У статті фахівців Національного інституту стратегічних досліджень наводиться низка результатів аналізу стану та проблем протиповітряної оборони України, а також пропонуються можливі шляхи посилення, передусім, її протиракетної і нової протидронової складових в умовах зростання масованих комбінованих ракетних та дронових повітряних ударів росії у ході її широкомасштабної збройної агресії проти нашої держави.

 

Автори: Віктор Павленко, Вадим Тютюнник, Петро Крикун, НІСД

 

Починаючи з перших днів широкомасштабної збройної агресії росії проти України стійкість її протиповітряної оборони (ППО) стала головним випробуванням для всеохоплюючої оборони держави в умовах масованих авіаційно-бомбових і ракетних ударів по основних елементах цієї системи та об’єктах, які вона захищає. І лише завдяки завчасному запровадженню комплексних заходів із забезпечення живучості її сил та засобів, героїзму, активності і високому професіоналізму особового складу, система ППО зберегла свої спроможності, мала невеликі втрати та, головне, не допустила панування ворога у повітряному просторі України.

Його втрати вже в перші місяці війни складали десятки сучасних винищувачів, бомбардувальників, штурмовиків, гелікоптерів та інших літальних апаратів. А в подальшому стійка тенденція їх зростання (до понад 750 літаків та вертольотів наприкінці 2024 р. [1]) змусила противника, перш за все, змінити тактику застосування пілотованої авіації. Вона практично відмовилася від дій у контрольованому ППО України повітряному просторі. Досягненню оперативних та тактичних цілей у недопущенні панування російської авіації в небі України сприяло також насищення її системи ППО сучасним іноземним озброєнням та військовою технікою (ОВТ), які постачаються державами-партерами в рамках їх військової-технічної допомоги. Вагомий внесок у цю справу також роблять підприємства українського оборонно-промислового комплексу (ОПК), волонтерські структури небайдужих громадян України та інших держав, різні громадські організації, благодійні фонди тощо.

Особливістю та перевагою ППО Україні є об’єднання в ній усіх наявних сил та засобів класичної ППО, здатних боротися із пілотованою авіацією противника, а також специфічних засобів протиракетної оборони (ПРО) та цілком нових засобів протидронової оборони (ПДО) в єдину функціональну систему, яка, навіть при відомому дефіциті певних спроможностей (з ПРО та ПДО), вже понад трьох років демонструє високий рівень ефективності знищення російських, іранських та північнокорейських сучасних різноманітних засобів повітряного нападу (ЗПН).

Завдяки вказаному, ППО України змогла вистояти у критично-важливий початковий період війни та продовжує стійко та якісно виконувати свою місію в умовах продовження жорстокого збройного протистояння в повітряному просторі.

Ворог, не досягнувши цілей своєї війни проти України у повітрі, на суходолі і морі, перейшов до масованого застосування по її цивільному населенню, адміністративних, культурних та інших центрах, по об’єктах критичної інфраструктури, перш за все, паливно-енергетичного сектору (далі – об’єкти, перелік яких визначається Урядом України [2]), угрупуванням сил оборони та об’єктам Збройних Сил України (далі – сили оборони) потужних далекобійних балістичних ракет (БР), гіперзвукових аеробалістичних ракет (ГАБР), крилатих ракет (КР) наземного, повітряного і морського базування, ударних безпілотних авіаційних літальних апаратів (далі – дронів) типу Shahed та керованих авіаційних бомб (КАБів).

Тому у цій війні в Україні наразі зникла різниця між фронтом та тилом. Її повітряний простір та територія стали суцільною зоною бойових дій.

Росія, незважаючи на мирні ініціативи керівництва США та ЄС, НАТО і їх держав-членів щодо негайного припинення вогню та встановлення сталого миру в Україні, збільшує кількість масованих комбінованих повітряних ударів по її цивільному населенню та об’єктах і силах оборони. З особливою жорстокістю вони завдаються по Києву, Харкову, Чернігову, Сумах, Львову, Дніпру, Павлограду, Одесі, Херсону, Запоріжжю та інших містах. Такі удари призводять до швидкого зростання кількості жертв серед мирного населення, знищення житлових будинків, закладів культури, освіти, медицини та інших цивільних об’єктів.

Україна, західні держави та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини РФ і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Так, зокрема, у минулому періодично здійснювалися одночасні повітряні по великій кількості доволі різних об’єктів, розташованих поза зоною бойових дій майже в усіх  регіонах України. І на кожний з них спрямовувалося лише декілька ЗПН.

Але з початку 2025 року відбуваються цілеспрямовані масовані комбіновані повітряні удари, як правило, у декількох регіонах (по черзі) по конкретних обласних або районних адміністративних центрах, об’єктах залізничного транспорту, або генерації, розподілу та передачі електроенергії, чи водо- та теплопостачання, або видобутку нафти і газу та їх передачі тощо. При цьому на кожний з них скеровується більша, іноді в рази, кількість ЗПН.

