У ніч з 9 на 10 вересня 2025 року від 19 до 23 безпілотників, імовірно, запущених з території Росії та Білорусі, вторглися в повітряний простір Польщі [2, 6, 19]. Інцидент, який тривав понад сім годин, викликав негайну реакцію з боку польських збройних сил та їхніх союзників по НАТО [2, 6]. У повітря було піднято винищувачі, включаючи польські F-16, голландські F-35 та італійські літаки AWACS. У ході операції було збито щонайменше вісім дронів, більшість з яких були знищені голландськими винищувачами F-35 [6]. Цей інцидент став першим випадком, коли сили НАТО безпосередньо вступили в бій з російськими дронами в повітряному просторі альянсу [3, 19].

Ключовою деталлю інциденту є тип використаних дронів. Згідно з повідомленнями, уламки, виявлені в кількох місцях у Польщі, належали беззбройним «дронам-приманкам», деякі з яких були зроблені з полістиролу [6, 14]. Один із дронів пролетів до 300 км углиб польської території, перш ніж упасти [18]. Ця обставина вказує на те, що метою інциденту було не нанесення фізичної шкоди, а досягнення стратегічних і психологічних цілей [3, 7].

2.2. Провокація чи випадковість? Дебати про наміри

У зв’язку з інцидентом виникли гострі розбіжності щодо його справжнього характеру. Офіційні особи Польщі, включаючи прем’єр-міністра Дональда Туска та міністра закордонних справ Радослава Сікорського, однозначно заявили, що вторгнення було «навмисною провокацією» [2, 3, 7, 14, 20]. Німецький міністр оборони Борис Пісторіус підтримав цю точку зору, назвавши інцидент «цілеспрямованою провокацією» проти НАТО [14]. Вони стверджували, що траєкторії польоту дронів були навмисно обрані для проникнення в повітряний простір НАТО, а не були результатом випадкового відхилення від курсу [14, 20].

Росія, однак, відкинула всі звинуваче.ння. Міністерство оборони та інші російські представники заявили, що звинувачення є «безпідставними» і що жоден з їхніх дронів не входив у польський повітряний простір [2, 7]. Водночас, початкова реакція генерального секретаря НАТО Марка Рютте була обережнішою. Хоча він назвав інцидент «небезпечним і неприйнятним», він зазначив, що альянс ще не дійшов остаточного висновку щодо того, чи було вторгнення навмисним [7, 22]. Це розходження в заявах між членами НАТО та їхнім керівництвом виявило потенційну вразливість альянсу в питаннях публічної комунікації.

2.3. Психологічні та політичні наслідки

Інцидент мав серйозні політичні та психологічні наслідки. Польща, сприйнявши його як пряму загрозу національній безпеці, задіяла Статтю 4 Північноатлантичного договору, що ініціювало консультації між членами НАТО [2, 6, 14]. Цей захід підкреслює серйозність, з якою Варшава ставиться до подібних подій.

Водночас, інцидент оголив так звану «дилему сірої зони» [5]. З одного боку, військова відповідь НАТО була ефективною, демонструючи здатність альянсу захищати свій повітряний простір. З іншого боку, Росія не зазнала жодних витрат за свою провокацію [5]. Використання беззбройних дронів-приманок є стратегічним прийомом. Він змушує НАТО витрачати значні ресурси на перехоплення дешевих, легко замінних цілей [5]. Ця асиметрія у витратах і ризиках є основною частиною російської тактики. Оскільки дрони не несли вибухових речовин і не завдали серйозної шкоди, Росія може заперечувати свою причетність та уникнути серйозних наслідків. Аналітики стверджують, що якщо НАТО лише реагуватиме на такі провокації, не караючи за них, Росія продовжуватиме цю тактику, що може призвести до «нормалізації» подібних інцидентів [5]. Така модель поведінки, на їхню думку, поступово підриває авторитет НАТО і перевіряє, чи має альянс волю до реальної ескалації [3, 5].

