(Виступ Члена ГС «Ліга оборонних підприємств України», керівника Українського агентства з перспективних науково-технічних розробок, UA.RPA Ігоря Кабаненка у ході Першого всеукраїнського форуму приватних підприємств оборонної промисловості, 28-29 вересня 2017 року)
Створення Ліги оборонних підприємств України — продуктивний і ефективний крок вперед. Він дає можливість об’єднати зусилля приватних виробників озброєння та техніки, які працюють на ринку для того, щоб в найкращий спосіб задовольняти потреби замовника.
Безумовно, відносини із замовником, із сектором оборони і безпеки — це ключові аспекти. На сьогоднішній день вони вибудувані відповідно до тактико-технічних вимог, корпоративно-тактичних вимог, тактико-технічних завдань і інших ключових тактичних, оперативних вимог.
Ми співпрацюємо з державним концерном «Укроборонпром», наша компанія має спільні проекти та угоди. Ми працюємо також із представниками ОПК всередині Ліги оборонних підприємств. Це достатньо конструктивна робота для того, щоб в найкращий спосіб задовольнити ті нагальні потреби, які сьогодні існують.
Наша компанія спеціалізується на високотехнологічних розробках саме в оборонному секторі. У нас є низка проектів з модернізації, які безпосередньо побудовані на сучасних технологіях. Це засоби нічного бачення для бронетехніки, системи побудовані на лазерних технологіях, інтерактивні комплекси, тренажерні комплекси та інші системи, які сьогодні необхідні Збройним Силам. Також ми має результати роботи із західними компаніями та НАТО.
Існує низка питань, що потребують вирішення. Наприклад, вдосконалення нормативно-правої бази. Для всіх учасників ринку повинні бути однакові умови праці. Відповідно повинні бути закладені законодавчі підстави. Основою має бути законодавство про державно-приватне партнерство у сфері оборони і безпеки. На жаль, такого законодавства в Україні не існує.
Звичайно, потрібно удосконалювати у рамках цих відносин із замовником систему спільної роботи. Наприклад, існує, на сьогоднішній день колишня радянська система РКМ (розрахунково-калькуляційні матеріали). Система була створена під час холодної війни, для інших потреб. Щоб в будь-який час, перенести виробництво за Урал і далі, тобто взяли документацію, привезли, розгорнули. В України це не працює, тому потребує вдосконалення.
Розрахунково-калькуляційні матеріали — чутливе питання. В Україні зараз існують обмеження, рентабельність не вище 15%. І з точки зору розвитку, з точки зору відкриття нових проектів, це не працює. До речі, це одне із питань, яке піднімають наші західні колеги. Інвестиції які вкладаються, повинні розраховані таким чином, щоб вони давали розвиток. Випускати якийсь окремий продукт, навіть найкращий — немає сенсу, якщо його не вдосконалювати, якщо не вкладати в розвиток, пройде час, і він стане не потрібний. Це певний блок питань, пов’язаний із необхідністю вдосконалення процедур, процесів законодавства, підзаконних актів.
Якщо подивитися, як формується ціна на ринку, то це обмеження, які пов’язані з РКМ. Але ринок потребує конкуренції та відповідного підходу. Так створюються можливості для розвитку. На наш погляд повинно бути три рівні. Перший рівень, задоволення потреб замовника. Другий, це тестування виробів на якість. Адже нова генерація війн за змістом є високотехнологічною. Це змагання технологій та якості. На третьому місці — ціна. Якщо ціна на першому місці, то це змагання за кількість, а кількість — це програш.
Є низка моментів, ключових, які ми повинні враховувати. Ліга працює над цим питанням. Я сподіваюсь, що держава також зробить крок на зустріч. Багато цих концепцій вже реалізовані на Заході. Ми беремо західну модель, і кажемо, що ми до 2020 року (так записано в Стратегічному оборонному бюлетені) повинні перевести і Збройні Сили і нашу оборонну індустрію на стандарти Альянсу. Це один із ключових стандартів НАТО, який виписаний у багатьох документах. Саме інтегрована логістика базується на таких принципах, бо немає іншого підходу тому, що на Заході чітко розуміють і нам потрібно це розуміти, головна цінність це людина. Це військовий, який є головним елементом в цій війні. І саме для забезпечення реалізації його потенціалу для найкращої ефективності застосування військ, повинні бути високотехнологічні ефективні рішення.
Я вважаю, що Лізі вдалося зібрати найбільш активну частину приватного сектору, який працює в оборонній індустрії. Об’єднання відбулося навколо ціннісного підходу, тому, що всі розуміють, що нам треба захистити нашу державу і захищати її треба сьогодні. Звичайно, багато дискусій було стосовно пріоритетних питань. Що потрібно робити зараз, яким чином актуалізуватись для створення найкращих продуктів, найкращих умов на ринку. Це не є мова про лобіювання окремих інтересів, це мова про створення найкращої збалансованої ефективної моделі, яка буде працювати на ринку. Це робота у бік створення законодавства з виробництв, ремонту та модернізації озброєння і військової техніки, імплементації кращих світових практик, і в тому числі, те що стосується взаємовідносин із замовником, удосконалення виробництва спираючись на найкращі світові стандарти. У подальшому ця робота буде вдосконалюватися для того, щоб в найкращий спосіб підтримувати і реалізовувати інтереси та завдання, які стоять перед нами.
Це можливість подивитися один одному в очі, ще раз поспілкуватися в колі виробників, обмінятися думками, показати керівництву нашої держави, що реально зроблено і які перспективи на майбутнє, поговорити досить предметно стосовно того, що ми можемо зробити та на що слід спрямувати наші зусилля. Треба знаходити спільні рішення і можливості для їх реалізації.