Держава має визначитись із розвитком засобів захищеного тактичного зв’язку, зробивши акцент на вітчизняні технології. Україні важливо не те, чиї засоби зв’язку будуть обрані за основу вітчизняної системи, а на яких технологіях буде побудована нова інформаційна архітектура.

Таке переконання в інтерв’ю інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур’єр» висловив директор компанії UADefense Дмитро Люлін (компанія UADefense є розробником систем автоматизації й зв‘язку спеціального призначення).

Дмитро Люлін зазначив, що для України важливо не купувати «готові рішення», а купувати технології і розвивати їх далі українськими компаніями. Він додав, що сьогодні в державі є декілька приватних компаній, які досить серйозно просунулись у  розробках та розвитку засобів зв’язку.

При цьому, він додав, що для України важливе не звичайне складання з готових вузлів, а широка локалізація виробництва обраного іноземного партнера, та створення на цьому фундаменті власної виробничої бази, з урахуванням можливостей інтеграції вітчизняних систем криптозахисту та форм хвилі, де Україна залишається досить потужним гравцем у світі. Слід зазначити, що важлива навіть не апаратна платформа, якщо ми говоримо про радіостанції, а саме програмна компонента сучасних SDR радіостанцій. Також необхідно вважати на вектор розвитку сучасних радіотехнологій тактичного рівня, де більшість держав, розуміючи переваги застосування саме обміну даними в інформаційних системах батальйонного та бригадного рівня частково відмовляються від голосового трафіку віддаючи перевагу системам Tactical Data Link або Tactical Edge Router (Trellisware, Presistent Systems, Silvus Technologies), які забезпечують можливість роботи у важкій завадовій обстановці, спектральний менеджмент та безшовну інтеграцію в ІР мережі різних ланок управління. Й звертаю увагу, що ми говоримо саме про технології, які потрібні нашій армії, а не про компанії-виробники. Звісно не варто нарощувати кількість обладнання різних виробників, але якщо зважати на цілі й способи застосування обладнання для певних сил та підрозділів, то такий підхід досить природній. Крім того слід підтримувати й розвивати всю екосистему, що включає й систему управління боєм, системи підтримки прийняття рішень командирами різних ланок, автоматизовані системи пунктів управління.

Росія змогла збудувати свій радіозв’язок, український потенціал ніяк не гірший, наголосив директор компанії UA Defense. Він додав, що лише так Україна здатна перетворитися на технологічно розвинуту державу, та навів приклад Нідерландів та Швеції, які «свого часу купували у США не «готові рішення» у сфері зв’язку, а саме технології, які було адаптовано для внутрішнього ринку такими компаніями, як Philips та Ericsson, й Польщі, що теж реалізувала свого часу трансфер технологій від Ericsson та Thales, розвинувши їх згодом до власного системного виробництва».

Дмитро Люлін також зазначив, що ще одна проблема полягає у тому, що іноземні компанії, які заходять в Україну із постачанням засобів зв’язку, зокрема, такі як американський Harris, ізраїльський Elbit Systems або турецький Aselsan, контролювати держава не може, а от свої компанії, навіть побудовані на фундаменті іноземних технологій, держава може контролювати і підтримувати. В цьому полягає важливість державного рішення зі створення нової інформаційної архітектури.