До того ж, майже кожного разу змінюються не лише напрями нанесення таких ударів. Вони стають дедалі все більш комбінованими, оскільки також змінюється співвідношення кількості та порядку застосування різних ЗПН, що залучаються до них. В одних випадках  об’єкти спочатку атакують БР та ГАБР, потім – КР, а завершують наліт ударні дрони типу Shahed. В інших випадках першими їх атакують згадані дрони, за ними – КР, а потім – ГАБР і БР.

Дуже важливо, що вказані повітряні удари також стають все більш масованими за загальною кількістю задіяних у них ЗПН. Про це, зокрема, свідчить відображена у таблиці інформація Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил (ЗС) України щодо кількості та типів російських ЗПН, які брали участь у жовтні 2025 р. лише у 4-ох масованих комбінованих ударах по Україні [3].

 

Таблиця

Дата нанесення повітряного удару	Типи та кількість засобів повітряного нападу, які брали участь у повітряному ударі
	Балістичні ракети   Іскандер-М, KN-23	Гіперзвукові балістичні ракети Х-47М2 Кинджал	Крилаті ракети   Іскандер-К, Калібр	Ударні дрони типу Шахед
10.10.2025 р.	14	2	12	200
16.10.2025 р.	26	2	2	200
22.10.2025 р.	11	4	9	250
30.10.2025 р.	5	4	10	400
Всього	56	12	33	1050

 

До того ж, за 10 місяців поточного року, тобто, з січня по жовтень 2025 року, росія запустила по об’єктах в Україні 1561 ракету [4].

Участь такої великої кількості різноманітних ЗПН у нанесенні повітряних ударів в декількох регіонах по відносно невеликій кількості об’єктів призводить до перевантаження і виснаження не тільки сил та засобів ППО, ПРО і ПДО цих об’єктів, а й в цілому системи ППО України.

Вкрай загрозливою є тенденція нарощування у повітряних ударах як загальної кількості ударних дронів типу Shahed, так і кількості у них таких дронів, оснащених турбореактивними двигунами. Це фактично перетворює їх у КР, здатні розвивати швидкість понад 500 км/год. З урахуванням переходу зазначених дронів до польотів на висотах понад 3 км, проблемними є питання щодо їх знищення мобільними вогневими групами, оснащеними зенітними кулеметними установками.

Крім того, у ПС ЗС України недостатньо сучасних засобів боротьбі з цими дронами, необхідних засобів тактичної радіолокаційної розвідки повітряного противника, зенітних керованих ракет, засобів управління вогнем тощо. Через це до їх знищення потребується залучати більше літаків винищувальної авіації, вертольотів, зенітної артилерії, дронів-перехоплювачів та інших активних і пасивних засобів ППО. Тому зараз подекуди ударні дрони типу Shahed сталі більш небезпечними, ніж навіть БР КР [5].

Однак при цьому актуальною залишається проблема забезпечення безпеки польотів своєї авіації у зонах бойових дій згаданих засобів ПДО.

Вкрай небезпечними ЗПН, які противник застосовує по цивільному населенню та об’єктах і силах оборони у районах, прилеглих до лінії бойового зіткнення (ЛБЗ), наразі є КАБи з турбореактивними або ракетними двигунами з дальністю польоту 100 — 200 км. Лише у жовтні 2025 р. росія вдарила 5328 такими КАБми по прифронтових містах і позиціях сил оборони. Це найбільша кількість скинутих противником цих бомб за місяць від початку 2025 року [6].

Таким чином зростає повітряний терор росії проти Українського народу та цивільних об’єктів.

Наведене вище є новими вкрай небезпечними викликами не лише для ПС ЗС України та сил оборони, а й для органів державної влади усіх рівнів і держави в цілому.

Тому посилення захисту цивільного населення та об’єктів і сил оборони України від повітряних ударів має стати головним завданням її ППО та призначенням ПС ЗС України, які відповідають за формування і функціонування системи такої оборони.

Пріоритетним шляхом посилення цього захисту в умовах масованих комбінованих ракетних та дронових ударів ворога є нарощування спроможностей системи ППО України, у тому числі за рахунок допомоги від США і ЄС, НАТО та їх держав-членів, передусім, її підсистем – ПРО та ПДО зі знищення/нейтралізації БР, ГАБР, КР, ударних дронів типу Shahed та КАБів.

Слід також підкреслити, що надійність захисту цивільного населення та об’єктів і сил оборони є одним із вагомих факторів підвищення національної стійкості в умовах російської широкомасштабної збройної агресії та дієвим аргументом у переговорах щодо припинення вогню і встановлення сталого миру в Україні. А в післявоєнний період це буде одним із запобіжників повторенню такої агресії. Такий захист має постійно адаптуватися до змін воєнних загроз та загроз у повітряному просторі і швидко відновлюватися під час війни.

