Сьогодні це може здаватися неймовірним, але в 2014 р. Україна вступила у війну, фактично не маючи на озброєнні безпілотних літальних апаратів. Радянські розвідувальні «Рейси» і «Стрижі», які застосовувалися в перші місяці бойових дій, з їх плівковою фотоапаратурою, безнадійно застаріли. А сучасних виробів в армії майже не було. У той час як РФ, незважаючи на величезне технологічне відставання від західних держав, в цій галузі, перебувала далеко попереду України, вже маючи низку розробок і серійних зразків. Росія виділяла на розвиток БПЛА мільйони доларів, а з 2011 р. розвивала спільне виробництво з Ізраїлем.
Важливість цього напрямку ні для кого в світі не була таємницею – незважаючи на значний прогрес у технологіях, навіть великі і дорогі ударні безпілотники не здатні замінити на поле бою класичну авіацію, але значно нижча ціна в порівнянні з бойовим літаком, і, головне, відсутність ризику для пілота, робили розвиток технологій бойових дронів дуже перспективним напрямком переозброєння. Адже безпілотники цінні на поле бою не тільки як засіб нанесення ударів по ворогу, а й як незамінний інструмент для розвідки і наведення артилерії або ракет на ціль. Однак в Україні, з її стагнуючим на той момент ОПК, розвитку БПЛА практично не приділялося уваги.
За минулі з тієї пори п’ять років ситуація серйозно змінилася. Фактично з нуля створена нова галузь вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Спочатку зусиллями волонтерів закуповувалися цивільні машини, які або застосовувалися «як є», або за допомогою «народних Кулібіних» адаптувалися до завдань війни. Однак з часом було налагоджено повноцінне виробництво вже справжніх, ударних і розвідувальних бойових апаратів. І сьогодні цей сегмент ВПК динамічно розвивається, претендуючи на звання одного з найбільш інноваційних і проривних у вітчизняній «оборонці». На сьогоднішній день українські компанії розробляють цілий ряд перспективних виробів, здатних вивести українські БПЛА на нову технологічну висоту. Зокрема, за словами Артема В’юнника, директора однієї з провідних вітчизняних компаній-розробників БПЛА «Атлон-Авіа», «на сьогоднішній день вітчизняні компанії, які виробляють БПЛА, з хобі-проектів, якими вони були в 2014 році, розвинулися у сучасні виробничі комплекси. Вони стали серйозними виробниками, які випускають продукцію, відповідну військовим стандартам, які мають в своїх структурах режимно-секретні відділи, в яких налагоджена робота з проектування виробництва і т.п ».
Свого роду експозицією останніх досягнень галузі стала виставка «Зброя та безпека-2019», на якій вітчизняні виробники представили свої нові, ще не серійні зразки. Однією з таких розробок став дрон-камікадзе «Грім» виробництва компанії «Атлон-Авіа» – відомого приватного виробника БПЛА, чиї «Фурії» відмінно зарекомендували себе на фронті, і з 2014 р. поставляються підрозділам ЗСУ.
«Система «Баражуючий боєприпас» – дрон-камікадзе «Грім» – наша українська розробка», – розповів про виріб керівник виробництва «Атлон-Авіа» Михайло Лукашев. «Відмінна риса – на сьогодні це єдиний в світі дрон-камікадзе, який вертикально пікірує на ціль. Тобто він пристосований вражати цілі в закритих просторах – на лісовій галявині, у дворі житлового кварталу. Якщо на сьогодні всі дрони заходять по похилій траєкторії від 15 до 45 градусів, і за цей час їх і збити легко, і вони тільки на відкритих позиціях здатні вражати цілі, то цей здатний вражати закриті позиції». За словами представника «Атлон-Авіа», призначення виробу – ураження особливо важливих дорогих об’єктів військової техніки, таких як командно-штабні машини, радіолокаційні станції.
