ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНІ КОНСОРЦІУМИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ В ЗАДОВОЛЕННІ КРИТИЧНИХ ПОТРЕБ ОПК

Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України, введена в дію Указом Президента України №372/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України». Одним із напрямків реалізації державної військово-промислової політики вбачає забезпечення доступу суб’єктів господарювання всіх форм власності до участі у проектах зі створення та виробництва оборонної продукції, впровадження і реалізацію державно-приватного партнерства, сприяння залученню інвестицій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Державно-приватне партнерство у сфері оборонно-промислового комплексу є запорукою розвитку галузі й посилить обороноздатність держави. Ми прагнемо поєднати існуючі     потужності  державних підприємств із напрацюваннями приватного сектору.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ВІД 01.07.2010 №40.

Державно-приватне партнерство — співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів, що згідно із Законом України «Про управління об’єктами державної власності» здійснюють управління об’єктами державної власності, органів місцевого самоврядування, Національною академією наук України, національних галузевих академій наук (державних партнерів) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, установ, організацій (приватних партнерів), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, та відповідає ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом.

 

ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ВІД 01.07.2010 No40.

До ознак державно-приватного партнерства належать:

1) створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення) об’єкта державно-приватного партнерства та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) таким об’єктом;

2) довготривалість відносин (від 5 до 50 років);

3) передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно- приватного партнерства;

4) внесення приватним партнером інвестицій в об’єкт державно-приватного партнерства.

Досвід багатьох країн світу щодо реалізації державно-приватного

партнерства в сфері оборонних технологій показує його високу ефективність і результативність.

Прикладами цього можуть бути діяльність Управління перспективних

дослідницьких проектів Міністерства оборони США (DARPA), Організація оборонних досліджень і розробок Індії (DRDO), Управління з розробки озброєнь і промислово-технічної інфраструктури Ізраїлю (MAFAT), Державне управління оборонної науки, техніки і промисловості Китаю (SASTIND), і т.д.

 

В якій формі реалізовувати? Відповіді надає Господарський кодекс

Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

 

ЧОМУ САМЕ КОНСОРЦІУМИ?

  • Колективне управління є основою українського менталітету ще з козацьких часів.
  • Створення юридичної особи не дає гнучкості у виконанні проектів з виконання державного замовлення.
  • Рівність прав учасників управління та прозорість відкриває перспективу іноземних інвестицій.
  • Призначення головного виконавця чи то державного підприємства, чи приватного, дає спокусу до корупції.
  • Участь державних підприємств надає можливість використання вікового іміджу оборонної галузі України.
  • Участь приватних підприємств надає гнучкості конструкторської думки і можливості використання приватних коштів для створення сучасних зразків озброєння і техніки.
  • Правління консорціуму звільняє державну виконавчу владу від навантаження міжособистісних стосунків з виробниками.

 

Наприклад, державно-приватний консорціум, створений ДК «Укроборонпром» на базі державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» та приватним підприємством «Науково-виробнича корпорація «Клівер», який увібрав у себе найкращий досвід відомих виробників акустичних систем та мінно-торпедного озброєння пост радянського простору і поєднав його з мультиплікаційним впливом сучасних технологій. Презентація додається.

Конкретним проектом може бути спільна розробка сучасної модифікації системи «Тронка», зразок якої готовий на 90%. Потребує доопрацювання алгоритми роботи станції, елементної бази та випробування як військових так і цивільних об’єктів критичної морської інфраструктури, що має потенціал дешевшого аналогу німецького виробу ATLAS Elektronik GmbH «Церберус».

 

ВІДКРИТІ МОЖЛИВОСТІ ДПП «ІНСТИТУТ ГІДРОАКУСТИКИ-КЛІВЕР»

Внутрішній ринок:

  • Модернізація гідроакустичних станцій МГК-335мс, МГК-345 та протидиверсійних станцій МГ-7 фрегату «Гетьман Сагайдачний»
  • Підкильні гідроакустистичні станції для сучасних корветів
  • Гідроакустичні станції протидиверсійної системи захисту для забезпечення безпеки портових акваторій
  • Забезпечення ВМС України практичними виробами мінно-торпедної зброї та обладнанням для полігону
  • Розробка ти виготовлення сучасних зразків мінно-торпедної зброї

 

Зовнішній ринок:

Індія: ремонт і модернізація торпедного озброєння

В’єтнам: модернізація торпедного озброєння, постачання сучасних гідроакустичних станцій

Туреччина: спільна розробка гідроакустичних систем.

 

ЩО ТРЕБА ДЛЯ СТАРТУ ПРОЕКТІВ?

Виходячи з вище зазначеного та враховуючи наявні вади ОПК держави, головною метою реформи ОПК має стати впровадження нової форми управління, зокрема активне впровадження проектного менеджменту. При цьому, зважаючи на те, що ДК «Укроборонпром» об’єднує лише державні підприємства, що складає приблизно 36% оборонної промисловості (виходячи із формування та виконання держоборонзамовлення), цілком логічним було б прийняття основною формою ОПК державно-приватних консорціумів. Виділений проектний менеджмент дає спроможність професійного управління як фінансовими, так і виробничими процесами з відповідальністю за якість і терміни. На заваді стає застаріле законодавство. Необхідно запровадити законодавчу ініціативу щодо нового закону та внесення змін до відповідних існуючих законів, які регулюватимуть особливості державно-приватного партнерства в оборонній галузі, що є сучасною нагальною потребою в реформуванні вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

 

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗАКОНОДАВСТВА

Об’єктом державно-приватного партнерства у сфері національної безпеки та оборони України мають бути озброєння, військова та спеціальна техніка, обладнання та прилади військового призначення, технології військового призначення.

  1. Інструментом державно-приватного партнерства мають бути договори про спільну діяльність, оренду, управління майном, концесію і консорціуми.
  2. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства у сфері національної безпеки та оборони України приймає Міністерство.
  3. В законі повинні бути передбачені істотні умови Договору, що включають пільгове оподаткування та пільгове кредитування в якості державної підтримки з питань стратегічних галузей промисловості.
  4. Консорціум, утворений за Законом про державно-приватного партнерства у сфері національної безпеки та оборони України повинен мати право участі у виконання Державного оборонного замовлення .
  5. Закон має врегулювати право інтелектуальної власності на продукцію, виготовлену в рамках державно-приватного партнерства у сфері національної безпеки та оборони України відповідно до внесків кожної зі сторін.
  6. Діяльність в рамках державно-приватного партнерство у сфері національної безпеки та оборони України повинна передбачати виконання вимог Закону про збереження державної таємниці .
  7. Консорціум повинен мати право на отримання повноважень щодо експорту власної продукції.
  8. Необхідно внести відповідні зміни до Закону України «Про державно-приватне партнерство України» від 01.07.2010 р.

№2404-УІ, Закону України «Про фонд державного майна України» від 09.12.2011 р. №4107-УІ, Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. №185-У, Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. №1197-УІІ, Закону України «Про особливості здійснення закупівель і окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. №4851-УІ, Закон України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ.

 

Оксана Врублевська,

керівник військово-морського підкластеру

ГО «Морський кластер України»,

директор НКВ «Клівер»

Поделиться публикацией