Міноборони України, скоріш за все, погодиться на повернення оборонним підприємствам можливості отримання прибутків в межах визначених урядом рівнів при виконанні державного оборонного замовлення (ДОЗ), а саме 5 відсотків на придбані комплектувальні вироби та 30 відсотків витрат на виконання робіт (на даний час підприємства ОПК користуються можливістю отримувати прибутки відповідно 5 відсотків на придбані комплектувальні вироби та 30 відсотків витрат на виконані роботи, при цьому міністр оборони України виявся єдиним чиновником, який не погодив відповідні внесення змін до існуючої нормативно-правової бази – «ОПК»).
Про це інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур’єр» повідомив представник Міноборони України, додавши, що таке рішення може бути прийняте до затвердження ДОЗ-2018. Він пояснив, що військове відомство в разі погодження даного питання раніше зіткнулося б необхідністю переглянути понад 800 договорів та не мало б можливості сплатити підприємствам ОПК різницю, оскільки попередні розрахунки вартості озброєнь і військової техніки (ОВТ) відбувалися в межах бюджету на потреби національної оборони. «Після погодження керівництвом військового відомства даного питання ціноутворення за новими правилами відбуватимуться вже відносно ДОЗ-18», — зазначив чиновник Міноборони.
Як повідомлялося раніше, підприємства оборонно-промислового комплексу України, які беруть безпосередню участь у виконанні державного оборонного замовлення, виробляють новітні зразки озброєння і військової техніки, стикаються із системною проблемою ціноутворення, яка суттєво заважає сталому розвитку оборонно-промислового комплексу держави, оскільки реальний сумарний прибуток, з урахуванням темпів інфляції, не перевищує до 5,4% та не дозволяє інвестувати розробки нових ОВТ та удосконалювати наявні ОВТ.
Згідно п. 26-3 Постанови КМУ №464 від 27.04.2011 р. «під час розрахунку ціни прибуток визначається суб’єктом господарювання на основі розрахованої величини прибутку, що забезпечує умови ефективної діяльності суб’єкта господарювання з урахуванням витрат на сплату податків та зборів, а також відсотків за кредитами. При цьому прибуток у складі ціни не може перевищувати 5 відсотків витрат суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб’єктів господарювання, а також 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).»
Такий рівень прибутку для підприємств фахівці вважають неприпустимим з огляду на те, що підприємство виключно за власний рахунок провадить дослідно-конструкторські роботи, фінансує експериментальне виробництво, закуповує сучасне устаткування, винаймає висококваліфікованих (а отже високооплачуваних) фахівців, несе ризики невизначеності в обсягах закупівлі своєї продукції тощо. Такий рівень прибутку не «забезпечує умови ефективної діяльності суб’єкта господарювання з урахуванням витрат на сплату податків та зборів», підприємства-виробники не мають можливості активно нарощувати кадровий потенціал, вкладати кошти в розвиток виробництва, фінансувати подальші розробки.
Незважаючи на те, що встановлений рівень прибутку деморалізує виробників продукції оборонного призначення і не створює нічого іншого, як підґрунтя для деградації і занепаду, міністром оборони за реєстраційним номером 2591/у/2 від 18.10.2016 було затверджено «Методичні рекомендації щодо єдиних підходів під час застосування окремих положень, визначених постановою КМУ №517 від 08.08.2016 р. …» якими встановлені рівні прибутку були ще зменшені. Вищезазначеними Методичними рекомендаціями допустимий рівень прибутку, що нараховується на витрати із закупівлі комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб’єктів господарювання, знижено в п’ять разів – з 5% до 1%, а рівень прибутку на решту витрат – знижено з 30% до 20%. Такі нормативи, за визначенням експертів, ставлять під загрозу обороноздатність держави.
То ж протягом поточного року підприємства ОПК наполягали на перегляді Міністерством оборони України підходів до ціноутворення на ОВТ та відмови від Методичних рекомендацій.