З листопада 2021 року, коли набрав чинності Закон України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (№ 1630), розпочато реформування оборонно-промислового комплексу України. Про наявні ризики реформування тоді чимало казали й директори підприємств самого «Укроборонпрому», й профільні фахівці в уряді.
Зокрема, не зайвим буде нагадати, що норми закону містять ризики для майбутнього підприємств. В ньому мають місце й прямі суперечності з діючим законодавством. Водночас необхідно визнати й те, що Закон дійсно спрямований на реальну реформу системи управління ОПК – він відкриває можливості до ефективного та швидкого реформування галузі та й передбачає виключний, але «ручний» інструментарій управління галуззю. В цілому, маючи усі важелі прямого управління галуззю особи, які будуть ними користуватися, можуть або швидко відродити потенціал національного ОПК, або поставити його на межу знищення як дієвого високотехнологічного комплексу.
Такі основні меседжі були на протязі 2021 року, та на початку 2022 року. Водночас, наприкінці січня 2022 року з’явилася й нова інформація, яка змушує поставити нові питання у сфері оборонно-промислового реформаторства. Дехто з промисловців вже й зазначив про занепокоєністю ходом та результатами трансформації державного сектору оборонної промисловості.
Зокрема, на переконання спостерігачів, дещо збільшилися ризики втрати активів підприємств державного концерну «Укроборонпром», що нині активно реформуються. Передусім йдеться про підприємства, які мають борги минулих періодів та поточні зобов’язання. Фахівці вважають, що йдеться про те, що борги можуть перевищити оцінки балансу підприємства, та довести підприємства до стадії банкрутства.
При цьому фахівці одразу наголошують на необхідності зробити підприємства більш захищеними і потужними, зокрема шляхом приведення до рівня справедливих цін балансової вартості. Зважаючи на те, що чинний Закон звільняє підприємства від необхідності сплати НДС, збільшення балансової вартості взагалі стає нагальною потребою, певним щитом для їх захисту, а також роблять підприємства привабливими для потенційних інвесторів. Експерти наполягають, що за таких умов варто попіклуватися про приведення до рівня справедливої ціни, особливо, в тих випадках, коли існує кредиторська заборгованість підприємств та може створити таку ситуацію, коли певна кількість підприємств або їх активів раптом перейде із державної власності у приватні руки. Саме через те, що приватний бізнес отримає можливість впливати на підприємства у ході повернення боргів. Цікаво, що таких підприємств із борговими зобов’язаннями, як кажуть в самому «Укроборонпромі», чимало. Фахівці вже свідчать, що «акули бізнесу» нині обережно цікавляться рівнем боргових зобов’язань, зокрема, наукомістких високотехнологічних підприємств.
До того ж, в Україні має місце певна правова колізія, що пов’язана з тимчасовим обмеженням задоволення кредиторських вимог нерухомим майном підприємства — боржника Але якщо до жовтня 2022 року не відбудеться продовження цього мораторію, то підприємства-боржники можуть змінити правову форму власності на приватні підприємства через те, що до них будуть застосовані відповідні агресивні та водночас правові дії щодо проведення розрахунків. Це пов’язано з тим, що до жовтня 2022 року діє відповідний закон, який накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів нерухомим майном підприємства-боржника.
Серед інших ризиків для державних підприємств ДК «Укроборонпром», які у ході реформування мають перетворитися на товариства з обмеженою відповідальністю, виникли чутливі питання щодо роботи з товарами та послугами військового та подвійного призначення. Зокрема, для цього їм потрібно у короткі терміни часу повторно отримати відповідні дозволи від Державної служби експортного контролю України. Йдеться навіть і про ті підприємства, які вже сьогодні є державними експортерами, тобто отримали від Держекспортконтролю права на самостійної зовнішньоекономічної діяльності.