3. Взаємозв’язок та ескалація: зсув геополітичного ландшафту

3.1. Об’єднання криз

Атака на Приморськ та інцидент у Польщі, попри їхню видиму розрізненість, є взаємопов’язаними подіями, які свідчать про ширшу стратегічну картину. Обидва інциденти відносяться до категорії «війни в сірій зоні», де мета полягає в досягненні стратегічних переваг без прямої, повномасштабної війни [3, 5]. У той час як Україна використовує цю тактику для завдання економічних збитків, Росія застосовує її для політичного зондування та підриву єдності НАТО.

Синхронізація інциденту з дронами в Польщі з масштабними російськими повітряними атаками на Україну [2, 7, 19] та з великими спільними військовими навчаннями «Захід 2025» за участю Білорусі [6, 7, 8] вказує на навмисну та скоординовану стратегічну операцію, а не на випадковий збіг. Це є прямим сигналом того, що конфлікт вийшов за межі України і тепер безпосередньо зачіпає східний фланг НАТО [7]. Про це попереджали дослідники Atomic Cherry [15].

3.2. Стратегічна перебудова: від нейтралізації до конфронтації

Ці події ставлять під сумнів ефективність поточної західної стратегії, яку деякі експерти характеризують як перехід від прагнення до повної перемоги України до «стратегічної нейтралізації» Росії [16]. Ця політика спрямована на функціональне ослаблення військового потенціалу Росії при одночасному уникненні прямої конфронтації з Москвою [16].

“Багато західних політиків вибудували довгострокову стратегію для України на припущенні, що після завершення бойових дій країну можна буде зміцнити… Але що, якщо бойові дії не закінчаться? У цьому контексті мета має полягати не в тому, щоб безпосередньо розгромити Росію, а в тому, щоб системно позбавити її можливості досягати своїх військових цілей.”

“Традиційні визначення перемоги більше не відповідають реальності затяжної війни. Україна та її партнери повинні розробити концепцію ‘стратегічної нейтралізації’ — паралізувати критичні можливості противника, зробити його наступальні операції марними та непропорційно дорогими.”

Однак інцидент у Польщі наочно продемонстрував, що така стратегія, заснована на «стримуванні шляхом заборони», не здатна повністю зупинити російські провокації [4, 5]. Просте збивання дронів, без будь-якої форми відповідного покарання, ризикує нормалізувати ці порушення та заохотити подальшу ескалацію [5].

Цей новий рівень агресії породив заклики до переосмислення західної стратегії. Деякі аналітики пропонують більш проактивні заходи, такі як розширення зони дії систем ППО НАТО на західну Україну, щоб припинити загрозу в її джерелі, а також використання невійськових інструментів, таких як наступальні кібероперації та конфіскація заморожених російських активів [5, 24]. Відсутність готовності застосувати ці важелі демонструє розрив між інструментами та політичною волею, який Москва, як видається, активно намагається використовувати [5].

3.3. Наслідки для безпеки Балтії та Сувалкського коридору

Прогнози щодо можливих бойових дій у Прибалтиці [11, 15] починають реалізовуватися — є центральним елементом цього аналізу. Події в Польщі, що відбуваються на тлі навчань «Захід 2025», не є випадковістю; вони слугують прямим індикатором зростаючої загрози для країн Балтії [6, 7]. Польські офіційні особи висловили думку, що навчання можуть бути симуляцією атаки на Сувалкський коридор — вузький сухопутний коридор, що з’єднує Польщу та Литву і розташований між Білоруссю та російським Калінінградом [14]. Цей коридор є найбільш вразливою точкою на східному фланзі НАТО [7].

Вторгнення дронів, що здійснюється з території, що межує з Сувалкським коридором, та одночасно з масштабними військовими навчаннями, по суті є перевіркою готовності НАТО захищати цю ключову точку [7]. Відсутність прямої військової відповіді НАТО на таку провокацію може бути сприйнята Росією як ознака слабкості, що, у свою чергу, може призвести до подальших, більш сміливих дій [5]. У відповідь на цю зрослу загрозу Польща закрила свій кордон з Білоруссю [6, 7], а НАТО оголосило про нову ініціативу під назвою «Eastern Sentry» (Східний вартовий), спрямовану на посилення оборони всього східного флангу [7, 21]. Ці дії підтверджують, що інцидент з дронами є не ізольованою подією, а частиною більш широкого та небезпечного стратегічного протистояння, яке безпосередньо зачіпає безпеку Балтійського регіону.

