Автор: Володимир Заблоцький

 

26 листопада 2025 року Польща зробила черговий дуже важливий крок у реалізації програми розвитку національних ВМС. Перший віце-прем’єр і Міністр Національної оборони Владислав Косиньяк-Камиш повідомив, що після багаторічних пошуків Варшава  нарешті обрала постачальника нових підводних човнів в рамках програми Orka («Косатка»)-це буде шведська компанія Saab Kockums з проектом A26.

 

Навіщо Польщі підводні човни

Важливість прийнятого Варшавою рішення важко переоцінити, адже  пошук джерела оптимальної закупки  підводних човнів (ПЧ) на міжнародному ринку тривав понад 30 років.Тим часом актуальність питання зростала, а підводна складова флоту Білого Орла скоротилась до одного, застарілого вже ПЧ — ORP Orzel (пр. 877Э), ще радянської побудови 1985 року.

Весь цей час свою продукцію для Польщі безуспішно пропонували майже усі провідні виробники неатомних підводних човнів світу. Але Варшаві були потрібні не просто субмарини. На стратегічному рівні йшлося про створення національної підводної (поряд з повітряною) складової неядерного стримування Росії.

Для цього планувалось придбати три неатомних підводних ракетоносії, озброєні далекобійними крилатими ракетами типу Tomahawk з підводним стартом. Один з них мав постійно нести бойове чергування в Балтійському морі, один готуватись до бойового чергування і ще один — перебувати в ремонті і відновленні боєздатності.

Така зброя могла бути ефективним засобом стримування агресора, оскільки дозволяла тримати під прицілом більшість важливих військово-економічних центрів європейської частини РФ. Втім, Вашингтон з власних міркувань не погодився на продаж Польщі КР Tomahawk.Так само, як не погоджується зробити це у 2025 році для України. Тому питання придбання далекобійних ракет з підводним стартом довелось відтермінувати до кращих часів.

Станом на 2025 рік свої пропозиції щодо продажу Польщі нових підводних човнів надали компанії з таких країн, як-от: Німеччина (TKMS, ПЧ Typ 212CD), Швеція (Saab Kockums, ПЧ A26), Італія (Fincantieri, ПЧ U212 NFS), Іспанія (Navantia, ПЧ S-80 Plus), Франція (Naval Group, ПЧ Scorpène Evolved), Південна Корея (HD Hyundai Heavy Industries, ПЧ HDS-2300 і 3300 і Hanwha Ocean, ПЧ KSS-III Batch 2).

Усі вони мали свої плюси і мінуси, а деякі виглядали дуже привабливо. Зокрема, це пропозиція оснащення субмарин балістичними ракетами (проект KSS-III Batch 2 від південно-корейської компанії Hanwha Ocean). На підставі рекомендацій спеціально створеної Цільової експертної групи, яка ретельно вивчала пропозиції претендентів, Кабінет Міністрів Польщі і прийняв рішення на користь шведського проекту А26.

 

Політичний фактор

З політичної точки зору, шведський вибір є цілком зрозумілим, адже Швеція є для Польщі важливим економічним і військовим партнером на Балтиці, особливо після вступу до НАТО і поглиблення двосторонніх військових відносин. Експерти зазначають, що це можна розглядати в якості прямого наслідку російської повномасштабної агресії проти України у 2022 році, без якого Швеція, мабуть, так і залишалась би надалі нейтральною країною.

Як наслідок агресивної політики Москви, Балтійське море дедалі більше перетворюється на регіон, де відбуваються дії нижче порогу війни. Йдеться про активізацію розвідувальної діяльності, високу вірогідність здійснення актів тероризму, і диверсій на об’єктах критичної інфраструктури. Кремль постійно демонструє агресивність на морі і в повітрі з порушеннями повітряного простору країн НАТО тощо.

Все це об’єктивно зумовлює необхідність посилення обороноздатності країн Балтійського регіону, у т.ч. Швеції і Польщі. У вересні п.р. ці дві країни НАТО уклали також двосторонню оборонну угоду, яка передбачає посилення військово-технічного співробітництва і оперативну взаємодію збройних сил на випадок ускладнення обстановки незалежно від реакції Альянсу.

 

Мілітарний фактор

 

З військової точки зору деякі польські експерти піддають критиці шведський вибір Варшави. Дійсно, останній побудований у Швеції підводний човен впровадили до служби у 2003 році – це був шостий і останній ПЧ типу Collins для Королівських ВМС Австралії.  А останній підводний човен для власних ВМС у Швеції  побудували ще раніше, у 1997 році, це був останній човен типу Gotland пр. A19.

Тим не менше, Швеція зберігає і постійно розвиває потенціал підводного кораблебудування і вдосконалює свій підводний флот. Одним з важливих досягнень в цій царині є оснащення шведських підводних човнів оригінальними малошумними повітряно-незалежними установками Стірлінга (Stirling AIP) V4-275R.