Дальність дії «Грому» 25-30 км. Несе боєприпас у тротиловому еквіваленті 3,5 кг. Крейсерська швидкість складає близько 120 км/год., що має забезпечити підліт в район цілі на відстані 30 км приблизно за 15 хв. у нормальних метеоумовах. Всього в повітрі боєприпас може перебувати до 60 хв., що було підтверджено на льотних випробуваннях. За нормальних метеоумов боєприпас в районі цілі має знаходитися не більше 15-20 хвилин. І ще стільки ж він витрачає на підліт до цілі. Але навіть якщо є сильний зустрічний вітер, і він буде летіти до цілі усі 40 хвилин, то все одно, матиме у запасі достатньо часу для завершення місії. Злітна вага першої модифікації боєприпасу «Грім» ST-35 становить менше 10 кг, з них бойова частина – 3,5 кг. Типи бойових частин і їх вага будуть різними. Зараз відпрацьовується застосування термобаричної БЧ зазначеної ваги. Надалі буде можливе оснащення «Грому» іншими типами бойових частин, зокрема кумулятивною і осколково-фугасною. У перспективі планується працювати над спрямованим підривом бойової частини, що має звести можливу шкоду оточуючим до мінімуму.
Система автоматичного наведення реалізована за телевізійним або інфрачервоним каналами. Головка самонаведення змінна – в залежності від метеоумов екіпаж буде самостійно визначати, який тип головки треба використовувати. Це також дозволить заощадити деякі кошти. Втім, вартість тепловізійних камер повільно знижується, тому є ймовірність того, що незабаром потреба у використанні звичайних оптичних камер зовсім зникне, адже тепловізійна картинка більш контрастна, і на її обробку витрачається менше ресурсів. Наведення на ціль здійснюється шляхом обробки відеосигналу на борту літального апарату-носія і автоматичної корекції траєкторії до моменту попадання в ціль. Оператор приймає участь у знищенні об’єкта виключно до моменту, коли ціль виявлено та підтверджено – в подальшому комплекс працює автономно. Літальний апарат самостійно оцінює метеоумови в районі цілі, виходить на лінію прицілювання з мінімальною бічної складової вітру і в автономному режимі знищує ціль.
Слід зазначити, що комплекс розробляється з урахуванням того, що навігація за допомогою GPS/GLONASS в зоні бойових дій малоефективна. Отже, комплекс буде максимально «GPS-незалежним». Це означає, що завдання буде виконано навіть в умовах, коли ведеться активна радіоелектронна боротьба. Система запуску боєприпасу – це комплексне рішення, яке вирішує цілу низку актуальних завдань – мінімізацію площі для старту, вирішення питання підтвердження ураження цілі, мінімізацію ваги, і, звичайно, надійність і простоту використання. Таким рішенням став запуск боєприпасу за допомогою мультіроторного літального апарату. Це дає можливість здійснити запуск майже з будь-якого майданчика – навіть з двору житлового будинку.
Мультіроторний літальний апарат піднімає боєприпас на висоту 500 м, після чого той від’єднується і направляється в район цілі. Сам мультіротор піднімається на висоту близько 1000 метрів і залишається у повітрі, виконуючи роль ретранслятора. Такої висоти достатньо для підтримки стійкого відеоканалу з баражуючим боєприпасом на відстані 30-40 км до того, як боєприпас влучить у ціль. І вага такого рішення значно менша за вагу механічної або повітряної катапульти. Зараз ми плануємо представити комплекс в двох конфігураціях. Перший варіант – мобільний, похідний, розрахований на транспортування трьох таких боєприпасів і всього допоміжного обладнання розрахунком з 3 чоловік, у кожного з яких буде рюкзак вагою до 15 кг. Другий варіант передбачає реалізацію подібного комплексу на базі шасі автомобіля, але це питання вже буде вирішуватися з урахуванням потреб та побажань Збройних Сил України або інших замовників.
Поки що в промислових масштабах «Грім» не проводиться. На виставці був представлений малосерійний зразок, який пройшов льотні випробування і зараз проходить етап доведення і випробування з коригуванням наведення, який буде завершено протягом 4-5 місяців. Після цього його можна буде поставляти серійно. За словами розробників, в Міноборони зацікавлені в новій розробці. «Ми проводимо розробку за власні кошти, не використовуємо державні гроші. Коли ми доведемо його до готовності 90%, ми відкриємо дослідницько-конструкторську роботу, оформимо папери і після цього будемо займатися постановкою на озброєння». За словами директора підприємства Артема В’юнника, комплекс буде ефективним для виконання специфічних бойових завдань по ураженню (придушенню) особливо важливих і/або вартісних цілей в закритих позиціях на великій глибині. Разом з тим, вартість життєвого циклу (вартість, експлуатації/утримання та утилізації цих комплексів) повинна бути істотно нижче, ніж у інших аналогів.
