«У державі має бути орган центральної виконавчої влади, який здійснює військово-економічну політику, що включає в себе військово-технічну, військово-промислову політику та військово-технічне співробітництво. Зараз немає того органу, який розвивав би ці три складових, на чому базується військово-економічна політика. Я вважаю, в державі має бути міністерство на чолі з віцепрем’єр-міністром», — сказав Джалілов.

Про це 11 березня ц.р. заявив керівник Громадської спілки «Асоціація виробників озброєння та військової техніки України» Руслан Джалілов під час під час круглого столу «Як забезпечити розвиток оборонної промисловості: ризики виконання Указу Президента».

«Протягом всього час ми постійно наголошували про два  меседжа. Перший – це лібералізація зовнішньої діяльності, тому що на думку наших експертів це і є накопичення або можливості наситити наш бюджет. Тільки якщо ми надаємо можливість нашим компанія виходити на експорт, займатися питаннями поставки продукції закордон – ми маємо можливість накопичити бюджет, створювати відповідні виробництва заводити відповідні технології до нашої країни», — додав він.

На думку керівник Громадської спілки другий меседж – це дерегуляція процесів створення і виробництва озброєння та військової техніки, і це важливо, тому що зараз державні і приватні підприємства знаходять практично в одній нормативній базі. І всі проблеми, які пов’язані з державним сектором яскраво відображаються у приватному, але приватні компанії не мають можливості отримати кошті  за держгарантією, не мають змоги отримати кошти на розвиток та переоснащення технологічного обладнання. Якщо державний сектор має свої переваги, то приватний сектор за рахунок своїх обігових коштів змушений розвивати технології та вирішувати нагальні питання ЗСУ.

Підсумовуючи Р. Джалілов наголосив, що є загроза для реалізації пріоритетних зразків озброєння та військової техніки.

« Це системи радіоелектронної боротьби, безпілотні авіаційні комплекси. Сьогодні приватний оборонний сектор спроможний виконати зазначені завдання, тому що наші компанії сьогодні активно приймають участь в експорті та за рахунок тільки експортних коштів ми вдосконалюємо наші технології.  Якщо сьогодні порівняти зразки 2014 року та 2019, то це зовсім різні зразки за своїми бойовими та технічними характеристиками», — резюмував керівник Громадської спілки «Асоціація виробників озброєння та військової техніки України».