Раніше зверталася увага на постійне збільшення масштабів застосування росією БР, ГАБР, КР, ударних дронів типу Shahed та КАБів. За таких обставин, існують суттєві відмінності в організації і веденні боротьби з її пілотованою авіацією та згаданими типами ЗПН. Зокрема, для їх знищення необхідно застосовувати різнотипові, іноді вузькоспеціалізовані наземні та повітряні (авіаційні) засоби ПС ЗС України.

З огляду на це, рекомендується у відповідних доктринальних та статутних документах розглядати питання, які стосуються не лише класичної ППО, а й її специфічної складової – ПРО та нової – ПДО.

Передусім варто було б уточнити зміст основного завдання/призначення ПС ЗС України, які відповідають за організацію та ведення ППО оборони. Нагадаємо, що з 2020 р. таким їх завданням вважалось «прикриття важливих об’єктів держави, угруповань своїх військ від ударів засобів повітряного нападу» [7 — 9]. Але нещодавно командування ПС ЗС України встановило, що ці Сили, як один з основних видів ЗС України, «призначений для захисту повітряного простору держави» [10].

Однак, більш доцільно, на нашу думку, вести мову про захист не абстрактного «повітряного простору», а, перш за все, цивільного населення України, що має стати найголовнішою політико-воєнною складовою призначення ПС ЗС України. Про це неодноразово наголошував Президент України В.Зеленський. А Головнокомандувач ЗС України О.Сирський нещодавно заявив, що «Захист мирних жителів, захист критичних об’єктів та інфраструктури від повітряних атак ворога – це перший пріоритет і для Уряду й Президента, і для Сил оборони» [11].

Тому було б доцільним визначити призначенням ПС ЗС України «захист цивільного населення, адміністративних, культурних та інших центрів держави, її критичної інфраструктури, угрупувань сил оборони та об’єктів Збройних Сил України від ударів засобів повітряного нападу».

Варто було б також критично поставитися до такого їх завдання, як «завоювання переваги у повітрі». Його не вдалося досягти за майже чотири роки війни російським військам. Хоча вони, у порівнянні зі ЗС України, мають у десятки разів більше бойової авіації, БР, ГАБР, КР, ударних дронів та іншої зброї. Більш коректним було б завдання «недопущення завоювання ворогом переваги у повітрі».

Крім того, поряд із ПРО, новою окремою складовою ППО має стати ПДО. Тому система ППО, своєю чергою, повинна включає не лише системи розвідки повітряного противника, винищувального авіаційного прикриття, зенітного ракетного прикриття, а й систему протидронового прикриття.

Відомо, що наразі найбільш масштабно та швидко здійснюється оснащення ПС ЗС України різноманітними сучасними засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Враховуючи це, уявляється доцільним включити до системи ППО, крім вище названих систем, нову систему – радіоелектронного прикриття. Вкрай актуальним є забезпечення підвищення ефективності спільного застосування сил та засобів ПРО і, особливо, ПДО із силами та засобами РЕБ при відбитті масованих комбінованих ракетних та дронових ударів противника.

Необхідно звернути увагу на те, що Україна неодноразово пропонувала державам-членам ЄС та НАТО створити на Сході Європи спільну систему ППО. Чергового разу це відбулося після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі вночі 10 вересня 2025 р.[12]. Але позитивної відповіді на таку пропозицію Україна поки що не отримала.

Поряд з цим, Єврокомісія нещодавно подала до Європарламенту, Євроради і Ради ЄС так звану «Дорожню карту оборонної готовності 2030». За змістом вона є комплексним планом розвитку європейського оборонного потенціалу, в якому передбачені значні можливості для отримування Україною необхідної військової допомоги для нарощування спроможностей її ППО [13, 14].

У ній, зокрема, наголошується, що Україна є першою лінією оборони Європи, невід’ємною частиною її системи безпеки й оборони та ключовим елементом зусиль із забезпечення оборонної готовності ЄС. Тому триватиме підтримка та поглиблена співпраця з нашою державою у сфері оборони. Здійснюватиметься відповідне багаторічне фінансування, надання військово-технічної допомоги, інтеграція нашого ОПК в європейську оборонно-технологічну та промислову базу для впровадження інновацій і масштабування виробництва ОВТ відповідно до потреб сучасного поля бою.

В цьому документі визначено чотири пріоритетні для реалізації флагманські проєкти:

Європейська ініціатива з протидії дронам (замість колишньої Стіни дронів);

Варта східного флангу (з посилення оборони держав, які межують з росією та Білорусією);

Європейський повітряний щит (інтегрована багаторівнева ППО та ПРО);

Європейський космічний щит (з захисту космічних активів ЄС).

