На сучасному етапі Індія має виключне значення для України у сфері розвитку військово-технічного співробітництва (ВТС) – передусім тому, що в умовах антиросійських санкцій та технологічної кризи в Росії з’явилися унікальні можливості розвитку партнерства в високотехнологічних за оборонних програмах на кількома напрямками.
Таке переконання в коментарі ІА «ОПК» щодо потенціалу українсько-індійського ВТС висловив директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.
За його словами, про серйозні наміри української сторони свідчить той факт, що делегацію України виставці Aero India-2021 очолив міністр оборони України Андрій Таран, а до її складу також увійшли заступник міністра стратегічних галузей промисловості Тарас Коваленко, генеральний директор ДК «Укроборонпром» Юрій Гусєв та Надзвичайний та Повноважний посол України в Індії Ігор Поліха.
В.Бадрак:
«Зокрема, після аналізу потенціалу українсько-індійського ВТС в Центрі досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) дійшли висновку, що надзвичайну вагу мають такі напрямки як модернізація військово-транспортних літаків ВПС Індії Ан-32 та спільні розробки і організація виробництва нового військово-транспортного літака для ВПС Індії – ще у квітні 2016 року Індія визнала спільний проект з РФ занадто дорогим і незадовільним з технічної точки зору та відмовилася від нього. З того часу вивчалася можливість реалізації спільної з Україною програми щодо виробництва до 500 літаків загальною вартістю 5,3 млрд дол. Важливим сигналом стала й відмова Індії в 2018 році від спільного із Росією проекту FGFA (Fifth Generation Fighter Aircraft), який передбачав створення на основі Су-57 першого індійського винищувача п’ятого покоління.
Крім того, Україна здатна наростити експорт силових установок для індійських військових кораблів та авіаційного озброєння, зокрема ракет «повітря-повітря» Р-27, які вже може виробляти без російських вузлів.
Крім того, Україна здатна розширити постачання оборонних систем для гелікоптерів, проведення спільних науково-дослідних робіт, а також налагодження виробництва окремих авіаційних систем в Індії. Також можлива й участь у спільній модернізації радарів П-18 та систем протиповітряної оборони ЗСУ-23-4 «Шилка», С-125 «Печора».
У технологічно виснаженої Росії сьогодні немає КБ, здатного розробляти сучасні військово-транспортні літаки, і цим повинна скористатися Україна при розвитку ВТС з Індією.
Слід згадати, що Рада з оборонних закупівель індійського уряду ще у жовтні 2019 року виділила 465 млн дол. на три програми з імпортозаміщення російської військової техніки. Два проекти включають в себе розробку і впровадження у виробництво протитанкових керованих ракет третього покоління і допоміжних силових установок для танків Т-72 і Т-90, третій — стосується систем РЕБ для гірської і високогірній місцевості. Україна здатна брати участь у таких проектах».