За оцінками польських експертів інформаційно-аналітичного веб-порталу «Defence24», приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО зміцнить військовий потенціал Альянсу і позитивно впливатиме як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі на вирішення проблем у сфері розвідки та контррозвідки не лише на регіональному рівні, але й на усьому Європейському континенті. Із розширенням НАТО посилиться, насамперед, партнерське співробітництво із суб’єктами, які досі перебували поза Альянсом. Йдеться, зокрема, про спеціальні служби Фінляндії (Розвідувальне управління Міністерства оборони, Служба безпеки та розвідки) і Швеції (Служба військової розвідки та безпеки, Служба безпеки).
Останні події навколо України продемонстрували важливість ефективних розвідувальних можливостей на російському напрямку (особливо, в оборонній сфері на випадок різних форм агресії), оскільки саме розвідслужби США, Великої Британії та інших країн значною мірою підтримували дії Збройних Сил України напередодні вторгнення Росії та після нього. НАТО може отримати додаткові розвідувальні спроможності, адаптовані до системи реагування Альянсу.
Новими членами НАТО стануть держави, спецслужби яких роками зосереджувались на здобуванні розвідувальної інформації стосовно російської загрози, що природно було обумовлено їхнім географічним положенням. Крім того, для Фінляндії, зважаючи на довжину сухопутного кордону з Росією (понад 1270 км), критично важливо було мати не лише розвідувальні дані стратегічного рівня про наміри Кремля, але й інформацію тактичного та оперативного характеру щодо Збройних сил РФ. Тим більше, що останнім часом Росія значно наростила свою присутність в Арктичному регіоні.
Польські експерти припускають, що навіть якщо фінські журналісти уважно досліджують ситуацію навколо російських військових баз у прикордонні, роблячи це на основі відкритих джерел, то спецслужби Фінляндії повинні мати у своєму розпорядженні набагато більше інформації.
Шведам так само необхідно було тримати у полі зору ключові аспекти безпеки у басейні Балтійського моря, приділяючи особливу увагу потенціалу Західного військового округу (передусім, Балтійського флоту і мілітаризованої Калінінградської області) та у ширшому контексті – активності Кремля в Європі. Підставою для посилення розвідувальної діяльності на російському напрямку стали провокації за участю літаків з ядерною зброєю на борту поблизу острова Готланд, порушення кораблями ВМФ РФ територіальних вод Швеції та поява невідомих підводних човнів у прибережних водах країни.
З приєднанням до НАТО Фінляндія та Швеція не будуть зосереджуватися лише на агентурній складовій розвідувальної діяльності (HUMINT). Шведська сторона братиме участь у заходах радіоелектронної розвідки (SIGINT) у рамках «Seniors Europe/14 Eyes». Слід зауважити, що нещодавно Швеція оголосила про модернізацію своїх пілотованих літальних апаратів для виконання завдань ESM/ELINT. Активність шведських літаків, які здійснюють моніторинг ситуації над Балтійським морем, можна побачити за допомогою Інтернет-сервісу «FlightRadar24». Експерти «Defence24» доходять висновку, що вступ до Альянсу двох нордичних країн зміцнить колективну оборону нарівні з ракетними системами чи кораблями, що діють у цьому регіоні.
Що стосується SIGINT, то наявність станцій цього виду технічної розвідки у Фінляндії та Швеції може значно розширити діапазон спостереження та перехоплення сигналів з території з Росії. Це змусить Москву по-новому оцінити тактичні і стратегічні зміни у безпосередній близькості до своїх кордонів. Як і у випадку з Балтійським морем, фінська станція SIGINT, яка працюватиме на колективну оборону, теж буде розглядатися нарівні з ресурсами Сухопутних військ або Військово-повітряних сил.
Аналіз бойових дій в Україні свідчить про те, що сканування на тактичному рівні практично незахищених російських систем зв’язку дозволяє отримувати корисні дані для командування ВСУ, які одночасно використовуються в інформаційно-психологічному протиборстві. Саме так, наприклад, можна розцінювати повідомлення ГУР МО чи СБУ, які базуються на перехоплених розмовах військових армії РФ з їхніми рідними у Росії.
Зі вступом двох нових членів НАТО розшириться база аеропортів для використання у місіях ISR. Ймовірно, у найближчому майбутньому польоти БПЛА у рамках програми AGS відбуватимуться з бази ВПС Італії «Сігонелла» (острів Сицилія) до Румунії і далі на північ континенту.
Позитивним наслідком для НАТО буде і той факт, що до Альянсу увійдуть країни, які володіють значними ресурсами для ведення операцій у кіберпросторі, оскільки Хельсінкі та Стокгольм роками розробляли власні кібертехнології. І це дуже помітно крізь призму дій обох держав у рамках реалізації Стратегії кібербезпеки ЄС. Водночас близьке розташування російських оперативних засобів ведення кібервійни (від підрозділів ГРУ ГШ та ФСБ до так званих «хакерів-патріотів») повинно було змушувати Фінляндію та Швецію удосконалювати власні інструменти реагування. До того ж фінська та шведська влада прямо говорять про гібридні загрози, в яких військова складова (без сумніву, російська) буде тісно пов’язана з кібернетичною. Сучасна економіка та процеси цифровізації в обох країнах дають підстави стверджувати про новий етап посилення кібервідповіді у рамках колективної оборони НАТО.
На зміцнення можливостей Альянсу працюватиме також системний обмін з фінськими та шведськими партнерами даними про гібридні загрози. Насамперед, це стосується російських операцій, але у перспективі можна говорити й про посилені форми активності з боку КНР, які вже фіксуються в Європі.
Вступ до НАТО породжує серйозні виклики для контррозвідувальних служб обох країн. Перш за все, тому, що Фінляндія та Швеція під час «холодної війни» та після її закінчення використовувалися спецслужбами СРСР/Росії для проведення розвідувальних операцій проти Заходу. Особливо, коли йдеться про використання території Фінляндії для легалізації спецслужбами Кремля своєї агентури. Більше того, ще з 2016 р. відомо про купівлю росіянами земель, розташованих поруч із ключовими стратегічними об’єктами країни. Слід звернути увагу ще й на наявність російської етнічної громади (понад 84 тисячі осіб), яка може бути або, точніше, є вербувальним контингентом для спецслужб РФ.
Вагомим елементом забезпечення національної безпеки силовими відомствами та спецслужбами обох країн напередодні та після приєднання до НАТО теж стане виявлення загроз безпеці кордонів: від проникнення диверсійно-розвідувальних груп до критичного наразі використання Росією міграційного тиску. Фінляндія добре розуміє цю проблему і вже заявила про посилення охорони державного кордону з РФ.
Паливода В.О.
центр зовнішньополітичних досліджень
Національного інституту стратегічних досліджень