ЕКСПЕРТ РОЗПОВІВ ПРО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ В РФ – LB.UA

Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння  Валентин Бадрак у статті для LB.UA розповів про стан справ та проблеми розвитку безпілотної авіації в РФ.

 

Російський дроновий табір

Питання розвитку безпілотних авіаційних комплексів (БАК) турбувало РФ давно. І на початку своєї активності вона набагато випереджала Україну. Майже одночасно дві країни закупили в Ізраїлю БАК тактичної ланки. Однак поки українська закупівля припадала пилом на складах, росіяни вже до 2011 року налагодили в себе виробництво. Однак потім Москва неочікувано захлинулася…

Нова інформація про БАК РФ з’явилася під час форуму «Армія-2021». Зокрема, глава міноборони Сергій Шойгу заявив, що до кінця 2021 року кількість безпілотних літальних апаратів у російській армії перевищить дві тисячі одиниць. Частина контрактів на постачання БАК у ЗС РФ була підписана в рамках форуму. Навряд чи хтось візьметься за ревізію, щоб визначити, чи не є заява Шойгу банальною пропагандою. Однак відомо, що більшість російських БАК – це тактична ланка. Чогось потужнішого поки що не створено.

Відомо, що 2021 року компанія «Кронштадт» (входить у ВАТ АФК «Система») ініціативно взялася розробляти малі багатоцільові реактивні безпілотники «Молния», здатні об’єднуватися в групи-рої. Згідно з ескізним проєктом, безпілотники «Молния» будуть виконані у формі крилатої ракети. Вони отримають подовжений фюзеляж, складне крило і реактивний двигун.

 

Крім того, компанія «Кронштадт» пропонує середньовисотні розвідувально-ударні дрони великої тривалості польоту «Орион» і «Сириус». При цьому російський військовий оглядач Михайло Ходаренок визнає, що безпілотник «Орион», створений за технічним завданням у 2011 році, має недостатній потенціал для вирішення завдань, а більш потужний «Сириус» ще перебуває на стадії дослідно-конструкторської роботи. «Однак Росія, як і раніше, в ролі наздоганяючого гравця на цій сцені, і стан справ у галузі не змінився», – констатує російський експерт. «Поки створювали «Оріон», був зроблений істотний стрибок у розвитку засобів зв’язку, обчислювальної техніки всіх типів», – процитувала «Газета.Ru» анонімного співрозмовника з оборонно-промислового комплексу.

Важливо зазначити, що нині всі російські дрони, які розроблено або розробляють для армії, є дистанційно керованими людиною-оператором, тобто не містять елементів штучного інтелекту. У цьому контексті цілком зрозумілі вимоги російського військового керівництва щодо створення промисловістю «розумних» дронів, тобто автономних безпілотних систем, які діяли б за програмами, без участі людей. Але поки що це не вдається, Росія маніпулює тасуванням чисельних проєктів, жоден з яких не наблизився до, наприклад, американських, та що там казати, й до китайських аналогів. Без особливої деталізації можна просто згадати, що у 2021 році свій перший політ здійснив уже перспективний ударний безпілотний літальний апарат КНР WJ-700, здатний запускати великокаліберні боєприпаси з-за меж зони дії протиповітряної оборони супротивника (цей висотний високошвидкісний апарат великої тривалості польоту може нести навіть такі великі боєприпаси, як протикорабельні ракети).

Тому в РФ БАК тасують, як колоду карт. Останні п’ять років заяви в РФ про БАК мусувалися навколо згаданого «Ориона» та великих дронів С-70 «Охотник» і «Альтиус-У». Але публічно оголосивши про приголомшливі плани створити ударні стратегічні (оперативно-стратегічні) безпілотники, РФ не довела їх до кінця. Наприклад, спочатку Кремль заявив про плани поставити в ЗС РФ щонайменше три ескадрильї С-70 «Охотник», що входитимуть до складу майбутніх авіаполків, озброєних Су-57. Але в лютому 2021 року в РФ визнали: льотні випробування БАК «Охотник» не завершаться раніше ніж 2023 року (його серійне виробництво почнеться не раніше ніж 2024 року).

 

Попри те, що в грудні 2020 року президент Путін наказав російському міноборони прискорити роботи щодо С-70 «Охотник», який мав стати «мисливцем» за українськими БАК Bayraktar TB2 турецького виробництва. А щоб проєкт не забували, вирішили створити ще три експериментальні зразки (так само, як і в проєкті Су-57, де є лише один серійний літак з 11 вироблених промисловістю). А поки що в РФ тішаться думкою, що С-70 «Охотник» заслуговує на звання «найважчого безпілотника у світі»: його польотна маса перевищує 20 тонн.

Щодо ударного БАК «Альтиус-У» також усе просто: незважаючи на те, що в лютому 2021 року міноборони РФ підписано контракт на установчу партію «Альтиус-У», вже в травні віцепрем’єр РФ Юрій Борисов зазначив: «Перший прототип БЛА піднявся в повітря 2016 року. За результатами випробування було прийнято рішення про його доопрацювання до рівня, необхідного міноборони. Апарат серйозно модернізується». Щоправда, в серпні 2021 року заступник міністра оборони РФ Олексій Криворучко повідомив, що перший важкий ударний комплекс з безпілотними літальними апаратами «Альтиус» надійде до збройних сил РФ восени. Цей БАК начебто здатний використовуватися для наведення протикорабельних ракет Х-35У. Однак поки що це заяви, які ще треба конвертувати в реальність.