При цьому підкреслюється, що європейські протидронові спроможності базуватимуться на уроках російсько-української війни та будуть пов’язані з формуванням Дронового альянсу з Україною. Він сприятиме створенню спільних українсько-європейських оборонних компаній за межами України, які поєднуватимуть європейські технології з українським досвідом і знаннями.

Згадана Антидронова ініціатива стане центральною частиною проєкту Варта східного флангу. Вона має на меті нарощування спроможностей держав-членів на східному кордоні ЄС на суші, у повітрі та на морі. Цей проєкт інтегруватиме системи ППО, ПРО та ПДО з:

комплексами наземних оборонних систем;

забезпеченням морської безпеки у Балтійському та Чорному морях;

системами підвищеної ситуаційної обізнаності, а також внутрішньої безпеки та управління кордонами.

Україна також активно співпрацює у питаннях нарощування спроможностей її ПДО зі США, Великою Британією, Німеччиною, Данією, Нідерландами, Францією та іншими державами-членами НАТО і ЄС.

Таким чином, можна вважати, що місія системи ППО України в умовах війни і у післявоєнний період, у контексті забезпечення її обороноздатності з урахуванням перспективи інтеграції до системи ППО держав-членів НАТО та ЄС, має включати, зокрема, такі основні аспекти:

стійке та злагоджене функціонування усіх складових системи ППО України за прогнозованими сценаріями та у кризових ситуаціях в умовах масованого комбінованого застосування противником пілотованої авіації, БР, ГАБР, КР, ударних дронів типу Shahed та інших ЗПН, засобів РЕБ, кібератак тощо;

постійне нарощування спроможностей системи ППО України та забезпечення її готовності до попереджувальних дій у наданні опору сучасним та перспективним ЗПН в умовах змін їх форм та способів застосування;

забезпечення надійного і стійкого захисту цивільного населення та об’єктів і сил оборони від ударів ЗПН противника;

досягнення усіма складовими системи ППО України оперативної та технічної взаємосумісності із системами ППО держав-членів НАТО та ЄС;

використання у мирний час та в особливий період повітряного простору у відповідності до міжнародних норм, законодавства України, ЄС та стандартів НАТО.

Шляхи, спрямовані на досягнення цілей посилення системи ППО України та її інтеграційних процесів мають, зокрема, передбачати наступні чинники:

по-перше, нарощування спроможностей системи ППО для забезпечення максимізації знищення ЗПН противника у прикордонних районах з росією і Білорусією, а також у полосі, прилеглий до ЛБЗ та у морській економічній зоні, завдяки створенню над ними потужного передового багаторівневого ешелону ППО, ПРО та ПДО;

по-друге, формування оновленої системи ППО, здатної, передусім, до стримування та ефективного відбиття масованих ракетних і дронових ударів повітряного противника, більш тісної взаємодії з іншими складовими сил безпеки і оборони під час ведення всеохоплюючої оборони держави та з системами ППО сусідніх держав-членів ЄС і НАТО. Це забезпечить більш надійний захист цивільного населення та об’єктів і сил оборони не лише нашої держави, а й сусідніх держав-членів ЄС і НАТО, що у контексті перспектив набуття членства України в ЄС стане одним із вагомих факторів гарантії їх спільної безпеки;

по-третє, посилення спроможностей системи розвідки повітряного противника, зокрема, її наземних активних (радіолокаційних) і пасивних (радіотехнічних, електронно-оптичних, акустичних, візуальних) та повітряних (авіаційних) засобів, а також розвиток космічної (супутникової) її складової шляхом отримання від США, ЄС і НАТО та держав їх членів відповідної інформації;

по-четверте, охоплення наземних та повітряних сил і засобів ППО, ПРО та ПДО сучасною системою автоматизованого управління та контролю повітряного простору України, сумісною з відповідними системами держав-членів НАТО. Вказане забезпечить суттєве скорочення часу на прийняття управлінських рішень щодо застосування, перш за все, сил та засобів ПРО і ПДО зі знищення БР, ГАБР, КР та ударних дронів типу Shahed, що підвищить ефективність системи ППО і сприятиме більш раціональному використанню задіяних при цьому ресурсів, передусім, літаків винищувальної авіації, їх бортового озброєння, зенітних керованих ракет, боєприпасів зенітної артилерії, дронів-перехоплювачів;

по-п’яте, створення Інтегрованої ППО та ПРО (до 2027 р. [15]), а в подальшому – ППО, ПРО та ПДО України в складі наземних, повітряних (авіаційних) та морських (корабельних) відповідних різнорідних і різновідомчих сил та засобів, що у 2022 — 2024 рр. пропонували співробітники НІСД [16, 17]);

по-шосте, знищення/нейтралізацію ЗПН противника ударами далекобійної зброї сил оборони України по місцях (підприємствах) їх виробництва та зберігання, шляхах транспортування і пунктах дислокації/базування, бойових (вогневих, стартових та ін.) позиціях, аеродромах, дронопортах тощо.