Дроном-камікадзе є й інший цікавий проект, представлений на міжнародній спеціалізованій виставці-конференції безпілотних систем і технологій UMEX-2018 в Абу-Дабі (ОАЕ). Йдеться про систему RAM UAV від ТОВ «Компанія оборонних і радіоелектронних технологій». Розробники повідомляють, що довжина дрона-камікадзе становить 1,8 м; розмах крил — 2,3 м; максимальна злітна вага — 8 кг. Дрон запускається з катапульти і може перебувати в повітрі протягом 40 хв., при цьому максимальна дальність його польоту досягає 30 км, максимальна швидкість — 70 км / год. Технічно в БПЛА закладена багатоцільова боєголовка вагою 3 кг, яка при виявленні мети може її знешкодити за допомогою прямого удару.
Цілу низку багатообіцяючих розробок представила київська компанія «A.Drones». Формально «A.Drones» новачки на ринку, існуючі близько року, але насправді компанія у вигляді волонтерського конструкторського бюро існувала ще в 2014 р. Серед їх розробок теж є дрон-камікадзе, а також багатофункціональні безпілотники. У числі останніх – електричні мультіроторні літальні апарати «Демон-Е» та «Демон-Т» (з модулем наземного живлення по кабелю). Коптер має модульну структуру – промені з електромоторами або акумуляторний модуль легко замінюються при пошкодженні. Як стверджують розробники, компоновка коптера з верхнім розташуванням акумуляторного відсіку забезпечує краще центрування апарату, високу маневреність, а також зменшує енергоспоживання. Корисне навантаження може бути різним – від гіростабілізованої оптичної станції до прицільно-стрілецького комплексу. Апарат оснащений здвоєною ширококутною довгофокусною камерою, інфрачервоним підсвічуванням і лазерним цілевказівником. На всіх апаратах «A.Drones» уніфікований кронштейн кріплення корисного навантаження, для максимальної взаємозамінності. Коптер може використовуватися як ударний, а також для спостереження за полем бою і охорони різних об’єктів. Коптер може нести до 7 кг корисного навантаження, в акумуляторному варіанті може перебувати в повітрі 30 хвилин.
Також компанія представила літальний апарат «Велика Химера» вертикального зльоту і посадки вантажопідйомністю до 10 кг. Крейсерська швидкість — 100 км / год., радіус польоту –до 60 км, має 30-кратну камеру на двовісному гіростабілізованому підвісі. Особливістю апарату є двобальна компоновка з розміщенням габаритного корисного навантаження точно в центрі мас під центропланом, яка, як і здатність апарату зависати в повітрі, дозволяє застосовувати його для коригування вогню. Як корисне навантаження, серед іншого, для «Великої Химери» в «A.Drones» розробили телекерований дрон-камікадзе «Пілум». Маса бойової частини літака-снаряда в варіанті з силовою установкою становить 2 кг, і в варіанті планує бомби — 5 кг. Дрон-камікадзе має дальність автономного польоту 50 км, таким чином, при використанні в поєднанні з «Великої Химерою» максимальна дальність його застосування складе 100 км. За словами розробників, велика частина компонентів виробу розробляється і виробляється в Україні. «A.Drones» готуються до виходу виробу на випробування, і відзначають вже наявний інтерес з боку вітчизняного Міністерства оборони.
Цікаву розробку представили й інженери науково-виробничого підприємства «Spaitech». Компанія створила інноваційний мультикоптер Windhover, який, завдяки функціоналу, стане незамінним у військових, розвідувальних та тактичних операціях. Вперше мультикоптер був представлений на міжнародній виставці DSEI 2019 Лондоні. В Україні його побачили на XVI Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека 2019» в Києві. У компанії повідомляють, що на міжнародній арені новий продукт викликав інтерес серед військових і поліцейських департаментів деяких країн. Мультикоптер розроблений, спираючись на останні світові тенденції безпеки застосування серед громадян. Windhover — важливий етап у забезпеченні безпечного поліцейського патрулювання дронами.