На відміну від інших відомих аналогів AIP, що використовують паливні елементи, запатентоване шведське рішення у вигляді модуля Стірлінга AIP є простішим, легшим, більш зручним в обслуговуванні і економічно вигіднішим в експлуатації. Це підвищує прихованість ПЧ у підводному стані і збільшує час безперервного перебування під водою  ПЧ пр.А19 до 15 діб, а пр.А26 — навіть до 18.

Тому шведські підводні човни вважаються одними з найкращих у світі і мало чим поступаються навіть атомним аналогам. Недарма навіть ВМС США у 2005 році брали у лізинг шведський ПЧ HSwMS Gotland для використання в якості  малошумного умовного підводного супротивника у протичовнових навчаннях поблизу військово-морської бази Сан-Дієго (штат Каліфорнія). Треба віддати належне, шведський ПЧ на практиці підтвердив свої переваги малопомітного підводного мисливця. Він успішно подолав лінію кораблів охорони атомного авіаносця USS Ronald Reagan, наблизився на дальність торпедного залпу і умовно «потопив» його.

 

Як виглядатиме «привид Балтики»

Saab позиціонує свій проект A26, як перший неатомний ПЧ 5-го покоління  у світі,  узгоджений зі стандартами взаємодії НАТО. Він оптимізований для багатодоменних операцій, передусім у складних прибережних акваторіях Балтики, здійснення розвідки (у т.ч. радіоелектронної), спостереження, знищення надводних і підводних цілей на великих відстанях та захисту критично важливої ​​підводної інфраструктури.

 

Загальний вигляд шведського підводного човна проекту А26

 

А26 зможе збирати критично важливу розвідувальну інформацію щодо комунікацій, переміщень та радіолокаційних випромінювань противника як у прибережних акваторіях, так і у відкритому морі. За оцінками фахівців, A26 забезпечить ВМС Польщі безпрецедентні можливості в морській, повітряній та інформаційній сферах, що знаменуватиме нову еру в підводній війні

За даними Saab Kockums, існують кілька варіантів ПЧ пр.А26, як-от: A26 Pelagic (прибережний), A26 Oceanic ER (океанський збільшеної дальності), а також експортна версія з опцією оснащення установками вертикального старту (VLS) на 18 далекобійних крилатих ракет Tomahawk (3 шахти по 6 комірок). Щоправда, вона виглядає практично нереальною через вимогу обов’язкового погодження з США.

ПЧ пр.А26 матиме довжину 66,1 м, ширину 6,75 м, осадку 6 м, надводне водозаміщення 1925т, підводне-2100 т. Головна енергетична установка: малошумний електричний двигун, який живитимуть 3 генератори. Вона буде одновальною, з 3 малошумними повітряно-незалежними двигунами Стірлінга 5-го покоління. Підводна швидкість-до 20 вузлів, дальність плавання-необмежена. Екіпаж: 26 матросів, старшин і офіцерів, з можливістю розміщення 9 і більше додаткових осіб (спецназ).

Штатне озброєння: 6 носових торпедних апаратів, у т.ч. 4 калібру 533 мм і 2-калібру 400 мм. Перші призначені для стрільби важкими торпедами Torped 62 steg 2 або Torped 63, другі-легкими керованими за дротами протичовновими торпедами Torped 47 (Saab SLWT) та постановки мін. Також анонсовано подальше оснащення ПЧ крилатими ракетами з підводним стартом для ураження морських і наземних цілей. Ракети будуть запускатись через штатні 533-мм торпедні апарати.

А26 матиме удосконалену геометрію корпусу, покритого шаром спеціальної звукопоглинаючої гуми, модифіковані повітряно-незалежні установки Стірлінга і буде використовувати технології  комплексної малої помітності GHOST (Genuine HOlistic STealth). Остання зменшує акустичні, магнітні, радіолокаційні, електричні, інфрачервоні та візуальні сигнатури і робить ПЧ надзвичай тихим, за що його вже називають «привидом Балтики».

До цього слід додати розвинений склад сучасного електронного розвідувального і навігаційного обладнання (у т.ч. підводного дрона Saab LUUV), а також систем прихованого зв’язку. A впровадження елементів штучного інтелекту дозволить скоротити час ухвалення рішень і забезпечить новому малошумному човну неабиякі тактичні переваги в умовах мілководного Балтійського моря.

Особливістю пр.А26 є модульна конструкція, що дозволяє адаптувати човен для розміщення різноманітного обладнання і виконання  широкого кола завдань. Важливою конструктивною і тактичною особливістю ПЧ буде його оснащення  унікальним багатоцільовим підводним шлюзом  діаметром 1,5 м в носовій частині. Це уможливить приховане розгортання сил підводного спецназу та/або безекіпажних підводних апаратів.

