«За півроку в Міноборони було проведено 251 аудитів і перевірок, за результатами яких до правоохоронних органів було направлено 167 матеріалів на сотні мільйонів гривень збитків».
Про це 2 березня ц.р. написала у своєму блозі на сайті «Українська правда» радник Міністра оборони України Олександра Дрік.
«Серед них, наприклад, 73,3 млн грн – втрати на інвестиційних договорах (землі в обмін на житло), 33, 3 млн грн – втрати через завищення обсягів і вартості будівництва казарм поліпшеного планування Південним ТерКЕУ, 9.1 млн грн – фінансові порушення під час будівництва казарм поліпшеного планування Західним ТерКЕУ, 3.2 млн – втрати через завищення вартості будівництва казарм поліпшеного планування Півчіним ТерКЕУ (велика перевірка по будівництву 184 казарм поліпшеного планування у 2017-2019 роках ще триває), 9,9 млн грн – втрати через реалізацію за заниженими цінами лісопродукції у 2016-2017 ДП Чернігівський вийськовий лісгосп, 7,5 млн/ 4,4 млн/ 3.4 млн/ 3,3 млн – втрати у військових частинах через недостачі та псування, безпідставне списання матеріальних цінностей, в т. ч. пального (це найбільші, порушення є практично в кожній в/ч – всі матеріали відправляються в правоохоронні органи). Загалом аудитами попереджено 576,77 млн грн збитків під час попереднього моніторингу по закупівлях. До відповідальності притягнуто більше 100 осіб.
Втім Міноборони не правоохоронний орган, його завдання – обороноздатність держави. І якщо корупція обороноздатність знижує, то завдання Міноборони – корупцію і порушення, які призводять до втрат і збитків, попередити.
Парадоксально, але для цього значну кількість процесів в Міноборони треба практично вибудовувати з нуля, починаючи з обліку і контролю.
Наприклад, за даними аудитів в Міноборони у 2014-2019 було втрачено 259 будівель і 278 земельних ділянок, загальною вартістю 62,3 млн. і 332,3 млн. грн відповідно. Землі найчастіше втрачаються через незаконне відчуження і самозахоплення – бо близько половини з них навіть не зареєстровані.
Інший приклад – використання пального. Зі 141 тон пально-мастильних матеріалів, поставлених до 33 військових частин у 2018 році, станом на кінець 2019 було обліковано лише 25%. Тобто наприкінці 2019 неможливо було навіть з’ясувати, скільки фактично було використано пального за рік до того.
Відсутність належного обліку і контролю, непрозорі, забюрократизовані робочі процеси самі по собі створюють умови для різноманітних зловживань і корупції. Саме тому в Антикорупційному плані дій Міноборони було визначено 5 таких сфер, в яких усуваються умови корупції: землі оборони, пальне, закупівлі, державні підприємства і будівництво об’єктів інфраструктури + житлове забезпечення.
У кожній з цих сфер запроваджуються нові прозорі процедури і процеси. Наприклад, була проведена звірка земель оборони, в результаті якої з’ясували, що близько половини земель навіть не зареєстровані – зараз відбувається їхня реєстрація і вирішено створити окремий шар земель оборони на кадастровій карті. Для контролю за використанням пального було прийнято рішення запровадити автоматизовану систему логістики пального – зараз проводиться пілотне випробування її елементів і ведуться перемовини зі структурами НАТО про запровадження автоматизованої системи за найкращими світовими стандартами.
Для роботи по кожному з 5 пріоритетних напрямків були створені робочі групи, до складу яких увійшли громадські експерти різних організацій в межах спільного проекту Міноборони з Незалежним антикорупційним комітетом з оборони (НАКО). Наразі робочі групи аналізують процеси, типові порушення, напрацьовують рішення, які дозволять усунути їх причини, і дорожні карти по кожній зі сфер. Таким чином Мінооборони усуває корупційні ризики в сферах, які десятиліттями потерпали від зловживань і корупції.
Втім ризики, пов’язані із втратами життів, ресурсів і репутації, присутні в усіх напрямках діяльності Міноборони, тому в серці реформи – побудова ефективного внутрішнього контролю і управління ризиками. Для розуміння: за даними внутрішніх аудитів Міноборони, за три попередні роки лише в Командуванні Сил логістики (Озброєння ЗСУ) було виявлено ризиків в управлінні майновими і фінансовими ресурсами на 4 млрд грн, 70% з них так і не були усунуті. Тобто збитків, які зараз можуть розслідуватись правоохоронними органами могло не бути, якби вони були вчасно усунуті.
Виявити такі потенційні проблеми і мінімізувати негативний вплив – і є завданням системи внутрішнього контролю і управління ризиками. Для того, щоб цю систему запустити, ми запросили фахових іноземних та українських експертів, за допомоги яких підрозділи апарату Мінборони і Генерального штабу (загалом більше 50) напрацювали близько 1 000 ризиків різних рівнів. Ризики високого рівня будуть контролюватись на рівні керівництва Міноборони, решта – керівниками відповідних структурних підрозділів, в кожному з яких призначені менеджери внутрішнього контролю, а роботу з координації виконуватиме уповноважений підрозділ.
Міноборони продовжує ативно працювати з викривачами корупції, проводить навчання з виховання доброчесності (за півроку було проведено 41 захід, в яких взяли участь 1433 особи, з них 78 – керівного складу) і відкрите до співпраці з усіма, хто розділяє наші принципи: невідворотності відповідальності, усунення умов корупції і виховання нетерпимості до корупції.
Тому що корупція безпосередньо впливає на обороноздатність: ставить під загрозу життя і безпеку громадян, військових і держави. Якщо через корупцію закуповується неякісне обладнання – це ставить під загрозу життя військових в зоні бойових дій. Якщо через корупцію землі оборони втрачаються за безцінь, сотні військових та їх сімей не отримують житла. Через корупцію втрачаються дефіцитні ресурси, а кошти спрямовані на армію, можуть опинитись не в тих руках, в тому числі – руках ворога. Тому толерувати корупцію тут точно ніхто не буде, про всі відомі факти повідомляйте!