В умовах російсько-української війни особливо актуальним є своєчасне викриття задумів противника та вжиття відповідних кроків на випередження. Однією з ключових складових в цьому процесі, поряд з агентурною, є радіоелектронна розвідка.
Про це 1 лютого ц.р. повідомив телеграм-канал UTS, посилаючись на статтю головного редактора журналу Ukrainian Defense Review Антона Міхненка для журналу Ukraine’s Technologies and Strategies (#1/2023).
Потенціал української промисловості в цьому напрямку, а й відповідно збройних сил, на сьогодні переважно представлений відомим на весь світ комплексом РТР «Кольчуга» (1980-1987 рр.) та його розвитком – «Кольчуга-М» (1993 — 2000 рр.), що була розроблена і виготовлялася серійно на ВАТ «Топаз» (дочірня компанія ДАХК «Топаз»).
«Кольчуга-М», працюючи у складі комплексу з 3-х станцій, дозволяє визначати координати цілей (наземних і надводних) та маршрути їх пересування на дальності до 600 км в глибину (для повітряних цілей на висоті 10 тис м. – 800 км) і до 150 км по фронту. При цьому жодним чином в ефірі не «видаючи» власного положення, а тому ворогу складно дізнатися хто саме його виявив та ідентифікував.
Вдосконалена версія станції РТР – «Кольчуга-М», була прийнята на озброєння Збройних Сил України у 2001 році.
Пізніше, в травні 2020 року ДП «Укроборонсервіс» представив відновлений після тривалого простою, вивезений із Донецька, комплекс «Кольчуга-КЕ».
У березні 2017 року було засновано приватну компанію НПК СКБ «Таргет», яка вдосконалила можливості відомого комплексу РТР і створили цілком нову версію – «Кольчуга РДФ-360», яка вперше була представлена під час виставки «Зброя та Безпека – 2019». Станція має покращені характеристики. Зокрема, дальність виявлення цілей збільшена до 700 км.
НПК «Таргет» наразі переважно зосереджена на технічному обслуговуванні і ремонті діючих «Кольчуг», що знаходяться на озброєнні ЗСУ. Не слід виключати, що окремі рішення започатковані у «Кольчуга РДФ-360» вже реалізується в процесі оновлення наявного парку машин.
Іншою українською розробкою у сфері РТР є пасивна корабельна станція РТР «Мельхіор», створена у 2019 році ДП «НДІ радіолокаційних систем «Квант-Радіолокація» у дуже стислі терміни – лише за півтора роки. Також розроблено її експортний варіант – СРТР «Маскарад».
«Мельхіор» працює за аналогічним за «Кольчугу» принципом і дозволяє проводити прихований моніторинг, пошук, аналіз та класифікацію радіолокаційних джерел радіовипромінювання. За сукупністю характеристик станція здатна розпізнати об’єкти на відстані до 450 км.
До складу «Мельхіору» входять антенний пост та два робочих місця операторів. У станції реалізована максимально можлива автоматизація всіх операцій з виявлення та розпізнавання джерел радіовипромінювання.
«Мельхіор» наразі встановлено на розвідувальному кораблі «Сімферополь» проекту «Лагуна». Впродовж 2021 року він проходив інтенсивні випробування, де зокрема перевірялися можливості роботи самої станції. Втім після початку повномасштабної військової агресії інформація про ситуацію навколо даного проекту не потрапляє у публічний простір із зрозумілих причин…
В темі РТР також інтенсивно працює українська приватна компанія ТОВ «Науково-виробничий центр «Інфозахист». Підприємство вже кілька років проводить роботи із створення комплексу РТР повітряного базування Gekata на базі БПЛА PD-2 від ТОВ «Укрспецсистемс».
Основою комплексу є спеціальне обладнання для ведення радіотехнічної розвідки, яке встановлюється на борт дрону в якості підвісу. За задумом розробників, весь комплекс складається з наземної станції управління та до шести дронів. Щонайменше три безпілотних літальних апарати (БПЛА) мають знаходиться у небі та змінюються по черзі для забезпечення цілодобового моніторингу по фронту 100-км та на глибині до 450 км від місця баражування. Це дозволяє у режимі 24/7 збирати інформацію про всі об’єкти противника, які випромінюють радіосигнали та точно визначити їхні координати. Мова йде про контрбатарейні радари, комплекси РЕБ, РЛС літаків та зенітно-ракетних комплексів, оглядові радари ППО, тощо. Тут працює аналогічний принцип як в «Кольчузі» — пасивна розвідка, можливість «зняти» параметрів сигналів (частота, тривалість імпульсу, тощо), встановлення приналежність до радару та прив’язка до технічного засобу. Надалі робляться ряд інших висновків щодо застосування виявленого радіолокаційного засобу.