Висновки

Інциденти в Приморську та Польщі є чіткими сигналами того, що конфлікт в Україні вступив у нову, більш небезпечну фазу. Ця фаза характеризується як ескалація з боку України, яка тепер здатна завдавати систематичних економічних збитків глибоко на території Росії, так і ескалацією з боку Росії, яка цілеспрямовано використовує тактику «сірої зони» для перевірки рішучості та єдності НАТО [3, 5]. Обидві події демонструють, що нинішня західна стратегія, спрямована на «функціональну поразку» Росії без прямої конфронтації, стикається з серйозними викликами [5, 16].

Логічно ми бачимо ескалаційний «кластер», навіть якщо формально це різні епізоди:

• Удар БАК по Приморську — ключовому балтійському нафтотерміналу РФ — уперше зупинив відвантаження й продемонстрував вразливість російської експортної логістики на Балтиці. Це вже не абстрактна загроза, а операційний вплив на енергетичний експорт РФ.
• Інциденти з російськими дронами у повітряному просторі Польщі (і паралельно — Румунії) викликали публічні заяви НАТО про посилення оборони східного флангу. Навіть якщо Москва заперечує умисність, країни-члени трактують це як тестування реакції Альянсу.
• На рівні політики безпеки НАТО вже до цього запустило ініціативу Baltic Sentry (захист підводної інфраструктури, більша військова присутність). Тобто військово-технічні «запобіжники» у Балтиці вже стоять на взводі.

У сукупності це створює саме той ланцюг подій, який описуються: удар по російській енергологістиці + інциденти з дронами над НАТО → підвищена готовність Альянсу → ризик ширшої ескалації в Балтійському регіоні.

Рекомендації

1. Єдиний політичний фронт: НАТО має виробити єдину і недвозначну позицію щодо російських провокацій. Неоднозначність та суперечливі заяви, як це сталося на початковому етапі інциденту, тільки підривають довіру та можуть бути сприйняті як ознака слабкості.
2. Проактивне стримування в «сірій зоні»: Необхідно перейти від реактивного підходу «стримування шляхом заборони» до проактивної стратегії. Це може включати ширше розгортання систем протиповітряної оборони на східному фланзі, а також розгляд можливості розміщення цих систем у західній Україні для перехоплення дронів та ракет у їхньому джерелі [5].
3. Нав’язування реальних витрат: Альянс має бути готовим нав’язувати Росії відчутні витрати за її агресію в «сірій зоні». Це може включати задіяння наступальних кіберможливостей, а також, що найважливіше, конфіскацію та використання заморожених російських активів [5]. Такий крок продемонстрував би, що провокації не залишаться безкарними.
4. Посилення східного флангу: Запущена місія «Eastern Sentry» є важливим кроком, але має бути швидко реалізована та забезпечена достатнім фінансуванням. Необхідно приділити особливу увагу зміцненню оборони в Балтійських країнах та в районі Сувалкського коридору, щоб унеможливити будь-яку можливість подальших провокацій або реальних атак [7, 21].

 

Ібрагім Габідулін,

 

військовий експерт,

 

фахівець з питань застосування Повітряних сил,

 

полковник у запасі

 

