Що стосується грошей, витрачених у рамках ДОЗ: станом на 1 грудня 2021 року в нас було 12 мільярдів невикористаних коштів. Ми з новою командою навели шурхоту і виконали замовлення на 99,8%. 300 мільйонів повернули в скарбницю. Чому? Тому що багато речей в різних напрямках були не в ідеальному форматі взаємодії з комітетом. А весь ДОЗ, зміни в ньому, погоджувалися з комітетом.

Про це сказав міністр оборони Олексій Резніков в інтерв’ю виданню LB.UA.

Резніков зазначив, що поняття «Державне оборонне замовлення» відсутнє в українському законодавстві. «Тепер ми маємо, за новим законом, Трирічний план закупівель. Тому вчимося називати це ТПЗ. Але змінена не тільки назва, але й підхід і філософія. Трішки змінена процедура запроваджень. Сьогодні є декілька учасників, яких раніше не було з погляду виконання ДОЗу. Раніше були Збройні сили, міністерство, профільний комітет, уряд».

Згідно з міністром оборони, «Збройні сили визначають потреби на три роки вперед, виходячи з їхньої оцінки, аналізу загроз з боку потенційного супостата і потреб для розвитку. Скільки БТРів, танків, ракет, яких саме, яких літаків/вертольотів, кораблів, автоматів, снайперських комплексів, абощо їм потрібно. Міністерство оборони все це опрацьовує і виступає консолідованим замовником. Каже, наприклад: нам потрібні снайперські комплекси, які спроможні вражати на відстані від кілометра. Це мінімум 338 калібр. Міністерство стратегічної промисловості дивиться на ринок і планує, що Збройним силам на три роки вперед потрібна така-то кількість снайперських комплексів 338 калібру. Умовно, український виробник має спроможність закрити 30% цієї потреби, а в країнах НАТО, знову ж таки умовно, є виробник, який може закрити ще 70%. Це пропорції умовні, реальних я не буду розкривати, але будьте певні – у нас є потужні зброярі в Україні».