“Треба використовувати так званий об’єктно-орієнтований підхід до розвитку критичних технологій, до формування переліку,”- Віктор Дихановський, провідний науковий співробітник ЦНДІ озброєння і військової техніки ЗСУ, на круглому столі УІБД в Укрінформі.
Експерт розповів, що багато років йде мова про розвиток критичних технологій, є відповідне рішення Кабміну (600-Р), яке у грудні було оновлене, і редакція вийшла, але воно залишається у тому ж непрактичному стані. Це рішення пропонує недієвий механізм- це безсистемність заходів, це відсутність практичної спрямованості, це фінансування тільки з державного бюджету і абсолютна відсутність зацікавленості виробників. У першу чергу – приватних виробників технологій. Що пропонується? Там є дуже широкий перелік, який Україна точно не зможе охопити своїми потужностями, а національна економіка не забезпечить їх розвиток. Крім того, не зрозуміло, для чого ці технології, чи вони будуть реалізовуватися в якомусь із зразків озброєння, у якій сфері.
“ На мою думку, треба використовувати так званий об’єктно-орієнтований підхід до розвитку критичних технологій, до формування переліку. Тобто: Генштаб чи Міноборони говорять «нам потрібні зразки озброєння». Відповідно, держава має дати сигнал приватному бізнесу, – що саме потрібно. І тоді приватний бізнес, можливо, буде готовий вкладати свої обігові кошти.”- зяавив Дихановський.
“У Законі “Про національну безпеку” (від 2018 року) багато сказано про державно-приватне партнерство. Як один з варіантів, ми бачимо так звані “форвардні контракти”. Наприклад, Міноборони каже, який потрібен зразок озброєння, ми пишемо на нього ТТЗ, знаходяться підприємства, які готові розробити його за обігові кошти, але у контракті потрібно прописати, що потім Міноборони купить таких зразків, наприклад, “100 чи 1000 штук за вказаною ціною”. Тут ризик розподіляється порівну. Ризикує і Міноборони, ризикує і підприємець. Він може не розробити зразок і кошти пропадуть. Разом з тим, є ризик і для Міноборони – якщо неправильно складе ТТЗ. У нас готові обговорювати цю методологію. Ще у 2013 році ми з Володимиром Павловичем Горбуліним започаткували її розроблення, активно пропонували Кабміну, Адміністрації Президента, але тоді її відштовхували. Дотепер жодного “форвардного контракту” не укладено.”
“Має бути система оцінювання. На всіх етапах життєвого циклу. Крім того, у світі широко використовується принцип державно-приватного партнерства, але він мусить мати конкретні прояви. Я сказав про форвардні контракти, як приклад. У Великобританії використовується приватна фінансова ініціатива (PFI, PFI-2) і вони розглядають це як основну форму державно-приватного партнерства. Для них це дуже важливо, це дає їм значний розвиток оборонного потенціалу, залучає обігові кошти приватних підприємців. У нас в Україні, відповідно до звіту Міністерства економічного розвитку, 90% прибутку – це приватний сектор економіки. Свого часу я доповідав на різних рівнях, але поки що не знайшов підтримки. Можливо, наша зустрічі і подальші зібрання знайдуть розвиток. Я готовий представити більшу деталізацію цієї пропозиції. “- зазначив Віктор Дихановський на завершення.