Список використаних джерел

1. Ukraine war latest: Key Russian oil hub suspends operations after Ukrainian drone strike, SBU source says. https://kyivindependent.com/ukraine-war-latest-key-russian-oil-hub-suspends-operations-after-ukrainian-drone-strike-sbu-source-says/
2. NATO says it scrambled fighter jets, shot down Russian drones over Poland. https://www.washingtonpost.com/world/2025/09/10/poland-russia-nato-drones-ukraine-war/
3. Experts react: Poland just shot down Russian drones over its territory. Is Putin ramping up his war on Europe? https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/poland-just-shot-down-russian-drones-over-its-territory-is-putin-ramping-up-his-war-on-europe/
4. Russia’s Fuel Exports Plummeted in July Amid Refinery Issues. https://discoveryalert.com.au/news/russia-fuel-exports-plummet-2025-global-impact/
5. Urals crude diffs stable as drone attack disrupts Russian oil terminal. https://www.bairdmaritime.com/shipping/tankers/urals-crude-diffs-stable-as-drone-attack-disrupts-russian-oil-terminal
6. Poland ‘closer to military conflict than at any time since WW2’ as Nato allies weigh response to Russian drones. https://www.theguardian.com/world/2025/sep/10/poland-shoots-down-drones-over-its-territory-amid-russian-attack-on-ukraine-says-military
7. Emergency Briefing on Drone Incursion into Poland. https://www.securitycouncilreport.org/whatsinblue/2025/09/emergency-briefing-on-drone-incursion-into-poland.php
8. Ukraine’s drones hit key Russian oil hub, exports halted. https://newsukraine.rbc.ua/news/ukraine-s-drones-hit-key-russian-oil-hub-1757677507.html
9. Над Ленобластью сбито более 30 БПЛА, в порту Приморск горело судно. https://www.kommersant.ru/doc/8026473/
10. Дроны СБУ поразили ключевой экспортный порт в России «Приморск» – источник. https://news.liga.net/politics/news/drony-sbu-porazili-klyuchevoi-eksportnyi-port-v-rossii-primorsk-istochniki/
11. Бадрак В.В., Габідулін І.А. Deep strike стратегічного рівня, або як Україна відкрила “другий фронт” у санкціях проти Росії. https://espreso.tv/article-deep-strike-strategichnogo-rivnya-abo-yak-ukraina-vidkrila-drugiy-front-u-sanktsiyakh-proti-rosii#part-3/
12. Ukraine Damages Russia’s Primorsk Oil Terminal in Large Drone Assault. https://maritime-executive.com/article/ukraine-damages-russia-s-primorsk-oil-terminal-in-large-drone-assualt
13. Ukrainian drones disrupt Russia’s key western oil terminal for the first time. https://uk.news.yahoo.com/drones-attack-russias-oil-loading-080855127.html
14. Suwałki Gap. https://en.wikipedia.org/wiki/Suwa%C5%82ki_Gap/.
15. Европа-Балтика: подготовка к тотальной войне. https://www.patreon.com/posts/evropa-baltika-k-136483813/
16. Ukraine’s New Theory of Victory Should be Strategic Neutralization. https://carnegieendowment.org/research/2025/06/ukraines-new-theory-of-victory-should-be-strategic-neutralization?lang=en
17. Ship catches fire in Russian oil port of Prymorsk after drone attack. https://www.ukrinform.net/rubric-ato/4035710-ship-catches-fire-in-russian-oil-port-of-prymorsk-after-drone-attack.html
18. Проникли на 300 км. В СМИ назвали места падения дронов с надписями кириллицей в Польше. https://www.rbc.ua/rus/news/pronikli-300-km-zmi-nazvali-mistsya-padinnya-1757498904.html
19. Poland Invokes NATO’s Article 4 Over Russia’s Drones As Tensions Rise. https://www.newsweek.com/nato-russia-ukraine-poland-war-trump-article-4-2127472
20. Poland rebuffs Trump, saying Russian drone incident wasn’t a mistake. https://www.washingtonpost.com/world/2025/09/12/trump-russia-poland-drones-nato/
21. NATO announces plan to strengthen Europe’s eastern flank. https://www.aljazeera.com/news/2025/9/12/nato-announces-plan-to-strengthen-europes-eastern-flank
22. D. B. Kuvalin, Yu. A. Shcherbanin. THE ADAPTATION OF RUSSIAN REGIONS’ ECONOMIES TO THE RUPTURE OF RELATIONS WITH EUROPE: THE CASE OF BALTIC SEA PORTS. https://balticregion.kantiana.ru/upload/iblock/97b/5_62-78.pdf/