Важкі часи мотивували підприємства кораблебудування до об’єднання у Військово-морський підкластер, який увійшов до громадської спілки «Морський кластер України». З метою звернути на себе увагу влади, вимагати якоїсь цілеспрямованої політики, яка б передбачала розвиток підприємств і галузі в цілому. Вперше Військово-морський підкластер заявив про своє оформлення та існування під час міжнародного збройового форуму «Зброя та безпека 2021». А в останній день серпня в період проведення міжнародної виставки з суднобудування, судноплавства та розвитку портів «ODESA 2021» близько півтора десятки підприємств кораблебудування вперше почали вголос говорити про захист власних інтересів. Показово, що тут без вагань об’єдналися як державні, так і приватні підприємства.
Про це написав у статті для LB.UA директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак. Експерт, зокрема, згадав імпортні проєкти України.
«США, «як дружина Цезаря, поза підозрою». А саме, окрім американських патрульних катерів Island, з 16 ракетних швидкісних катерів MARK VI вісім надавати Україні в межах військово-технічної допомоги. Вісім британських ракетних катерів прийдуть в ВМСУ завдяки кредиту. Турецькі корвети класу Ada закуповуються в межах розгорнутої програми ВТС між Україною та Туреччиною – в ній є й велика політика балансування Анкари між Києвом та Москвою, й питання критичних технологій (отримання від Туреччини тих самих ударних безпілотників Bayraktar TB2), й питання валютних надходжень (Україна також постачає Туреччині великий перелік оборонної продукції, від двигунів до ударних безпілотників до ПТРК «Скіф»). З іншого боку, підприємствам кораблебудування від цього не легше, і чекати на перепроєктування турецьких корветів навряд чи вихід. Загалом, українське кораблебудування через відсутність інтересу власної держави давно стало дешевим донором для держав іноземних».