 

Візуалізація використання підводного шлюза на ПЧ пр.А26

 

У 2022 році на верфі у Карлскруні почалось будівництво 2-х підводних човнів пр.А26 для Королівських ВМС Швеції (HSwMS Blekinge і HSwMS Skåne), які мають замінити попередників пр. А19. Компанія Saab Kockums вже двічі переносила терміни їх готовності, останнім разом на 2031 і 2033 роки.

 

Фінансовий фактор

Візуалізація «привида Балтики» — підводного човна пр.А26 від Saab.

 

З огляду на поглиблення останніми роками військово-технічного співробітництва Польщі і Республіки Корея, цілком логічним виглядав би вибір на користь замовлення підводних човнів за програмою Orka  саме у південно-корейських партнерів. Адже вони готові були задовільнити, як свідчить  досвід і приваблива комерційна пропозиція (особливо від Hanwha Ocean) по підводних човнах, усі вимоги Польщі, включно з озброєнням ПЧ далекобійними ракетами і полонізацією проекту.

Ба більше, Сеул пропонував безоплатно передати Польщі на перехідний період один із своїх підводних човнів для забезпечення підготовки екіпажів нових кораблів. Все, здавалось, було на користь саме такого рішення Варшави, але не склалося через брак в польському бюджеті необхідних для фінансування будівництва сучасних підводних човнів значних коштів.

А сподівання Варшави залучити для цього кошти спеціальної європейської програми SAFE не виправдались через вимогу останньої замовляти озброєння (у т.ч. підводні човни) лише у європейських компаній. Таким чином, для Польщі залишався один шведський варіант без варіантів, яким вона і вирішила скористуватись.

 

Польський контракт

За повідомленням з польських урядових джерел, вже заплановані переговори  на міждержавному рівні, а у першій половині 2026 року очікується  підписання угоди щодо закупки Польщею трьох підводних човнів нового проекту A26 (типу Blekinge). Вартість майбутнього контракту оцінюється  у 2,52 млрд доларів. Також контракт передбачатиме інвестиції в польську промисловість, передачу Польщі технологій і можливість прискорення початку підготовки майбутніх польських екіпажів.

Для цього на перехідний період шведи передадуть ВМС Польщі у 2027 році підводний човен, що був у користуванні, в якості перехідної платформи (за принципом gap-filler). Ймовірно, йдеться про ПЧ HSwMS Södermanland пр.А17S, який у 2024 році був модернізований з використанням багатьох рішень для А26 і відтоді має з ним багато спільного, у т.ч. інноваційну повітряно-незалежну  установку Стірлінга (AIP).

 

 

За попередніми даними, Флот Білого Орла може отримати свій перший ПЧ пр.А26 вже у 2030 році. Адже в такому випадку  шведам доведеться віддати полякам свій головний ПЧ Blekinge. Це буде дуже дивно, хоча світовій практиці такі приклади відомі. А Польща в такому випадку може першою отримати новітній ПЧ 5-го покоління.

Хоча реальні терміни будівництва підводних човнів цього типу для Польщі можуть відрізнятись від заявлених політиками і стануть відомі лише під час укладання у 2026 році контракту. Але залишається невирішеним питання ракетного озброєння.

Польські експерти вже спростовують наявність на майбутніх польських А26 систем VLS для запуску крилатих ракет  Tomahawk, передбачених для експортної версії. Придбання Польщею і взагалі європейцями цих ракет у США унеможливлюється через відверто зрадницьку і антиєвропейську позицію  нинішньої адміністрації Білого дому на чолі з рудим претендентом на Нобелівську премію миру.

Чергова спроба Варшави офіційно вирішити це питання у США не буде мати сенсу і означатиме лише втрату часу. Відтак, ПЧ будуватимуть за існуючим єдиним для двох країн проектом «як є». Тим більше, що шведські джерела повідомляли про перспективу озброєння А26 крилатими ракетами, що запускатимуться з-під води через торпедні апарати.

Таке рішення буде дешевою альтернативою американській системі VLS, хоча і поступатиметься їй за кількістю боєкомплекту. І вирішуватиметься це питання буде, напевно, без участі США. Не можна виключати і долучення до цього за європейські кошти SAFE інших, передусім, європейських країн НАТО, а також України з її перевіреними на практиці бойовими ракетними технологіями.

В будь-якому випадку, багаторічний досвід Польщі і міжнародна співпраця в напрямку придбання нових підводних човнів заслуговує на увагу, адже Україні в перспективі все це може бути корисним. І придбання підводних човнів,  і підготовка для них екіпажів, і створення в країні відповідної інфраструктури.

 

Володимир Заблоцький,

експерт з військово-морської техніки