Сфера використання:
Збереження безпеки людей за допомогою активного розслідування;
Контроль громадського порядку;
Патрулювання території;
Контроль в місцях злочинів і серйозних інцидентів;
VIP – захист;
Для пошуків підозрюваних, транспортних засобів і майна;
Операції в гарячих точках;
Управління переслідуванням транспортних засобів;
Коригування вогню артилерії.
Безпека:
Датчики захисту сканують в червоному, зеленому і близькому до інфрачервоного спектрах
Проводиться автономний передпольотний вбудований тест, і підтверджується готовність до зльоту, або видається інформація про помилку.
Гарантоване повернення в разі відмови одного двигуна. 94% вірогідність відновлення в разі несправності двох двигунів.
Система камери:
Спарена корисне навантаження з електро-оптичної камерою і тепловізором.
Електрооптична 12-мегапіксельна камера.
Тривісна гіростабілізірующая камера.
Дозволяє оператору перемикатися між двома камерами під час польоту.
Орто зображення маршруту в форматі Tiff і ECW
Тактико-технічні характеристики:
Максимальна злітна вага: до 10 кг
Радіус дії з онлайн передачею даних: 8 км
Швидкість: до 10 м / с (36 км / год)
Тривалість польоту: 60 хв
Повний контроль при вітрі: до 15 м / с
Погодостійкість (ступінь захисту корпусу): IP53 (пилозахищений із захистом від дощу).
Також заслуговує на увагу інша розробка компанії – безпілотний авіаційний комплекс Ardea. У БПЛА є різні режими управління польотом і корисним навантаженням. Має дубльоване (камера, тепловізор) електромагнітне, стабілізований, кероване по двох осях, і фокусу корисне навантаження. Передача відеосигналу онлайн і запис на борт в якості «HD». Захищений цифровий канал передачі інформації відповідно до стандартів НАТО. Наземна станція на базі захищеного ноутбука. Зручність транспортування (будь-який транспорт, рюкзаки). Основне військове призначення: військова розвідка, Сили спеціальних операцій, артилерійські підрозділи.
Дистанція — 150 км
Максимальна злітна вага — 9 кг
Радіус дії з он-лайн передачею даних — 40 км
Швидкість — 60-110 км / год
Тривалість польоту — 2,5 ч.
Двигун електричний
Максимальна висота польоту — 2500 м.
Розмах крил — 3,2 м
Метод запуску — вертикальний або з руки
Спосіб посадки — вертикальний або як літак
Навігація — Глобальна навігаційна супутникова система
Сенсори — 2-осьовий стабілізований підвіс з 10-20х відеокамерою або 4х тепловізором
Передача даних, шифрування — Цифровий канал з ключем 128 bit
Науково-виробниче підприємство «Spaitech» є підприємством повного циклу, виробничі потужності якого знаходяться в Одесі. Однак висока масштабованість виробництва, і володіння всіма технологіями дозволяють оперативно відтворювати будь-які розміри виробничих потужностей в будь-якій точці світу, і в найкоротші терміни випускати необхідні обсяги продукції.
Безпілотні літальні комплекси «Spaitech» відомі і добре зарекомендували себе не тільки в Україні, а й за кордоном. Нагадаємо, що вже більше трьох років компанія «Spaitech» поставляє Збройним Силам України БПЛА «Sparrow».
Спеціально для потреб українських ВМС в 2019 р. ТОВ «Безпілотні технології» був розроблений F-2M – український безпілотний авіаційний комплекс, призначений для розвідки і коригування вогню. Безпілотні літальні апарати нового комплексу розраховані на катапультний запуск з борту корабля і парашутну посадку на воду. Планується його використання для розширення можливостей малих броньованих артилерійських катерів проекту 58155.
Комплекс був продемонстрований в Одесі на святкуванні Дня Українського флоту 7 липня 2019 р. Станом на липень 2019 р. тривали державні випробування, і вирішувалося питання про постановку комплексу на озброєння ВМС України.
Тактико-технічні характеристики:
Практична стеля: 5000 метрів
Тривалість польоту: до 12:00
Діапазон швидкостей: 70 — 150 км / ч
Максимальна злітна вага: 18 кг
Крейсерська швидкість: 90-110 км / год
Вага корисного навантаження: до 4 кг
Радіус польоту: до 80 км
Лінії зв’язку безпілотного апарату захищені алгоритмом відповідно до стандарту AES256. Телеметрія і відео передається по стандарту НАТО STANAG 4586. Оснащується двигуном внутрішнього згоряння.
