Сучасне поле бою – це змагання країн опонентів щодо науково-технічного потенціалу різноманітної техніки. Не завжди вона має бути летальна та взагалі спрямована на ураження супротивника. Аби ціль уразити спочатку необхідно її виявити та розпізнати. Для цього призначені радіолокаційні станції.
У галузі розробок та виробництва радіолокаційної техніки в Україні беззаперечним лідером є Казенне підприємство «Науково-Виробничий Комплекс «Іскра». Крім того, компанія широко відома й закордоном. Успіх підприємства обумовлений високим науковим потенціалом розробників і багатим досвідом виробництва, застосуванням передових технологій в поєднанні з відпрацьованою системою якості і надійності продукції, повним комплексом гарантійних і сервісних послуг виробленої техніки.
Команда Security Talks поспілкувалася з директором КП «НВК «Іскра» — про пріоритети підприємства та амбіції першого холдингу ДК «Укроборонпром» «Радарні системи».
Юрію Олександровичу, доброго дня. Розпочати хотілося б з вашої оцінки щодо реальності появи першого холдингу ДК «Укроборопром» «Радарні системи» до кінця цього року?
Вітаю! Принаймні, для реалізації цієї події ми досить напружено працюємо. Є відповідний план дій, який затверджено керівництвом держконцерну. Сьогодні відбувається цілий ряд поїздок на підприємства, які мають увійти до складу галузевої бізнес одиниці «Радарні системи». Також має місце аудит стану цих підприємств — мається на увазі не фінансовий аудит, а виробничо-технологічний. Триває розробка технологічної стратегії цих підприємств. Тобто, робиться все робиться для того, щоб вже до червня 2020 року можна було прийняти управлінське рішення стосовно створення такого холдингу.
З самого початку планувалося, що до холдингу увійде 10 підприємств, а зараз вже є розмови щодо 15 та більше підприємств. Як вирішується питання з кількістю учасників холдингу?
Для початку це були орієнтири. Тобто, орієнтовна кількість та орієнтовні учасники. Була розроблена концепція, яка включала ці перші 10 учасників. Вивчаючи питання та здійснюючи аудит, в тому числі і технологічний, цей список став відкритим. Мені здається, що на сьогоднішній день говорити про точну кількість підприємств ще зарано. Треба спочатку закінчити підготовчі роботи, а вже тоді ми зможемо остаточно говорити про кількість. Я розумію, що це не може бути менше 10 підприємств, які були визначенні від самого початку.
Тобто, можна взагалі уявити, що до холдингу може увійти якесь приватне підприємство?
На етапі формування холдингу такий підхід реалізовувати не планується, але згодом, я переконаний, що буде саме так. Це питання є на порядку денному. Водночас, ми повинні розуміти, з ким ми працюємо, у нас є стратегічні постачальники недержавної форми власності. Ми маємо розуміти, що з метою безпеки виробництва ми маємо ці технології розгортати у себе чи створювати умови для розвитку цих підприємств. Але вони повинні мати певний зв’язок з підприємством «Іскра» та холдингом «Радарні системи» для того, щоб ми принаймні були впевнені в цьому підприємстві.
Яка, на ваш погляд, має бути оптимальна частка у держави, для того щоб холдинг розвивався динамічно та був конкурентоспроможним на світовому ринку озброєння?
Дати пряму відповідь на це запитання я не можу. Невідомо, який інвестор і з чим він прийде. Треба розуміти, які в нього програми та наміри стосовно нашого бізнес об’єднання. Тільки це дасть відповідь на ваше запитання. Я вважаю, що тут поспішати абсолютно не потрібно. Не треба відчиняти двері для всіх, але й не треба їх зачиняти. Є гравці світового ринку – серйозні компанії, які хотіли б взяти участь у такому бізнес об’єднані. Гадаю, тут ми зможемо надати реалістичну оцінку майбутньому інвестору. Але треба діяти дуже виважено і дуже обережно, бо йдеться про оборонну галузь.
Ви були прихильником того, щоб будь-який галузевий холдинг взяв на себе компетенцію всього циклу життя продукції, з якою має справу. Тобто, від розробок до утилізації – усе має бути за холдингом. То ж, скільки потрібно часу, щоб такий холдинг став повністю самостійним?
Це і є наша філософія. Керуючись такими твердженнями, ми і розробили стратегічну програму дій. Сьогодні, коли ще немає реєстрації такого холдингу, за рахунок прямих договорів з майбутніми учасниками, ми таку кооперацію утворюємо вже. Ми раніше казали, що створена Рада директорів підприємств-учасників. Створена й Рада головних конструкторів підприємств-учасників холдингу. Ми сьогодні вже діємо. Низка підприємств має вже перші договори з підприємством «Іскрою» — для створення техніки і розгортання виробництва. Є прямі договори на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Є у нас і факти передачі компетенції щодо виконання ремонту та модернізації. Ці роботи вже набирають обертів, і я сподіваюсь, що до кінця 2021 року будуть цілком пристойні обриси такої кооперації.
Щодо розробок: з одного боку, в уряді створюється Агентство передових технологій, можливо буде окремий фонд – держава матиме можливості підтримувати найкращі напрямки. З іншого боку, ми знаємо з реалій, все що розроблялося або ініціативно, або в межах виконання зовнішніх контрактів. Тож, як ви вважаєте, має холдинг визначати напрямки розробок чи має бути якийсь мікс, коли, наприклад, буде вбачатися думка профільного міністерства?