Переозброєння сил і засобів ППО сучасним ОВТ має залишатися пріоритетним завданням воєнно-політичного керівництва України. Воно повинне здійснюватися у рамках реалізації визначеної ним єдиної воєнної, військово-технічної, військово-промислової політики, а також політики у галузях оборонно-промислового комплексу і військово-технічного співробітництва з іноземними державами в сфері ППО з ЄС, НАТО та їх державами-членами.

Обґрунтування показників потреб в ОВТ для розвитку/оновлення системи ППО доцільно визначати за результатами оцінки її спроможностей, проведеної на підставі відповідних методичних рекомендацій Генерального штабу ЗС України [18]. При цьому важливо враховувати результати аналізу бойового досвіду частин (підрозділів) ПС ЗС України, окремих видів і родів військ/сил ЗС України та інших складових сил оборони з відбиття ударів повітряного противника у ході збройної агресії росії проти України.

З огляду на особливості географічних умов України та розташування на її території потенційних об’єктів для повітряних ударів по них противника, існуюча система ППО має бути посилена, за приблизними розрахунками, 27 зенітними ракетними комплексами Patriot [19] дальньої дії та до 100 зенітними ракетними комплексами середньої дії [20], спроможними знищувати БР, ГАБР, КР та пілотовану авіацію в умовах їх масованого застосування. Зазначене суттєво підвищить ефективність ПРО нашої держави. Варто нагадати, що у наземній складовій системи ППО України американські зенітні ракетні комплекси Patriot та французькі SAMP/T є єдиними, здатними ефективно боротися з російськими БР та ГАБР.

Актуальним є також нарощування авіаційної складової системи ППО шляхом отримання від партнерів декілька сотен сучасних багатоцільових винищувачів, оснащених, передусім, ракетами «повітря-повітря» великої дальності (до 160 км) типу AIM-120D. Ці ракети дозволять, передусім, знищувати російські літаки-носії КАБів до рубежів застосування ними такої зброї.

Одним із шляхів посилення ПДО, насамперед, боротьби з ударними дронами типу Shahed та КАБми, є рішення керівництва ЗС України щодо створення у ПС ЗС України нового роду військ – Військ безпілотних систем протиповітряної оборони [11]. Вже сформовано їх командування. Комплектуються відповідні частини та підрозділи, які наразі оснащуються наявними дронами-перехоплювачами, засобами розвідки повітряного противника, управління тощо. Розгорнуто підготовку операторів цих дронів.

Нещодавно у Франції Спільний центр НАТО — Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) і Командуванням Об’єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації (ACT) здійснювали випробування інноваційних спільних рішень з протидії КАБам французьких оборонних фірм Alta Ares та ATREYD і німецької фірми Tytan Technologies [21]. У них також беруть безпосередню участь українські фахівці, які надають експертну оцінку, що дозволяє максимально адаптувати такі рішення до реалій сучасного поля бою. Крім того, фірма Alta Ares  спільно з українськими інженерами розпочала 30 жовтня 2025 р. багатосерійне виробництво дронів-перехоплювачів вертикального зльоту та посадки, призначених для знищення російських ударних дронів типу Shahed [22].

Дещо раніше, 25 жовтня 2025 р., Президент України В.Зеленський презентував у Лондоні український дрон-перехоплювач OCTOPUS [23]. Перша тисяча цих дронів буде виготовлена у Великій Британії до кінця 2025 р. та спрямована для тестування до Україні. Надалі планується масштабувати їх виробництво. Цей проєкт стане першим випадком серійного виробництва українського бойового дрону в державі-члену НАТО.

Крім того, важливими шляхами посилення протидії масованому застосуванню ударних та інших дронів і захисту від їх ударів цивільного населення та об’єктів і сил оборони України є також:

нарощування зенітної ракетної складової ПДО, зокрема, шляхом закупівлі та оснащення її частин та підрозділів протидроновими ракетними комплексами типу Coyote 2 і Freedom Eagle-1 (США), спроможними знищувати не лише ударні дрони типу Shahed з гвинтовими та турбореактивними двигунами, а і КР та, навіть, літаки і гелікоптери пілотованої авіації;

збільшення зенітної артилерійської складової ПДО завдяки подальшому озброєнню її підрозділів німецькими зенітними артилерійськими комплексами Skyranger 35, а також іншими подібними артилерійськими засобами;

удосконалення авіаційної складової ПДО, зокрема, більш широкого застосування у ній армійської авіації, легкомоторних літаків, формування додаткових загонів вертольотів-винищувачів ударних дронів типу Shahed та інших пілотованих зразків авіації, оснащених відповідним обладнанням та засобами ураження;

придбання та використання у ПДО некінетичної електромагнітної (мікрохвильової) та лазерної зброї, подальше нарощування кількості та якості у ній засобів РЕБ,  удосконалення форм і способів їх застосування;

забезпечення масштабування виробництва (до 800 — 1000 од/добу) дронів-перехоплювачів підприємствами українського ОПК (з урахуванням досвіду Данії), а також їх закупівлі у США, Великій Британії, Франції, Німеччині та інших країн.