Тому не дивно, що цього року «раптом» виник проєкт безпілотного літального апарата «Гром», який також розробляється згаданою компанією «Кронштадт». Як завжди в РФ, «це наступне покоління». Розробники запевняють, нові досягнення у сфері створення сенсорів і обчислювальної техніки дозволяють перейти до використання штучного інтелекту.

 

Ще на форумі «Армия-2021» Уральський завод цивільної авіації (УЗГА) представив БЛА тактичного класу «Форпост-Р» (саме це підприємство розробило перспективний БАК великої тривалості польоту «Альтиус»). У легкому класі дронів також у РФ представлені системи сімейства «Элерон», розроблені казанським «Еніксом». Але це портативний комплекс розвідки і спостереження «Элерон 3СВ». Його вже закуповує російська армія, комплекс пройшов випробування в умовах війни в Сирії.

Так само у вересні цього року Науково-виробниче підприємство «Радар ммс» звітувало про розробку технології створення автоматизованого «конвеєру» з безпілотників. В інтерв’ю ТАСС виконавчий директор компанії Іван Анцев зазначив, що тут на борту безпілотника необхідний штучний інтелект. «У разі виявлення безпілотником загрози безпеці польоту на маршруті він самостійно оцінює загрозу», – зазначив розробник. Наразі невідомо, чи ці елементи штучного інтелекту інтегровано в БАК. Тому, здається, ключове слово цього повідомлення – «необхідний».

Ще одна російська безпілотна тема – застосування баражувальних боєприпасів. Зокрема, БЛА «Ланцет» активно застосовувався російськими військовими Сирії, а в ефірі програми «Вісті тижня» на каналі «Росія-1» були навіть показані кадри ураження рухомого джипа і кулеметної точки. На тлі гальмування «великих» проєктів створення БАК у РФ швидко «вхопилися» за цю тематику. Зокрема, в ЗМІ «Ланцет» було названо «першим серійним виробом, що надійшов у розпорядження російської армії та здатен не тільки вражати окремі цілі, а й працювати в «зграї», створюючи повітряне мінне поле».

 

У РФ багато цитували експертів турецького видання Haber7, які зазначили, що ці системи повітряного мінування загрожують турецьким БАК «Байрактар TB2». Однак знайшлося чимало російських фахівців, які висловили сумнів у тому, що безпілотники «Ланцет» стануть масовою зброєю. Зокрема, міноборони РФ довгий час ігнорувало такий напрямок безпілотної техніки, як баражувальні боєприпаси. Бо такі БЛА, «безпілотники-камікадзе», фактично апарати одноразового застосування, що дуже недешево. «Ймовірно, оптимальне застосування легких розвідувальних БЛА у зв’язці з ударними засобами або важчих розвідувально-ударних БЛА з власним озброєнням на борту», – висловився у квітні 2021 року головний редактор журналу «Безпілотна авіація» Денис Федутінов. Натякаючи на те, що важких розвідувально-ударних БЛА з власним озброєнням на борту досі немає.

Сам по собі «ZALA ЛАНЦЕТ-1» здатен вражати цілі в радіусі до 40 км, однак має корисне навантаження лише 1 кг. «ZALA ЛАНЦЕТ-3» вже може нести боєприпас вагою 3 кг, а високоточний ударний БАК «КУБ-БЛА» призначений для ураження віддалених наземних цілей з корисним навантаженням 3 кг. Виглядає привабливо для тактичної ланки. Тим більше, що передбачено й так зване повітряне мінування – здійснення чергування в повітрі задля створення непереборного заслону для БАК супротивника. І все ж експерти в РФ кажуть, що серійне виробництво БЛА «Ланцет» може спричинити труднощі.

«Розгортання серійного виробництва БЛА «Ланцет» особисто мені видається далеко не тривіальним завданням. Ми талановиті в розробці якихось прототипів, дослідних зразків, але серійне виробництво ще з радянських часів у нас завжди викликає проблеми. Блоху підкувати можемо, а поставити підковку бліх на конвеєр – уже ні», – переконаний відомий російський експерт, директор Центру аналізу стратегій і технологій (ЦАСТ) Руслан Пухов. Директор ЦАСТ припустив з високою ймовірністю, що у «Ланцеті» є імпортні комплектуючі. І це, звісно, буде вузьким місцем під час розгортання серійного виробництва. Для установчої партії БЛА іноземні деталі ще можна закупити манівцями або напівлегальними шляхами. Але коли ці безпілотні апарати доведеться виробляти сотнями і тисячами, з цією справою можуть бути великі проблеми.

 

Тож на всьому безпілотному фронті в Росії проблеми. І тут уже досить чітко прозирає успіх технологічного блокування країни. Над цим аспектом варто поміркувати особливо, оскільки створення антипутінської технологічної осі з метою технологічного стримування могло б у підсумку призвести й до загального стримування агресії – бо Кремлю не буде чим погрожувати. Стан безпілотних розробок – досить показова історія.

Поделиться публикацией