Гібридна війна, збройний конфлікт, агресивна політика Росії стосовно внутрішніх соціально-економічних і політичних процесів в Україні, намагання кремлівської влади підірвати основи підтримки нашої держави на міжнародному рівні — це головні загрози для України, за оцінками Служби зовнішньої розвідки.

Про це пише у статті голова Служби зовнішьої розвідки України Валерій Кондратюк у виданні «Дзеркало тижня».

Стратегічні цілі політичного режиму Росії, попри будь-які косметичні заяви московських можновладців, залишаються незмінними: це повернення України до зони свого цілковитого впливу, ліквідація її національної ідентичності й незалежності, встановлення зовнішнього контролю над процесами, що відбуваються в нашій країні, припинення існування України як суверенної держави.

Російський політичний режим, застосовуючи багатовимірність гібридних форм і методів, намагається досягти переваг у військовій, політичній, економічній, інформаційній та кібербезпековій сферах, збурює суспільні конфлікти на ґрунті мови та релігії.

Пряма збройна агресія проти України, наслідком якої стала тимчасова окупація АР Крим та окремих районів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО). Суб’єктивними чинниками послужили слабкість систем колективної безпеки та створене в Україні сприятливе середовище для діяльності «п’ятої колони» прибічників РФ з часів здобуття Незалежності. Режим Путіна пішов на руйнацію всієї системи міжнародної безпеки і міжнародного права, що були дійовими впродовж десятиліть.

На сучасному етапі гібридної війни Росія розгорнула навколо України військове угруповання, до якого входять дві нові армії та армійський корпус: 20-та армія — вже практично сформована, включає дві дивізії загальною чисельністю близько 24 тис. осіб; 8-ма армія — близько 45 тис. осіб з урахуванням 1-го та 2-го армійських корпусів на тимчасово окупованих територіях Донбасу; 22-й армійський корпус — об’єднання у складі берегових військ ВМФ РФ, налічує 9 тис. військовослужбовців. Ці підрозділи набудуть повної оперативної готовності вже найближчим часом.

Кремль розглядає власну армію як інструмент досягнення зовнішньополітичних амбіцій, тому наказ про вторгнення до іншої держави — для Москви лише питання часу і можливостей.