Ми не можемо не співставляти реалії сьогодення з намірами, якими б вони перспективними не були. Якщо буде створено фонд, буде така політика, то безумовно, ми будемо це використовувати. Так само, як сьогодні, з точки зору технологічної підтримки та оновлення основних фондів, цей механізм вже працює. Я надзвичайно вдячний Мінекономрозвитку за таку підтримку. Це дає змогу змінити обриси підприємства та обриси сучасного виробництва.
А якщо не буде інших державних коштів, окрім обігових коштів холдингу, то тоді будете зацікавлені, щоб саме Рада директорів визначала напрям руху холдингу, чи все ж таки можлива ситуація, коли ви працюватимете за обігові кошти, а керівна структура буде надавати орієнтири?
Ми ж з вами знаємо, що навіть власні обігові кошти державного підприємства на сто відсотків належать державі за статусом. І, я вважаю, що це абсолютно нормально, коли керівник підприємства чи об’єднання підприємств узгоджує з керівною компанією свої дії і напрямок таких інвестицій. Так відбувається і в приватному секторі теж. Тобто, тут усе зрозуміло. Крім того, нам ніхто не забороняє проявляти ініціативу щодо розробок, і такі приклади уже є. Це станція 90К6Е, яка розроблена, і проведені дослідно-конструкторські роботи за власні обігові кошти підприємства «Іскра». Сьогодні ця станція потрібна, вона затребувана на міжнародних ринках, і свою зацікавленість проявили в Міністерстві оборони. Ми сподіваємося, що вже цього року наші контакти щодо цього виробу будуть більш прагматичними та юридично оформленими.
А якщо Міноборони, наприклад, закупить такі станції, то воно ж не відшкодує розробки?
Такого механізму не існує, але наші експортні програми як раз розраховані на те, щоб такі витрати підприємства були компенсовані зовнішніми ринками. Ми з розумінням ставимося до того, що оборонний бюджет обмежений.
Наскільки на сьогодні Державне оборонне замовлення відрізняється від минулорічного, і які вироби найбільше цікавлять військове відомство?
Традиційно, підприємство «Іскра» працює за двома напрямками. Це – радарна техніка та засоби радіоелектронної боротьби. Вся ця техніка є об’єктом Державного оборонного замовлення. Обсяги цілком пристойні на 2021 рік, в порівнянні з 2020 і 2019 роками. Цифри називати не можу, але вони значно більші. У відсотковому співвідношенні мало не в двічі більші.
А що стосується зовнішнього ринку? Ви раніше працювали і зі Сполученими Штатами Америки. Чи може розповісти, в яких найвагоміших проектах на світовому ринку озброєнь бере участь підприємство «Іскра»?
На сьогодні ми не можемо бути досить оптимістичні, з огляду на стан зовнішніх ринків, хоча отримавши свої повноваження, отримавши право ведення зовнішньо-економічної діяльності та збуту своєї техніки, ми маємо певні можливості. Наразі ми їх використовуємо. «Іскра» є учасником деяких тендерів, де йдеться про досить значну кількість техніки, що мала б постачатись. Ми конкуруємо там зі всесвітньовідомими топ компаніями. Ми сподіваємося на свою частину замовлень. Що стосується США, то робота ведеться. Це наш стабільних замовник, який вкрай потрібний, незважаючи на досить невеликі обсяги замовлення. США не простий замовник, і техніка, що туди постачається має велике значення для нас.
В недалекому минулому ви виконували таку дослідно-конструкторську роботу, яку називали «радар майбутнього». Ці роботи були з іноземною компанією. Можете сказати, чи це є досвід передачі технологій, чи це досвід співпраці. Що це був за проект?
Це досить цікавий проект, який не передбачає трансфер технологій на адресу третіх країн. Йдеться про створення такого радару конструкторськими силами підприємства «Іскра». Тобто, про створення виробництва такого радару на території України. Країна-партнер навіть не має такої думки, оскільки воно буде надто дороге. Звісно, що там будуть використанні окремі компоненти і складові частини, які виготовляються в цій країні. Вона має серйозний досвід. Це дійсно має бути радар майбутнього, який виробляють наразі 1-2 країни у світі. Я сподіваюся, що з новою силою цей проект буде розвиватися в 2021 -2022 роках. Наразі він у нас на порядку денному, в стратегії зовнішньо-економічної діяльності підприємства. Тим паче, зовсім недавно, коли ми отримали повноваження на експорт послуг і продукції ми отримали від них пропозицію поновити цю роботу.
Можете сказати у відсотках, яке співставлення на заводі «Іскра» експорту та внутрішніх замовлень?
Сьогодні можна сказати, що близько 80% — це замовлення Міністерства оборони, і ледь до 20% витягує експорт. Нормальні співвідношення – це 50% на 50%. Треба триматися паритетного співвідношення.
Оформлення та остаточне утворення холдингу дозволить розширити міжнародну співпрацю і роботу на світовому ринку озброєнь?
Сподіваюсь дозволить, тому що сам статус холдингу і його потужності, які будуть створенні будуть більш цікавими для іноземного замовника. Це я вам кажу абсолютно точно. Стосовно наших виробничих потужностей, слід розуміти, що чисельність такого холдингу буде перевищувати 5 тис. людей. А це вже зовсім інші можливості з точку зору виробництва і маневру. Ми можемо задіяти потужності в різних містах. У Харкові, Львові в Одесі, Києві. Ми споглядали за реакцією наших традиційних партнерів стосовно холдингу, і я можу сказати, що реакція була позитивна.