Однак однією з найбільш небезпечних прогалин в процесі реформування ДК «Укроборонпром» фахівці вважають збільшення ризиків щодо втрати частини активів підприємств – через відповідне рішення керівництва концерну стосовно порядку формування та затвердження переліку майна, що включатиметься або не включається до складу цілісного майнового комплексу підприємств, процедури визначення та затвердження вартості цілісного майнового комплексу підприємства під час здійснення процедури реорганізації/перетворення підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю.
А саме, стосовно проведення оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства, що підлягає реорганізації/перетворення для визначення вартості внеску держави в особі органу управління таким підприємством, як єдиного засновника товариства, керівництво концерну визначилося, що така оцінка проводитиметься відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802 «Про затвердження порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство» та від 10.12.2003 №1891 «Про затвердження Методики оцінки майна» з метою визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що створюється шляхом реорганізації державного підприємства. ДК «Укроборонпром» застосовуватиме вищевказану Методику при формуванні статутних капіталів акціонерних товариств, що будуть створені шляхом перетворення державних та казенного підприємства – учасників Концерну.
Натомість, відповідно до наказу ДК «Укроборонпром» від 13.07.2021 №272 «Про перетворення підприємств-учасників ДК «Укроборонпром» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1595-р «Про погодження перетворення державних підприємств у акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю», певна кількість підприємств концерну підлягає перетворенню саме в товариства з обмеженою відповідальністю. То ж, відповідно до наказу Концерну від 21.12.2021 №627 «Про створення комісії з реорганізації та комісії з інвентаризації, складання відповідних переліків та подання їх на затвердження до ДК «Укроборонпром» покладатиметься на комісію з реорганізації підприємств. При цьому керівництво ДК «Укроборонпром» не вбачає за доцільне формування та затвердження цілісного майнового комплексу підприємства, а також затвердження його справедливої вартості.
Таким чином, при формуванні статутного капіталу оцінці підлягає не сукупність майна та прав користування нерухомістю, що належить підприємству на встановлених законом підставах, а саме цілісний майновий комплекс державного підприємства як окремий майновий об’єкт, що визначає загальнодержавне значення підприємства.
Досить показово, що наприкінці січня – початку лютого 2022 року про збільшення ризиків щодо можливості втрати частини активів, зокрема прав інтелектуальної власності, почали голосніше говорити представники наукомістких галузей промисловості. Наприклад, в інтерв’ю програмі “Security Talks” про це зазначив генеральний директор ДП «Антонов» Сергій Бичков, згадавши, що наявні технології розробок літаків Антонова можуть коштувати мільярди доларів, що робить неприпустимим орієнтацію на оцінку лише основних фондів підприємств. До речі, він вважає, що за цим має пильно стежити безпосередньо колектив підприємства, зокрема, спеціально призначена для цього комісія.
Так само, і колишній президент ДП «Антонов» Олександр Лось (очолював підприємство протягом п’яти місяців 2020 року) звернув увагу приголомшливі розбіжності в оцінці різних аудиторів нових проектів українських літаків та спроби придбати «за копійки» інтелектуальну власність держпідприємства. За його розрахунками, «»Антонов», з усім його набутком, наразі міг би коштувати 25 млрд. доларів. Це ж не тільки потенціал документації, це й людський потенціал», — наголосив колишній очільник держпідприємства. Здається, така заява – лише перша ластівка у ризикованому ланцюгу трансформацій.
Як відомо, з грудня 2021 року розпочалася кардинальна трансформація підприємств авіаційної галузі – у акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Як саме буде проведений цей складний проект та чи зможе держава надалі контролювати й розвивати українське авіапідприємство — питання досить гостре й складне. Не виключено, що саме ДП «Антонов» та й інші підприємства вітчизняного авіапрому стануть найбільш чутливою ділянкою для виявлення недоліків наявних підходів до проведення вкрай важливої, але ризикованої реформи ОПК.
Сергій Петров,
для ІА «ОПК»