Пріоритетним шляхом посилення спроможностей ППО України є забезпечення завершення формування до кінця 2025 р. у складі сил оборони Космічних Сил [15], розвиток її космічної (супутникової) складової, налагодження постійного отримання від іноземних партнерів відповідної космічної інформації, зокрема, в рамках реалізації американської програми ІSR, українсько-чеської та інших європейських супутникових програм.

Розбудова оновленої високотехнологічної та організаційно-складної системи ППО потребує впровадження більш багатогранного і ресурсно-затратного механізму. Ці та інші цільові установи можна досягти шляхом всебічного аналізу організаційної, технічної, виробничої, ресурсної та інших складових елементів такого механізму, який може успішно здійснюватися в процесі оцінки її спроможностей [18].

Реалізовувати його процедурні заходи можна в рамках оборонного огляду або окремого самодостатнього процесу огляду ППО. Так, наприклад, у США періодично здійснюється огляд ПРО. Ініціатива щодо визначення його мети, завдань, часових рамок, відповідальних виконавців, обмежень огляду ППО має готуватися керівництвом ЗС України та Міністерства оборони України і подаватися на розгляд до Кабінеті Міністрів України.

При цьому процес оцінки спроможностей повинен включати, на нашу думку, дослідницькі настанови щодо:

формування та утримання оновленої системи ППО, необхідності надання потрібних для цього економічних і фінансових ресурсів, їх збалансованості з відповідними можливостями держави та з обсягами економічної, фінансової і військово-технічної допомоги держав-партнерів, ЄС і НАТО. При цьому слід зважати на критичність системи ППО для забезпечення національної безпеки і оборони держави: її недостатня ефективність в мирний час, як важливого фактору стримування, та у воєнний час, як стратегічної складової всеохоплюючої оборони України, може призвести до масштабних втрат її цивільного населення, економіки, сил оброни тощо;

побудови системи ППО, як цілісної функціональної структури на середню та довгострокову перспективу, що має визначатися відповідною стратегією/доктриною і окремою державною цільовою програмою;

передбачення необхідного нарощування засобів ПРО та ПДО з урахуванням результатів прогнозування, передусім:

• можливого масштабу та характеру дій повітряного противника;
• майбутнього зростання національної економіки та оборонно-промислового комплексу;
• обсягів економічної, фінансової та військово-технічної допомоги держав-партнерів, ЄС та НАТО в рамках забезпечення гарантій безпеки України;

посилення системи ППО шляхом впровадження її багаторівневої та ешелонованої побудови з потужним передовим ешелоном у прикордонних районах з росією і Білорусією, а також у полосі, прилеглий до лінії розмежування та в морській економічній зоні, насищення засобами ПДО підрозділів територіальної оборони, Національної гвардії України та інших складових сил оборони;

оновлення та уніфікації ОВТ усіх складових системи ППО з реалізацією у них новітніх передових технологій, що базуються на високотехнологічних розробках, передусім, з використанням штучного інтелекту, українського та іноземного виробництва, сумісних з відповідними ОВТ держав-членів НАТО.

Варто підкреслити, що досвід України з відбиття масованих комбінованих повітряних ударів росії свідчить про недопустимість наявності дисбалансу між спроможностями сил і ЗПН ворога та спроможностями системи ППО України, в першу чергу, спроможностей її складових – ПРО та ПДО.

При цьому особливе значення має дослідження перспектив побудови передового та подальших ешелонів системи ППО та її складових – ПРО і ПДО, обґрунтування їх складу, завдань, створення систем управління, розвідки повітряного противника, зенітного ракетного, зенітного артилерійського, винищувального авіаційного та радіоелектронного прикриття цивільного населення та об’єктів і сил оборони від ударів  пілотованої авіації, БР, ГАБР, КР, ударних дронів усіх типів та інших ЗПН противника.

Вкрай складні умови сучасної війни та значний дефіцит ресурсних можливостей України вимагає дотримуватися при побудові її оновленої системи ППО принципу раціональності з урахуванням досягнення при цьому прийнятної величини критерію ефективності-вартості такої системи, а також завершення її формування у середньостроковій перспективі.

За результатами аналізу наявної системи ППО та шляхів її посилення доцільно визначити цілі, пріоритетні напрямки і заходи із забезпечення комплексного та ефективного захисту  цивільного населення, об’єктів та сил оборони від існуючих і перспективних ЗПН противника.