Також тривають розробки БПЛА підприємствами державного сектора. Зокрема, ДП «Антонов» веде розробку багатофункціонального безпілотного авіаційного комплексу «Горлиця», з ударними і розвідувальними функціями. БПЛА створюється для оснащення перспективного мобільного тактичного безпілотного авіаційного комплексу (ТБпАК), шифр «Горлиця», для потреб Сухопутних військ Збройних сил України. Новий безпілотний авіаційний комплекс складатиметься із чотирьох таких БПЛА, наземної станції управління і засобів забезпечення старту і посадки літальних апаратів, їх транспортування і ремонту.
Призначений для ведення розвідки вдень і вночі за будь-яких погодних умов, і передачі отриманої інформації на командний пункт для забезпечення ефективного застосування механізованих (танкових) бригад, дивізіонів ракетних військ і артилерії, а також ескадрилей армійської авіації Сухопутних військ. Він буде здатний безперервно триматися в польоті 7 годин, працювати на висоті 5000 метрів, радіус дії – 120 км, дальність польоту – 1050 км. Літальний апарат буде здатний досягати швидкості 250 км/год. За технічними характеристиками «Горлиця» здатна виконувати різні функції, зокрема вести розвідку, забезпечувати координацію вогню, а також вогняне ураження противника ракетами «повітря-земля. «Горлиця» здатна вести оптико-електронну повітряну розвідку відомого і інфрачервоного діапазону. Вона автоматично розпізнає, захоплює і супроводжує рухомі цілі, і наводить керовані високоточні боєприпаси. За допомогою БПЛА можна організувати оперативний зв’язок і підтримувати бойові підрозділи, які виконують завдання в тактичному тилу противника.
Створення ТБпАК і забезпечення функціонування його складових проводиться на основі набутого досвіду ДП «АНТОНОВ» в розробці авіаційної техніки, і інтеграції обладнання на борту літака. Станом на листопад 2017 р. була розроблена і побудована літаюча аеродинамічний подібна модель БПЛА. Перед початком льотних випробувань вона пройшла лабораторні перевірки на міцність. Механічна модель була випробувана в аеродинамічній трубі з метою визначення основних аеродинамічних характеристик БПЛА. У листопаді 2017 р. на льотно-випробувальній базі ДП «Антонов», що входить до складу ДК «Укроборонпром», перший випробувальний політ виконав прототип нового тактичного безпілотного літального апарату. Втім, після цього проект «завис у повітрі»: контракт з Міноборони так і не був підписаний, і серійне виробництво не почалося. Залишається сподіватися, що «Горлицю» не спіткає доля багатьох інших перспективних оборонних проектів, кинутих через брак фінансування, або лобіювання імпортних аналогів. В даний час підприємство приступило до виготовлення другого апарату, де будуть враховані зауваження, виявлені в польотах на першому апараті. Але щоб безпілотник надійшов на озброєння, крім роботи фахівців «Антонова», необхідно підключити інші підприємства, які б змогли розробити наземний комплекс для запуску апарату та інші елементи.
«Сподіваємося, що Міноборони в 2019 р. укладе з нами контракт на поставку для ЗСУ даного комплексу. До наземного комплексу ми ще не приступали, тому що в ньому задіяні співрозробники, а вони без фінансування не працюватимуть. Сподіваємося, при укладенні контракту і відкритті фінансування , ми виготовимо український безпілотний літальний апарат з комплектуючими, обладнанням і наземним комплексом розробки і виробництва України. В принципі, цього від нас вимагає і Міноборони», – зазначив в інтерв’ю «Спецкору» в листопаді 2018 р. директор програми безпілотних авіаційних комплексів і їх модифікацій ДП «Антонов» Микола Воробйов. Спеціаліст підрахував, що в якості співрозробником можуть виступити 10 українських підприємств, і з ними вже проводилися переговори. Зокрема, Державне київське конструкторське бюро «Луч» готове взятися за розробку ракет, які можна було б встановити на безпілотник. «Ми вели з КБ переговори – це повинна бути за вантажопідйомністю ракета для даного класу безпілотників та система управління і наведення до неї. Це високоточна зброя», – розповів розробник.