Однак вже зараз доцільно вжити низку першочергових заходів з посилення системи ППО України та її складових – ПРО і ПДО, які, зокрема, передбачали б:

оновлення, з урахуванням понад трирічного досвіду війни, засадничих положень нормативно-правових та доктринальних документів, що стосуються, передусім, визначення призначення і завдань ПС ЗС України, особливостей побудови та функціонування системи ППО, перш за все, її складових – ПРО та ПДО, в умовах нанесення противником масованих комбінованих ракетних і дронових ударів;

прискорення комплектування та підготовки бойових розрахунків для зенітних ракетних комплексів Patriot, які найближчим часом Україна передбачає отримати від держав-партнерів для зміцнення її ПРО, а також операторів дронів-перехоплювачів та іншого особового складу Військ безпілотних систем протиповітряної оборони ПС ЗС України;

нарощування у ПДО спроможностей з розвідки повітряного противника шляхом збільшенню кількості у ній відповідних тактичних радіолокаційних станцій, а також з управління вогнем її частин, підрозділів та мобільних бойових груп, завдяки їх оснащенню сучасними автоматизованими пунктами управління;

подальше масштабування виробництва в Україні далекобійних БР, КР і дронів та їх застосування для знищення російських ЗПН на підприємствах з їх виробництва, у місцях зберігання, на шляхах транспортування, у пунктах дислокації/базування, на бойових (вогневих, стартових та ін.) позиціях, аеродромах, дронопортах тощо.

 

Висновки

1. Протиповітряна оборона (ППО) України є унікальною в світі за складом, функціонуванням і досвідом успішної боротьби з надпотужним повітряним противником, четвертий рік поспіль демонструє стійкість, гнучкість та ефективність. Знищивши вагому кількість його літаків і вертольотів, вона не допустила панування агресора у повітрі та змусила його пілотовану авіацію діяти поза межами контрольованого нею повітряного простору. Росія, не досягнувши цілей війни у повітрі, на суходолі та морі, постійно змінює побудову повітряних ударів, форми і способи використання засобів повітряного нападу. Наразі вона перейшла до збільшення масованих комбінованих повітряних ударів по цивільному населенню та об’єктах і силах оборони України потужними далекобійними ракетами та дроновою зброєю: балістичними, гіперзвуковими аеробалістичними і крилатими ракетами та, особливо, ударними дронами типу Shahed і керованими авіабомбами.
2. В Україні склалася ситуація, в якій практично немає фронту і тилу: повітряний простір і територія є суцільною зоною бойових дій, де зростає повітряний терор проти Українського народу, стрімко збільшуються жертви серед мирного населення, знищуються житлові будинки, заклади культури, освіти, медицини, інфраструктурні та інші цивільні об’єкти. Зазначене є небезпечним викликом не тільки для Повітряних Сил Збройних Сил України та сил оборони, а і для органів державної влади усіх рівнів та держави в цілому. Відтак захист цивільного населення та об’єктів і сил оборони від ударів з повітря повинен стати головним завданням ППО України та зобов’язанням і призначенням Повітряних Сил Збройних Сил України. Тому існує потреба у внесенні певних змін до нормативно-правових актів з питань захисту цивільного населення.
3. Визначальним шляхом посилення захисту цивільного населення є нарощування спроможностей системи ППО України, перш за все, її протиракетної та протидронової складових, у тому числі, за допомогою США і ЄС, НАТО та їх держав-членів, для ліквідації наявного дисбалансу між ними і спроможностями сил та засобів повітряного нападу противника. З метою оцінки та обґрунтування таких спроможностей за критерієм «ефективність-вартість» доцільно провести огляд ППО України. За його підсумками варто визначити цілі, пріоритети, шляхи і заходи з посилення ППО України, затвердити відповідну стратегію\доктрину та окрему державну цільову програму з розвитку ППО.
4. Посилення захисту цивільного населення та об’єктів і сил оборони має відбуватися, передусім, шляхом поетапного формування глибокоешелонованої та багаторівневої інтегрованої системи протиповітряної, протиракетної і протидронової оборони України у коротко- та середньостроковій перспективі. Слід пришвидшити переозброєння її сил сучасним озброєнням та військовою технікою. Це має бути пріоритетом для воєнно-політичного керівництва України і втілюватися у життя відповідно до визначених ним засад єдиної державної воєнної, військово-технічної, військово-промислової політики, а також політики у галузях оборонно-промислового комплексу і військово-технічного співробітництва в сфері ППО з іноземними державами, перш за все ЄС та НАТО.
5. У короткостроковій перспективі важливим є нарощування спроможностей ППО України, зокрема для зміцнення протиракетної оборони та боротьби з літаками-носіями керованих авіабомб потрібно продовжити переговори із західними партнерами щодо надання до 27 зенітних ракетних комплексів Patriot, а також авіаційних ракет «повітря-повітря» великої дальності типу AIM-120D. Для посилення протидронової оборони варто прискорити формування Військ безпілотних систем ППО. Необхідно масштабувати підготовку операторів дронів-перехоплювачів, виробництво та закупівлю цих дронів, а також тактичних радіолокаційних станцій розвідки повітряного противника і автоматизованих пунктів управління бойовими діями частин та підрозділів згаданих Військ. Доцільно також розглянути питання щодо закупівлі американських протидронових ракетних комплексів Coyote 2 і Freedom Eagle-1, засобів некінетичної електромагнітної (мікрохвильової) та лазерної зброї. Протидронове прикриття повинне стати однією зі складових системи ППО України.
6. Нарощування спроможностей сил і засобів протиракетної та, особливо, протидронової оборони з відбиття масованих комбінованих ракетних і дронових ударів противника потребує підвищення ефективності їх спільного застосування із засобами радіоелектронної боротьби. При цьому радіоелектронне прикриття також має стати однією зі складових системи ППО України.
7. Засоби повітряного нападу противника мають знищуватися не лише у повітрі, а також на суходолі і морі. Слід нарощувати спроможності сил оборони з нанесення ударів далекобійною зброєю по місцях (підприємствах) їх виробництва та зберігання, шляхах транспортування і пунктах дислокації/базування, по бойових (вогневих, стартових та ін.) позиціях, аеродромах, дронопортах тощо.
8. Необхідно звернути увагу на критичність системи ППО для забезпечення національної безпеки і оборони України – її недостатня ефективність в мирний час, як важливого фактору стримування, та у воєнний час, як стратегічної складової всеохоплюючої оборони, може призвести до масштабних втрат її цивільного населення, економіки, сил оброни тощо.
9. Забезпечення надійного захисту цивільного населення та об’єктів і сил оборони від російських ударів з повітря є одним із вагомих факторів підвищення національної стійкості в умовах широкомасштабної війни та дієвим аргументом у переговорах щодо припинення вогню і встановлення сталого миру в Україні. А в післявоєнний період це буде одним із запобіжників повторенню такої агресії.

 

Віктор Павленко,

кандидат військових наук,

відділ воєнної політики

центру безпекових досліджень НІСД

Вадим Тютюнник,

кандидат військових наук, доцент,

відділ воєнної політики

центру безпекових досліджень НІСД.

Петро Крикун,

відділ воєнної політики

центру безпекових досліджень НІСД

 

Перелік використаних джерел

1. URL : https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua/posts/pfbid0LBJtw CFhPHJ96bCoaw6MqacFjvsiGbNJoYnsHjyCQhZVc5SkAPUzEQC6Lbegkgtfl?rdid=ZYys7DoqnkiIrakp#
2. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF#Text.
3. URL : https://t.me/s/kpszsu.
4. URL : https://t.me/uawarinfographics/5469.
5. URL: https://hromadske.radio/news/2025/10/28/chy-mozhut-tomahavky-i-flaminho-zminyty-perebih-viyny-prezydent-prokomentuvav.
6. URL : https://t.me/ministry_of_defense_ua/14458.
7. URL: https://www.mil.gov.ua/ministry/sklad-zbrojnix-sil-ukraini/ povitryani-sili.
8. Візія Повітряних Сил 2035 / Міністерство оборони України : Командування ПС ЗС України. – [Київ]: [б.в.], 2020. – 40 с.
9. URL: https://doi.org/10.33099/2786-7714-2022-1-1(2)-6-13.
10. URL: https://mod.gov.ua/pro-nas/povitryani-sili.
11. URL: https://interfax.com.ua/news/general/1107699.html.
12. URL: https://t.me/V_Zelenskiy_official/16017.
13. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_25_2396.
14. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2025/10/23/7223064/.
15. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/ind.80/programa-diialnosti-kabinetu-ministriv-ukrayini.pdf.
16. URL: http://nio.nuou.org.ua/issue/view/16658.
17. URL: https://opk.com.ua/нова-інтегрована-система-протиповіт/.
18. URL: https://hups.mil.gov.ua/assets/uploads/library/nadhodzhennya/ lupen-veresen-2021/pdf/22.pdf.
19. URL: https://www.theguardian.com/world/2025/nov/09/volodymyr-zelenskyy-why-should-i-be-afraid-donald-trump.
20. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/skilki-zrk-neobhidno-zahistu-vsieyi-ukrayini-1677268545.html.
21. URL: https://mod.gov.ua/news/jatec-ta-komanduvannya-nato-z-pitan-transformacziyi-viprobovuyut-novi-rishennya-z-protidiyi-ka-bam.
22. URL: https://www.intelligenceonline.com/europe-russia/2025/10/29/alta-ares-begins-mass-production-of-interceptor-drones-in-france,110541531-art.
23. URL: https://t.me/V_Zelenskiy_official.