Якщо підприємству дадуть «зелене світло», то воно готове збирати стільки літальних апаратів, скільки буде потрібно армії або іншим замовникам. Також Воробйов зазначив, що елементна база для апаратів буде закуповуватися за кордоном, однак ціна таких закупівель невисока.
Заявлені характеристики для прототипу А1-СМ:
Силова установка: Двигун: двигун внутрішнього згоряння
Живлення: н / д
Експлуатаційні показники:
Оперативний радіус: 80 км
Час польоту: не менше 7 год (нормальні метеоумови)
Крейсерська швидкість: 150-180 км/год
Максимальна швидкість: 230 км/год
Дальність польоту: до 1050 км
Практична стеля: 5000 м
Робоча висота ведення розвідки: 1800-2400 м
Система управління: комбіновано-автономна (за програмою), і радіокоманді по закритих каналах зв’язку
Спосіб зльоту: з катапульти або підготовленої злітно-посадкової смуги
Спосіб посадки: як літак
Бортове обладнання: цифровий фотоапарат; оптико-електронна система повітряної розвідки; обладнання для оперативного зв’язку.
Також ДП «Антонов» в 2018 р. анонсувало створення стратегічного БПЛА. Макет виробу, який поки що залишається безіменним, був представлений на Міжнародному авіакосмічному салоні «АВІАСВІТ — ХХІ» в жовтні 2018 р. За словами розробників, ТБпАК призначений для ведення повітряної оптико-електронної розвідки, вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах, передачі на командний пункт бригади (батальйону) розвідувальної інформації про цілі противника для забезпечення ефективного застосування механізованих (танкових) бригад, дивізіонів ракетних військ і артилерії, а також ескадрилей армійської авіації Сухопутних військ.
У січні 2019 р. М.Воробйов повідомив, що обладнання та озброєння нового стратегічного БПЛА буде іноземним. За словами директора програми по безпілотним авіаційним комплексам і їх модифікацій ДП «Антонов», українська сторона бере на себе створення планера, в той час як іноземні партнери займуться обладнанням.
Технічні характеристики:
Довжина: 13,09 метрів
Розмах крила: 24,63 м
Висота: 4,45 м
Злітна маса: 6000 кг
Максимальна вага цільової навантаження: 1400 кг
Максимальний запас пального 2700 кг
Двигуни:
- Тип: Модифікація ТВД АФ-450
- Потужність: 2х750 к.с.
- Крейсерська швидкість: 310-420 км/год
- Крейсерська висота: 12200 м
Тривалість робочого польоту на крейсерській висоті 24 год.
Наведеними розробками весь спектр інновацій в сфері беспілотної авіації України далеко не вичерпується. Таким чином, можна констатувати факт: галузь виробництва і розробки БПЛА, яка практично не існувала п’ять років тому, сьогодні в Україні не просто є, а й впевнено дивиться в майбутнє. З великої кількості компаній, які увійшли на ринок безпілотних літальних апаратів у 2014 р., за п’ять років після природнього «відбракування» сформувався сталий кістяк підприємств-флагманів.
Втім, горизонти вітчизняних творців БПЛА, на жаль, не можна назвати зовсім безхмарними. На круглому столі з промовистою назвою «Тупик для українських безпілотників», що відбувся у жовтні 2019 р. в Інституті Горшеніна, відомий військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець заявив про досягнення галуззю певної технологічної «стелі», і появі перешкод у вигляді певних процедур, які не дозволяють розробляти нові вироби, і забезпечувати потреби силових структур. За словами фахівця, сьогодні змінюються як процедури закупівель техніки Збройними силами, так і в цілому їх пріоритети в цих закупівлях. Також в силу активного аналізу і перегляду оборонних контрактів, укладених за колишнього керівництва держави, сьогодні почався період негласної «люстрації» низки оборонних проектів, коли деякі закупівлі припинені, в той час як інші фактично поставлені на паузу. За словами представників виробників, продовжують існувати проблеми із плануванням державного оборонного замовлення, ціноутворенням, та інші нормативно-правові перепони, які заважують розвитку підприємств. Втім за п’ять років виробникам вдалося подолати багато подібних перешкод, і можна сподіватись, що розвиток галузі триватиме зі збереженням досягнутих високих темпів, які є сьогодні.
Дмитро Козлов,
директор інформагентства «Оборонно-промисловий кур’єр»